ІНВЕСТИЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЯК ФАКТОР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В РИНКОВИХ УМОВАХ




  • скачать файл:
Назва:
ІНВЕСТИЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ЯК ФАКТОР МОДЕРНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В РИНКОВИХ УМОВАХ
Тип: Стаття
Короткий зміст:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Поступальний розвиток економіки є стратегічним завданням України, і для його вирішення необхідна активізація інвестиційного процесу. Забезпечення позитивної динаміки економічного зростання пов'язане з пошуком інвестиційних джерел і залученням всіх можливих фінансових ресурсів, необхідних для фінансування інноваційно-інвестиційних процесів, з оптимізацією грошово-кредитних механізмів, що управляють їх рухом.

Проблема активізації діяльності держави у залученні фінансово-кредитних установ до процесу інвестування економіки України вимагає поглибленого дослідження всіх умов, які впливають на діяльність цього бізнесу, і безпосередньо – комерційних банків, кредитних спілок, страхових і пенсійних фондів та інших суб’єктів фінансового ринку.

Окреслена проблема є надзвичайно складною. Підхід до її наукового аналізу потребує попереднього вивчення широкого кола супутніх з даним макроекономічним феноменом явищ та процесів. Як показує історичний, політичний і економічний досвід, на рубежі ХХ-ХХІ століть, фактори модернізації економіки набувають нового специфічного характеру.

Інституційне забезпечення випереджального розвитку економіки України через сучасні методи державного регулювання набуває дедалі більшого стратегічного значення у справі активізації процесів модернізації продуктивного потенціалу. У дослідження даної проблеми вагомий внесок становлять наукові напрацювання вітчизняних дослідників – Т.В.Березянко, Л.М.Борщ, О.Д.Василика, О.С.Власюка, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця, Б.Є.Кваснюка, О.П.Кириленка, В.І.Кравченка, І.О.Луніна, С.В.Льовочкіна, О.О.Любича, І.О.Лютого, В.Г.Мельничука, В.М.Опаріна, В.Л. Осецького, А.Г.Сігайова, В.М.Федосова, Ю.М.Харазашвілі, О.П.Чернявського, В.К.Черняка, І.Я.Чугунова, В.Я.Шевчука, С.І.Юрія, Г.К.Ялового.

При дослідженні питань створення фінансових передумов для пожвавлення модернізаційних проектів в економіці України, забезпечення державної підтримки пріоритетних інвестиційно-інноваційних проектів опрацьовані наукові публікації О.І.Амоші, В.М.Андрійчука, С.О.Білої, О.Г.Білоруса, І.Д.Бурковського, А.С.Гальчинського, В.М.Гейця, О.О.Галушка, О. І.Дзюблюка, М.І.Зверякової, Є.В.Іванова, Б.Є.Кваснюка, Т.Т.Ковальчука, В.І.Кравченка, І.О.Крюкової, Д.Г.Лук’яненка, О.П.Мельниченка, О.О.Любича, В.Г.Мельничука, О.М.Мозгового, В.І.Міщенка, А.М.Мороза, В.Є.Новицького, С.С.Осадця, Ю.М.Пахомова, О.Н.Плотникова, А.П.Рум’янцева, М.І.Савлука, В.М.Суторміної, В.П.Ходаківської, В.М.Шелудько, А.О.Федоренка.

Проблеми організації управління та регулювання кредитних відносин знайшли відображення в працях вітчизняних дослідників: О.І.Барановського, В.В.Бєляєва, М.Д.Білик, Н.М.Внукова, О.В.Васюренко, О.Д.Вовчак, В.В.Гончаренка, В.І.Грушко, В.В.Зимовця, С.П.Зубика, О.І.Дзюблюка, О.Т.Євтуха, М.М.Єрмошенко, В.І.Міщенка, М.В.Мниха, О.М.Мозгового, А.М.Мороза, С.В.Науменкової, Ц.Г.Огонь, О.Ю.Чубукової та ін.

Суттєве значення для дослідження державного регулювання фінансово-кредитними системами має внесок таких іноземних дослідників, як Л.Бальцерович, Дж.Кейнс, Дж.Корнаї, П.Самуельсон, Дж.Сінкі, О.Улюкаєв, М.Фрідмен, Ф.Хайек, Л.Хоффман, Д.Шапіро та ін.

Плідні результати наукових досліджень, присвячених фінансовим проблемам економічного розвитку, залишили для нащадків класики економічної науки: Р.Гільфердінг, Дж.Кейнс, Ф.Кене, К.Маркс, А.Маршалл, Д.Рікардо, Ж.Б.Сей, А.Сміт, Ф.Хайєк, Дж.Хікс. Серед сучасних західних вчених теорію і практику фінансово-кредитних відносин розвинули Г.Александер, Дж.Бейлі, Дж.Гелбрейт, Г.Марковіц, Р.Ф.Мюррей, Ченг Ф.Лі, Ю.Фама, Дж.І.Фіннерті, М.Фрідмен, У.Шарп, Й.Шумпетер та інші вчені.

Разом з тим, у вітчизняній і зарубіжній фаховій літературі розглянуті в основному загальні аспекти впливу інвестиційної стратегії держави на розвиток економіки. На сучасному етапі економічного розвитку України необхідно звернути особливу увагу на аналіз існуючих механізмів діяльності фінансово-кредитних установ з урахуванням вступу нашої держави до Світової організації торгівлі і формування нових механізмів співпраці з Європейським Союзом. Концептуальний підхід до організаційно-управлінських засад формування довгострокової інвестиційної стратегії української держави з урахуванням все більш повної інтеграції національної фінансової системи з глобальною, що привносить як нові можливості, так і додаткові ризики, остаточно не вироблено. Не отримали належного наукового відображення суттєві зміни у структурі грошових потоків і нагромаджень, які відбулися в нашій країні завдяки послідовному підвищенню ступеня монетизації економіки і збільшенню частки грошових доходів населення у ВВП, яке прослідковується з 2000 року. Все більш повна інтернаціоналізація вітчизняної економіки разом з суттєвими змінами у структурі фінансових ресурсів всередині країни потребує нового підходу до формування інституційних передумов, фінансово-кредитних та організаційно-управлінських механізмів активізації інвестиційних процесів в економіці України.

Зокрема, потребує наукової розробки проблема оптимізації депозитної політики фінансово-кредитних установ як важливого чинника формування інвестиційного потенціалу України. При розробці теоретичних основ фінансово-кредитного забезпечення інвестицій слід враховувати не тільки наявний стан фінансової системи та її власні напрямки розвитку, але й довгострокову стратегію розвитку України в контексті подальших трансформаційних перетворень. Державне управління інвестиційно-інноваційною діяльністю має враховувати все більш активне проникнення глобальних корпорацій у тканину національної економіки і випрацьовувати такі управлінсько-регулятивні механізми стратегії розвитку бізнесу, які інтегрують і глобалізацію, і локалізацію, що все більше чином впливають на стан економічних процесів в Україні.

У зазначеному контексті виникає необхідність наукового обґрунтування нових сучасних підходів до формування і використання фінансових ресурсів і моделей фінансування інноваційно-інвестиційних процесів як в економічному, так і в соціальному аспектах. Для цього слід цілеспрямовано досліджувати можливість максимізації ресурсного забезпечення інвестицій, зокрема, повніше використання заощаджень населення, оптимізувати грошово-кредитні механізми і виявити шляхи оптимізації руху фінансових ресурсів через застосування адекватних управлінсько-регулятивних інструментів.

При такому розумінні постановці проблеми комплексне дослідження інвестиційних джерел і державно-регулятивних засад їх використання як факторів модернізації і оптимізації інвестиційного забезпечення інноваційних перетворень в економіці України набуває особливої актуальності, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Напрям дослідження відповідає стратегічним підходам і планам держави щодо питань інвестиційного забезпечення випереджального розвитку економіки України, механізмів і умов реалізації державно-регулятивних засад, які б сприяли розвитку інвестиційного процесу в умовах трансформаційної економіки.

Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукової теми кафедри економіки Феодосійської фінансово-економічної академії Київського університету ринкових відносин з комплексної теми «Розвиток фінансової системи України в умовах глобалізації і локалізації та інвестиційне забезпечення» (0101U002946). Дослідження також є складовою теми «Оптимізація інвестиційних і інноваційних перетворень та практичних аспектів фінансового забезпечення економічного зростання в Україні» (0101U00509). Феодосійська фінансово-економічна академія Київського університету ринкових відносин проводить дослідження відповідної тематики за угодою про співпрацю з Інститутом законодавства Верховної Ради України, Міністерством фінансів та Міністерством економіки Автономної Республіки Крим.

Особистий внесок автора полягає у дослідженні інвестиційного забезпечення інноваційних перетворень в Україні та в формуванні управлінсько-регулятивних механізмів при розробці пропозицій щодо оптимізації руху фінансових ресурсів як визначальної умови.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є: узагальнення концептуальних і теоретичних умов інвестиційного забезпечення випереджального розвитку економіки України; дослідження державного програмування інвестиційно-інноваційних процесів в економіці України; розробка пропозицій щодо оптимізації інвестиційного забезпечення інноваційних перетворень в Україні. Поставлена мета зумовила вирішення таких основних завдань:

 на базі інституціонального підходу до інвестиційно-відтворювальних процесів визначити теоретичні основи фінансово-кредитного забезпечення розвитку економіки України;

 проаналізувати сучасні організаційно-управлінські засади щодо формування і забезпечення фінансових передумов для здійснення модернізаційних проектів;

 дослідити механізми реформування банківського кредитування в умовах розвитку інноваційно-інвестиційних процесів;

 обґрунтувати концептуальний підхід до проблеми фінансування інвестиційного забезпечення випереджального розвитку економіки України;

 дослідити процеси модернізації економічного потенціалу держави;

 дослідити відтворювальні тенденції фінансово-кредитної системи з метою виявлення гострих диспропорцій і їх впливу на динаміку економічного розвитку України;

 оцінити сучасні обсяги та структуру реального кредитно-ресурсного забезпечення під кутом зору відповідності потреб та можливостей;

 дослідити діючі моделі фінансування інноваційно-інвестиційного процесу з напрацюванням рекомендацій для регуляторної політики держави;

 провести всебічний аналіз та прогноз потенціалу заощаджень населення, оцінити роль цих ресурсів як інвестиційного потенціалу;

 обґрунтувати грошово-кредитні механізми в забезпеченні випереджального розвитку економіки і шляхи оптимізації руху фінансових ресурсів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини щодо державно-регулятивного впливу на інвестиційні джерела та фактори модернізації економіки в ринкових умовах.

Предметом дослідження є інвестиційні джерела та організаційно-управлінські механізми забезпечення випереджального розвитку економіки України.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовано комплекс загальнонаукових і спеціалізованих методів. Для вирішення поставлених завдань використані наступні методи: дедуктивний – при дослідженні концептуальних і теоретичних аспектів фінансово-кредитного забезпечення випереджального розвитку економіки; економіко-статистичні – в процесі аналізу розвитку економіки України і функціонування фінансово-кредитної системи; економетричні – при розробці моделей доходів, споживання, заощаджень і потенціалу заощаджень населення; ретроспективний аналіз – при дослідженні ролі державно-регулятивних механізмів у забезпеченні модернізації економіки і оптимізації руху фінансових ресурсів.

Статистичною і фактологічною основою дослідження є дані Міністерства Фінансів України, Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, матеріали Державного комітету статистики України, а також законодавчі акти, які регулюють функціонування фінансово-кредитних організацій і фінансової системи України, розрахунково-аналітичного та статистичного аналізу, апробації.

Інформаційною базою дослідження є основоположні законодавчі та нормативно-правові акти, програмні документи державних органів України, зокрема Конституція України, Укази Президента України, нормативні документи Кабінету Міністрів України та інших органів влади, звітні дані Державного комітету статистики України, монографії, статті та інші наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, Інтернет-ресурси.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дисертаційного дослідження отримано науково обґрунтовані результати, які в сукупності розв’язують важливу макроекономічну проблему державного регулювання інвестиційно-інноваційних процесів модернізації економіки України в ринкових умовах. Найбільш вагомі теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

Вперше:

виявлено, що на даному етапі ринкового розвитку економіки України, на відміну від попереднього періоду гострого дефіциту інвестиційних ресурсів, головною перешкодою на шляху інвестиційного процесу стала недостатньо науково обґрунтована державна інвестиційна політика, яка має забезпечувати розвиток високотехнологічних виробництв, створення стабільного інституційного середовища, інтеграцію України в європейську і світову економічні системи з орієнтацією господарських зв'язків випуску кінцевої продукції;

– доведено доцільність створення спеціальних державно-регулятивних механізмів, що мають активно впливати на концепцію діяльності фінансово-кредитних установ, спрямувати їх на надання сучасних послуг, які відповідають високим професійним та етичним стандартам і забезпечують адекватний та справедливий прибуток;

– розроблено економіко-математичні моделі «доходи-витрати-заощадження», що дозволяють прогнозувати обсяги інвестиційних ресурсів, джерелом яких є організовані і неорганізовані заощадження населення;

– показано необхідність розробки спеціальних управлінсько-регулятивних механізмів для трансформації неорганізованих заощаджень в організовані задля перетворення їх на інвестиційне джерело модернізації економіки,  показано шляхи їх активізації;

– сформульовано конкретні пропозиції щодо механізму використання загальнодержавних та регіональних інвестиційних ресурсів для створення новітніх виробництв, зокрема замкнутих високоавтоматизованих технологічних ліній, які надалі тиражуються, розподіляються у інші регіони країни і приватизуються у спеціальному порядку, а отримані кошти використовуються для фінансування розробки нових засобів виробництва.

Знайшло подальший розвиток:

– узагальнення, що пріоритетом державного регулювання фінансово-кредитних установ необхідно визначити інвестування реального сектору економіки, передусім відтворювальних процесів, а не сфери обігу. У ринкових умовах державно-регулятивні засади доцільно застосовувати у питаннях управління відсотковими ставками та їх адаптації до рівня інфляції, а також обмеження норми прибутку фінансово-кредитних установ з метою зниження диспропорцій між результативністю діяльності виробничої та фінансової сфер;

– пояснення доцільності впровадження на етапі трансформаційних перетворень елементів державного регулювання, що передбачають: спрямування у реальний сектор економіки не менше 90% інвестиційних ресурсів, забезпечення переведення потоків капіталу на інноваційно-інвестиційне відтворення, зниження сировинної орієнтації вітчизняного експорту, перехід економіки до стратегії імпортозаміщення з подальшою експортоорієнтацією;

– методологічні підходи до формування інвестиційних ресурсів за допомогою облігаційних позик органів місцевого самоврядування, які мають цільову спрямованість на модернізацію економіки за програмами коротко- та довгострокового розвитку.

Доведено:

– що оптимізація руху ресурсів на мікрорівні як визначальна умова модернізації економіки може бути забезпечена застосуванням механізму сек’юритизації, який передбачає випуск цінних паперів під низьколіквідні активи підприємства, при цьому ресурси надходять від інвестора до споживачів безпосередньо, знижуючи трансакційні витрати;

– необхідність зміни підходу до концепції розвитку економіки та вибору обмеженої кількості пріоритетних напрямів, зокрема агропромислового комплексу, у зв’язку з тим, що множинність стратегій та пріоритетів не забезпечена фінансовими ресурсами, а кількість підприємств, які впроваджують у виробництво інноваційні процеси, досягло порогу «інноваційної небезпеки».

Практичне значення одержаних результатів.

Наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані як на науковому, так і на практичному рівнях.

На науковому рівні – науковими установами, аналітичними організаціями для подальшого поглиблення теоретичних уявлень щодо інвестиційної стратегії та державно-регулятивних засад розвитку економіки України; організаційно-управлінських засад формування та забезпечення фінансових передумов для здійснення модернізаційних проектів в економіці України; державної підтримки пріоритетних інноваційно-інвестиційних проектів; управлінсько-регулятивних механізмів реформування сфери інвестиційного забезпечення інноваційних перетворень; оптимізації руху інвестиційних ресурсів тощо.

На практичному рівні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані для: оцінювання стану галузей економіки з урахуванням інфляційної складової, що дозволяє виявити реальне зростання обсягів виробництва для прийняття об’єктивних управлінських рішень; забезпечення інноваційно-інвестиційних процесів, які дозволяють оптимізувати грошово-кредитні механізми, використовуючи сучасні підходи до формування і використання кредитних ресурсів; визначення обсягів потенціалу заощаджень населення, які дозволяють виявити додаткові інвестиційні ресурси.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є їх використання: Міністерством фінансів АРК як інформаційної бази при перепідготовці фахівців відповідного профілю та у практичній діяльності з використанням економіко-математичних моделей (довідка від 27.12.2007р. № 20-14/2076), Міністерством економіки АРК (довідка від 27.12.2007р. № 060-1/1306), а також Науково-дослідним центром з проблем оподаткування (довідка від 26.12.2007р. № 111).

Одержані в ході дисертаційного дослідження результати можуть використовуватися у процесі підготовки фахівців у вищих навчальних закладах економічного профілю, вони впроваджені в навчальній процес Університету банківської справи Національного банку України при викладанні навчальної дисципліни «Аналіз інвестиційних проектів» (довідка від 12.02.2008р. № 02-16/179), а також в навчальний процес Феодосійської фінансово-економічної академії Київського університету ринкових відносин при викладанні навчальних дисциплін (довідка від 14.02.2008р. № 60).

Апробація результатів дисертації. Наукові результати та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на VIІ Міжнародній науково–практичній конференції «Європейський вибір України: інноваційний розвиток» (м. Феодосія, 2005 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні» (м. Київ, 2006 р.), VIIІ Всеукраїнській науково-дискусійній конференції «Інвестиційні ресурси відтворювальних процесів в умовах глобалізації економіки» (м. Феодосія, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України» (м. Чортків, 2006 р.), V науковій конференції «Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи» (м. Київ, 2007 р.), VII Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2007 р.), ІХ Всеукраїнській науково-дискусійній конференції «Регіони України в формуванні національної інноваційної системи в умовах глобалізації економіки» (м. Феодосія, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий прогрес на зламі тисячоліть – 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), Науково-практичній конференції «Наука та бізнес. Проблеми розвитку малого інноваційного підприємництва» (м. Сімферополь, 2007 р.), VII Всеукраїнській науковій конференції аспірантів та студентів «Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем» (м. Львів, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них 9 – у наукових фахових виданнях (1 у співавторстві) загальним обсягом 5,2 др. арк., особисто автору належить 5,0 др.арк., та 5 тез матеріалів міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 173 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 6 таблиць, 16 рисунків; список використаних джерел містить 255 назв.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ОСТАННІ СТАТТІ ТА АВТОРЕФЕРАТИ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА