ІНГІБІТОРИ КЛІТИННОГО ЦИКЛУ У ПАТОГЕНЕЗІ ПСОРІАЗУ ТА КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ВИЯВЛЕНИХ ПОРУШЕНЬ

Короткий зміст

Матеріали й методи дослідження. Клінічно обстежили 100 хворих на псо­рі-аз у віці від 20 до 70 років. Дані пацієнти лікувалися в стаціонарі шкірного відді­ле-ння Дорожньої клінічної лікарні м. Харкова Південної залізниці в період з 2006 по 2009рр. Контрольну групу склали 30 хворих на псоріаз. Усі пацієнти до початку ліку­вання підлягали комплексному клініко-лабораторному обстеженню, анамнестич­ному аналізу. Усім хворим до і після лікування досліджували клінічний ана­ліз крові, клінічний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, кал на яйця гельмінтів, при нео-бхідності - цукор крові. Тяжкість клінічних проявів псоріазу оцінювали за допо­могою PASI - індексу до початку та після закінчення терапії на 22 день.

Нами вивчені гістологічні зміни біоптатів ураженої шкіри до та після ліку­вання в 15 пацієнтів, які хворі на псоріаз (у віці 20-70 років).

Для патоморфологічного дослідження з периферії осередку ураження (задня повер­хня рук, перед­ня поверхня ніг, тулуб) скальпелем відсікався невеликий шма­ток шкіри, який після необхідної обробки досліджувався мікроскопічно. Біопсія псоріа­тичних елементів була переважно у вигляді псоріатичних бляшок й меншою мі­рою - дифузно інфільтрованих ділянок. При мікроскопії препаратів, виготовле­них із біопсійного матеріалу, відмічається наявність відомих патогномотичних озна­к псоріазу. Біопсія проводилася під місцевою анестезією 0,5% розчином новока­їну.

Матеріал фіксувався в забуференому 10% водяному розчині нейтрального фор-ма­ліну й рідині Карнуа, піддавався целоїдин-парафіновій проводці. Готувалися се-рійні зрізи товщиною 5-6мк. У всіх спостереженнях використовувалися фарбуван-ня гематоксиліном та еозином за Ван - Гізоном.

Імуногістохімічно нами були обстежені біоптати ураженої шкіри до та після ліку­вання у 10 хворих на псоріаз. Для дослідження параметрів клітинного віднов­лення визначали експресію білків р16, р19, р21, р53 (p53 Protein DO-7, Cyclin Dependent Kinase Inhibitor (p19 ink4d), p16 Protein («Novocastra», UK (United Kingdom of Great Britain), р21 (клон 2G12) (BDPharMingen). Для імунного фарбу­вання використовували авідин-біотиновий пероксидазний метод (АВС-метод) (Novostain Universal Quik Kit (ncl-RTu-Qu), UK). У всіх випадках проводили дофарбову­вання ядер гематоксиліном за Ван - Гізоном, з наступним дослідженням під мікроскопом.

Статистична обробка результатів проводилася з використанням параметрич­них і непараметричних методів, за допомогою програми «BIOSTAT», С. Гланц. Ме­дико-біологічна статистика. Пер. з англ. - М., Практика, 1998. Ступінь взаємозв'яз­ків різних параметрів оцінювалася за критерієм кореляційних зв'язків Пір­сона.                        Результати досліджень та їх обговорення. У нашій роботі кліні­чні особливості псоріазу вивчалися в 100 хворих основної групи, у віці 20-70 ро­ків. Контрольну групу склали 30 хво­рих на псоріаз. При гістологічному вивченні псо­ріатичних елементів у хворих відзна­чені виражений у різному ступені гіперкера­тоз, осередковий паракератоз, з відсу­тністю зернистого шару під ним, акан­тоз, папіломатоз. Подекуди в роговому шарі епідермісу зустрічалися мікроабс­цеси Манро.

Базальний шар епідермісу складався із клітин циліндричної та кубічної форми. У місцях вираженого акантозу переважали клітини циліндричної форми. У базаль­ному шарі епідермісу й частково в нижніх рядах шипоподібногого шару, прилеглих до базального, зустрічалися мітози.

Шипоподібний шар нерівномірно стовщений і в ряді випадків досягає 60-90 ря­дів клітин у міжсосочковій зоні. При цьому епідермальні відростки подовжувалися й набували циліндричної, конусоподібної форми, у частині спостережень відзнача­вся кружеподібний акантоз (2-3 ступінь акантозу).

За мірою прогресування псоріазу надсосочкова зона стоншувалася до 1-2 рядів клі­тин. Ядра клітин шипоподібного шару довгастої та округлої форми, набряклі, з помір­ним і невеликим вмістом хроматину, місцями пікнотичні.          

Зона переходу епідермісу в дерму (базальна мембрана) у всіх препаратах була хви­ляста за рахунок різко вираженого папіломатозу, стовщена, розволокнена, набря­кла, місцями відзначалася фрагментація.

У сосочковому шарі дерми виявлялися в невеликій кількості периваскулярні інфіль­трати. Вони частіше дрібні, представлені поліморфними клітинами з перева­гою лімфоцитів з домішкою гістіоцитів, еозинофілів, поліморфноядерних нейтрофі­лів, лаброцитів і одиничних плазмоцитів.

У сітчастому шарі дерми із клітинних елементів переважали активні фібробла­сти, зустрічалися фіброцити, гістіоцити (1-2 клітини в полі зору), лаброцити (3-4 клі­тини в полі зору), рідко плазмоцити. Судини мали нечіткі обриси. Ендотелій капіля­рів був набряклий. Дані, які ми отримали, відповідають результатам інших авторів (Новиков А. И., Кононов А. В., Охлопков В. А., 2001; Суханова Н. М., Самсо­нов В. А., 2003).

При імуногістохімічному дослідженні біоптатів ураженої шкіри хворих на псо­ріаз, за контроль ми взяли дані літератури, про імуногістохімічне дослідження шкіри осіб, що не страждали патологією шкіри (Мошкалов А. В., 1995; Новиков А. И., Кононов А. В., Охлопков В. А., 2001; Новиков А. И., Кононов А. В., Охлопков В. А., 2003; Batinac T., Zamolo G., Jonjic N., 2004). Із цих даних можна зробити висно­вки, що експресія р16 і р19 у кератиноцитах усіх обстежених осіб, незалежно від статі й віку, була виражена мінімально. У той же час експресія р21 і р53 у кератино­цитах здорової шкіри контрольних осіб була більш різноманітною. А в де­яких обстежених осіб експресія білків р16, р19, р21, р53 була відсутня, рис.1.

У зв'язку із цим необхідно відзначити, що р21 wafl-позитивні кератиноцити в кліти­нах опроміненої сонцем нормальної шкіри здорових донорів зустрічаються вкрай рідко.

Рівень експресії р53 протеїну в таких кератиноцитах низький. При цьому кількість кератиноцитів, які експресують зазначені інгібітори клітинного ци­клу, істотно зростає.

Вивчення рівня експресії відзначених вище інгібіторів циклінзалежних кіназ у ке­ра­тиноцитах незміненої та ушкодженої шкіри хворих на псоріаз дало неоднозна­чні результати, (рис. 2 - 5).