Карлова Л.В. Селекційні та біологічні особливості тварин центрального типу української червоної молочної породи

Короткий зміст

Науково-дослідна робота за темою дисертації проведена в період з 2004 по 2008 роки в племінному господарстві ВАТ „Племзавод Любомирівка” Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на поголів’ї корів центрального типу української червоної молочної породи (n = 406). Загальна схема досліджень наведена на рис. 1.

Молочну продуктивність вивчали за перші чотири лактації з використанням первинної племінної документації зоотехнічного обліку господарства. Форму вимені визначали візуально у тварин на 3 місяці лактації за 1-1,5 години до доїння.

Якісний склад молока корів визначали  за другу  лактацію (n = 100) на ультразвуковому аналізаторі „MILK ANALYZER EKOMILK MILKANA KAM 98-2A”.

Токсикологічні дослідження кормів та збірного молока проводили посезонно в період з липня 2006 по березень 2007 року на базі Дніпропетровської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Плодючість повновікових корів з урахуванням їх продуктивності оцінювали за формулою Бурката В.П. (1982).

Визначення гематологічних показників крові здійснювалось за загальноприйнятими методиками (Науменко В.В., Федий Е.М., Дячинский А.С., 1990). Біохімічний склад крові (рівень загального  білка та його фракцій, лужна фосфатаза, вміст глюкози, тимолова проба, сечовина, креатинін, альфа-амілаза, загальний білірубін, рівень кальцію, фосфору, калію, натрію, хлору) виконаний за загальноприйнятими методиками (Зайцев С.Ю., Конопатов Ю.В., 2004; Кондрахин И.П., 2004). Активність ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ) визначали за методикою Рейтмана-Френкеля (Меншикова В.В., 1982). Концентрацію гормонів у крові (пролактин, кортизол, АКТГ, адреналін) визначали радіоімунологічним методом (Левченко В.І., Соколик В.М., Безух В.М. та ін., 2002).

Тип нервової системи (сильний, слабкий) визначався за розробленим Панасюком І.М. (1987) індексом нервової системи (ІНС), який оснований на відношенні мінливості вмісту жиру в ранковому надої після зміни умов утримання корів до показника мінливості  до зміни умов їх утримання:

ІНС = Сv₂ : Cv₁,                                                                                                   (2.1)

де Сv₂ – коефіцієнт мінливості  вмісту жиру в разовому ранковому надої  в перші 5 днів  у змінених умовах утримання; Cv₁ – коефіцієнт мінливості вмісту жиру в разовому ранковому надої в останні 5 днів тривалого способу утримання (фоновий показник). При значенні індексу менше 2, корів відносили до сильного типу, при значенні більше 2 – до слабкого типу. При розподілі тварин за силою нервових процесів враховували також показники мінливості надою.

Типи конституції тварин устанавлювались візуально та з використанням методики модельних відхилень (Колесник Н.Н., 1966).