ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ В СИСТЕМІ СТРУКТУРНИХ ЗРУШЕНЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

          У першому розділі «Теоретичні засади імпортозаміщення в системі структурних зрушень виробництва та зовнішньої торгівлі» досліджено економічну сутність імпортозаміщення як чинника структурних зрушень економіки країни; виявлено проблеми щодо розвитку імпортозаміщення у відкритій економіці; обґрунтовано взаємозв’язок між імпортозаміщенням і структурними зрушеннями виробництва та зовнішньою торгівлею країни.

Досліджено теоретичні концепції різних економічних шкіл щодо сутності імпортозаміщення, проведено уточнення понятійного апарату в контексті структурних змін. Імпортозаміщення обґрунтовано на основі синтезу класичних теорій порівняльних переваг та новітніх теорій міжнародної торгівлі (П. Кругмана, М. Портера), що включають просторове розташування, ефект масштабу виробництва та конкурентоспроможність продукції. Для розвитку імпортозамінного виробництва застосовано синергетичний підхід, який ґрунтується на взаємодії  в країні наявних природних ресурсів, факторів виробництва та розвинутих факторів, які пов’язані із рівнем освіти, кваліфікацією робочої сили, науково-технічним потенціалом.

На відміну від загальновизнаного підходу до імпортозаміщення як протекціоністської політики, за рахунок якої частково задовольняються потреби внутрішнього ринку, автором імпортозаміщення розглядається як один із основних чинників у подоланні структурних дисбалансів виробництва та зовнішньої торгівлі, що ґрунтується на виробництві конкурентоспроможних замінників імпорту з можливістю подальшого експорту і зумовлює зменшення дефіциту зовнішньої торгівлі товарами.

Згідно теорії співвідношення факторів виробництва (Гекшера-Оліна Самуельсона) та теорії специфічних факторів виробництва (Самуельсона-Джонса) обґрунтовано взаємозв’язок виробництва, до якого може належати і імпортозамінне виробництво, та зовнішньої торгівлі. Розширено систему класифікаційних ознак імпортозаміщення, яка поруч із існуючими (рівні, об’єкти, база виробництва,  стратегії, моделі,  напрями реалізації) включає значимість імпортозамінної продукції (стратегічне, критичне та соціально важливе).