ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ ЯК ФАКТОР ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Автореферат

У першому розділі – «Методологічні засади формування інноваційної стратегії розвитку підприємства» – досліджено трансформацію підходів у теорії інноваційного менеджменту. В результаті проведеного аналізу найпоширеніших підходів до трактування терміна «інновація» визначено, що інновація – це процес втілення ідей з елементами новизни, нових або вже існуючих теоретичних і практичних напрацювань у різні функціональні напрями діяльності підприємства, який спричиняє суттєві зміни та появу вдосконалених або нових видів продукції, технологій, процесів, ресурсів, рішень управлінського й організаційного характеру, що окремо або в сукупності зумовлюють економічний або інший ефект.

Визначено підхід, який поєднує погляди багатьох учених і дає змогу охарактеризувати суть інновацій. Інновація – це процес, який зумовлює виникнення суттєвих змін та отримання певних значних результатів. Результатом здійснення інновацій є вдосконалені або нові види продукції, технології, процеси, ресурси, рішення управлінського та організаційного характеру. Узагальнено й доповнено тлумачення категорії «інновація»: інновація – це процес втілення ідей з елементами новизни, нових або вже існуючих теоретичних і практичних напрацювань у різні функціональні напрями діяльності підприємства, який спричиняє суттєві зміни та появу вдосконалених або нових видів продукції, технологій, процесів, ресурсів, рішень управлінського та організаційного характеру, які окремо або в сукупності зумовлюють економічний або інший ефект. У загальному розумінні інновацію можна розглядати не тільки як кінцевий результат трансформації та впровадження у виробничу практику ідей, досліджень, розробок, нове або вдосконалене науково-технічне або соціально-економічне рішення, а і як результат комерціалізації продуктів інтелектуальної діяльності, внаслідок чого між інноваційними суб’єктами встановлюються нові комунікаційні зв’язки, центром яких є специфічний ринок, де реалізуються попит і пропозиція на винаходи, ідеї, розробки нових товарів тощо.

Встановлено, що на сьогодні існують передумови інтеграції стратегічного й інноваційного управління, адже їхній взаємозв’язок набув актуального значення. Це пов’язано з тим, що нова практика здійснення науково-дослідної діяльності вимагає внесення значних змін у процес проведення НДДКР, оскільки в наш час конкурентоспроможність підприємства визначається тією часткою продукції, що містить прогресивні знання й рішення, необхідним видається розширення місії НДДКР у процесі управління.

Запропонований механізм інтеграції стратегічного й інноваційного управління може стати концептуальною основою методики ефективного залучення нових технологій у господарський обіг. Механізм інтеграції стратегічного та інноваційного управління дає змогу встановити взаємозв’язок між витратами на інновації й економічними та соціальними результатами. У рамках інтеграції стратегічного та інноваційного управління виділено й обґрунтовано такі ключові етапи формування стратегічної поведінки: аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища, планування стратегій, розробка планів стратегічних бізнес-одиниць, формування бюджетів.

У другому розділі – «Аналіз стану інноваційної діяльності підприємства в умовах ринку» – проведено аналіз стану інноваційної діяльності підприємства в умовах ринку. Досліджено методичні основи оцінювання та вибору варіантів інноваційного розвитку підприємств в нестабільному ринковому середовищі. Визначено, що вибір і розробка стратегії інноваційного розвитку підприємства мають здійснюватися на основі аналізу та оцінювання відповідності внутрішніх можливостей розвитку (потенціалу інноваційного розвитку) зовнішнім, що генеруються ринком з урахуванням темпів розвитку науково-технічного прогресу та спричинених цим змін внутрішнього й зовнішнього середовища.

Для розробки стратегії в умовах машинобудівного підприємства КП «НВК «Іскра» проведено стратегічний аналіз загальної ситуації в галузі виробництва техніки радіолокації й конкуренції в ній.

Казенне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Іскра» – підприємство, що займається розробкою й серійним виробництвом радіолокаційних станцій і їх частин, виконує великий обсяг робіт з ремонту та модернізації цих виробів. Підприємство завдяки своєчасному ремонту забезпечує експлуатацію радіолокаційних станцій у країнах як близького, так і далекого зарубіжжя.

За допомогою моделі п’яти конкурентних сил М. Портера розроблено аналогічну модель в умовах досліджуваного підприємства, проаналізовано конкурентні сили, виявлено перспективи галузі і її загальну привабливість.

Військова радіоелектроніка є однією з найбільш перспективних галузей української економіки. Це пояснюється тим, що, по-перше, Україна входить в десятку країн світу, що займаються розробками й виробництвом техніки радіолокації, збереглися необхідні для такої діяльності наукові школи, є національні виробники відповідної елементної бази та комплектуючих. Все це дає змогу виробляти техніку радіолокації за більш-менш замкнутим циклом.

По-друге, світовий ринок станцій радіолокацій (РЛС) є досить містким: за прогнозними оцінками, його сумарний обсяг на найближчі 5 років становитиме майже 18,4 млрд дол. І хоча, як вважають експерти, приблизно три п’ятих цієї суми дістанеться першій п’ятірці світових виробників РЛС («Raytheon», «Northrop Grumman», «Thales», «BAE Systems», «Ericsson»), проте частка ринку, що залишається, досить значна.

По-третє, оскільки РЛС є одним із засобів добування інформації, а роль останньої як на рівні окремого локального бойового епізоду, так і на рівні забезпечення обороноздатності держав у найближчому майбутньому буде, безумовно, зростати, то й динаміка світового ринку РЛС буде позитивною в досить довготривалій перспективі.

Загальна дія чинників конкуренції на світовому ринку РЛС є помірною. Це пояснюється тим, що світовий ринок РЛС поділений між виробниками таким чином. Українські й російські виробники орієнтуються більшою мірою на низькі витрати та відповідно ціну, що забезпечує ними завоювання таких споживачів, як: країни Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Африки та СНД; американські, європейські виробники орієнтуються на високі техніко-економічні параметри, використання новітніх технологій, їх основними споживачами є високорозвинуті країни (Німеччина, Великобританія, Японія).

Отже, на ринку третіх країн в українських і російських виробників РЛС практично немає конкурентів. Це пояснюється низькою ціною вироблюваної техніки радіолокації.

Галузь виробництва РЛС є перспективною. Конкурентне середовище є помірним, найбільший конкурентний тиск чинять існуючі виробники РЛС.

Для КП «НВК «Іскра» є сенс вибрати стратегію, спрямовану на зміцнення конкурентної позиції, розвиток виробничої бази, оновлення устаткування, збереження й примноження існуючого кадрового потенціалу.

На основі проведеного аналізу запропоновано концептуальну схему інноваційної стратегії як фактора забезпечення конкурентоспроможності підприємств – виробників радіолокаційної техніки (рис. 1).

У третьому розділі – «Удосконалення інноваційної стратегії розвитку підприємства як фактора підвищення конкурентоспроможності продукції» – для вдосконалення проведено економічне оцінювання інноваційного потенціалу в умовах досліджуваного підприємства. Під інноваційним потенціалом необхідно розуміти сукупність ресурсів і потенціалів підприємства, необхідних для реалізації поставлених інноваційних цілей у їхньому взаємозв’язку, а саме такі складові: фінансовий потенціал, ринковий потенціал, кадровий потенціал, науково-дослідний потенціал, інтелектуальний потенціал, техніко-технологічний потенціал та інформаційний потенціал.

Для оцінювання стратегічного становища підприємства використано SPACE-аналіз, який являє собою комплексний метод для оцінювання ситуації й вибору стратегій. Перевагами цього методу є можливість проаналізувати наявну стратегію підприємства навіть тоді, коли вона існує в неявному вигляді.