КОҐНІТИВНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСТВОМ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів політичної реклами та політичної свідомості молоді” – висвітлено проблему соціально-психологічної природи, сутності суспільно-політичного явища політичного процесу, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості молоді (зокрема, політичну свідомість розкрито як процес створення певних образів влади, як результат сприйняття, осмислення політичних процесів окремим суб’єктом); здійснено аналіз основних теоретичних підходів до розкриття психологічних проявів політичної реклами, її впливу на свідомість, окреслено сукупність когнітивних чинників сприйняття політичної рекламної продукції; визначено основні напрями й етапи психологічного впливу, надано класифікацію його прийомів і технік; виокремлено провідні чинники, здатні впливати на політичну свідомість студентства.

Дослідження виявили залежність політичної свідомості від типу особистості (Т. Адорно, Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсон, Р. Санфорд). Так, характерний комплекс властивостей авторитарної особистості – етноцентризм, нормативність, агресивність, стереотипність, ригідність мислення, ірраціональність, тривожність. Мовленнєвий дискурс такої особистості ґрунтується на нетерпимості й неприйнятті всього, що є незрозумілим, нетрадиційним. Навпаки, демократична особистість визначається пріоритетом раціонального у тлумаченні політичних подій, характеризується відкритістю і водночас критичністю сприйняття інформації взагалі. Мовленнєвий дискурс розгортається від соціального (зокрема національного) самоусвідомлення, засвоєння історичного досвіду до цілісного уявлення власної ролі й ролі спільнот, з якими особистість ідентифікується у політичному житті країни. Згідно з дослідженнями В.О. Васютинського, дискурс, який розкриває ставлення суб’єкта до влади, не тільки відображає існуючі відносини, а й визначає їх, формує політичний інститут як адекватний дискурсу. У свою чергу, Н.В. Хазратова зазначає: так само як існує соціальне й особисте уявлення про державу, так само існує й „уявлення держави” (представників владних інститутів) про суспільство й людину, яке й визначає державно-політичний вплив.

Важливе значення мають коґнітивні чинники, які справляють вплив на політичну свідомість особистості. Передусім ідеться про коґнітивний стиль особистості (Г.Г. Дилігенський, П. Тетлок). Вважається: політичні погляди, що тяжіють до екстремістських сув’язні з низькою коґнітивною складністю (емпіричністю, чутливістю, песимістичністю, фаталізмом, скептичністю, екстравертованістю) (Г. Айзенк). Особи з високою коґнітивною складністю зазвичай схильні до лібералізму та виявляють раціональність, оптимістичність, інтелектуальність, інтровертованість.

Відмічається посутня залежність політичної свідомості від ціннісних орієнтації особистості. Система цінностей індивіда складається в умовах соціалізації і тісно пов’язана з самосвідомістю загалом, із засвоєним історичним досвідом, міфологічним підґрунтям спільноти, з якою він ідентифікується (Л.Я. Гозман, С.П. Стоян, Є.Б. Шестопал).

Політична реклама (як система політичних комунікацій, спрямована на змінювання свідомості й поведінки людей у відповідності з метою тієї політичної сили, що створює цей продукт) може бути ефективною лише в разі сприяння задоволенню тих чи тих потреб особистості. Стійкий інтерес до реклами та її вплив зумовлюється залученням емоцій, задоволенням естетичних потреб і врахуванням загальних закономірностей функціонування політичної свідомості.

Психологічні механізми впливу політичної реклами розкриваються завдяки використанню у соціальної психології теорії коґнітивної відповідності (Т. Ньюком, Л. Фестінґер, Ф. Хайдер), когнітивного дисонансу (Л. Фестінґер), атрибуції й самоатрибуції (Дж. Сингер, С. Шехтер), управління враженням (Дж. Тедеші).

Коґнітивні чинники сприйняття політичної реклами молоддю спрямовуються: на процес опрацювання інформації (пізнавальні процеси, коґнітивно-стильові особливості особистості), метакоґнітивні процеси, що керують інтелектуальною діяльністю (А. Браун, Дж. Берковські, Р. Стернберґ); на особливості інтегральних психічних процесів – процеси цілепокладання, планування, прогнозування, прийняття рішень (В.Д. Шадріков, М.О. Холодна, Ю.М. Швалб); на інтелектуальну рефлексію (В.В. Давидов, С.Ю. Степанов, І.М. Семенов).

Поряд із тим, суттєвими коґнітивними чинниками сприйняття політичної реклами виявляються коґнітивно-стильові особливості, довільний інтелектуальний контроль, метакоґнітивна обізнаність, пізнавальна позиція особистості (М.О. Холодна), а також спрямованість і вибірковість індивідуальної інтелектуальної активності (Р.М. Грановська, Е. де Боно, М. Полані). Коґнітивно-стильові особливості особистості виявляються у своєрідності як сприйняття, так і опрацювання інформації (Г.А. Берулава, В.А. Колга, І.П. Шкуратова). Адекватність сприйняття інформації досить тісно пов’язується з особистісною позицією індивіда та специфікою його смислових структур (С.Л. Братченко, Л.А. Петровська). Окрім цього, констатується здебільшого деструктивний характер впливу сильних почуттів, ірраціональних вірувань на сприйняття й осягнення людиною інформації (В. Дріден, А. Ландж, Дж. Мюрен, А.Б. Холмогорова, А. Елліс).

Дослідження показали: опрацювання інформації, яка надходить, детермінується специфічними категоризаторами – ментальними структурами, які керують діями індивідів через схеми, сценарії й забезпечують стандартні взірці поведінки, обрані людиною (К. Антакі, С. Кондор). Водночас, критичність до смислотехнік підвищується через інтеграцію розмаїття типів досвіду та рефлексивне ставлення до себе (Р. Балтес, Ф. Дітмен-Колі, О.О. Дегтярьов). Таким чином, коґнітивні чинники мають суттєве значення в процесі сприймання інформації взагалі й політичної рекламної продукції зокрема.

Як самостійний дослідницький предмет постає зв’язок сприймання політичної реклами з політичною свідомістю у контексті політичної соціалізації особистості (Є.Б. Шестопал). Особливості політичної свідомості виявляються щонайперше в експектаціях індивідів щодо влади, ціннісних орієнтаціях стосовно розмаїття соціальних процесів і явищ.

Політичну свідомість розрізняють на індивідуальну й колективну (Е. Дюркгайм, К. Гірц). Саме колективна свідомість здійснює головний вплив на політичні процеси в державі. У цьому контексті виокремлюється цілий напрямок досліджень, що пов’язують політичну свідомість із політичним символізмом. У політичних процесах істотну роль відіграють певні символи, які, з одного боку, нав’язуються владними структурами й іншими політичними суб’єктами, а з іншого, мають глибинну природу – ґрунтуються на національній міфології, національних традиціях (Р. Барт, Е. Кассірер, С. Кара-Мурза, Г. Почепцов, А. Цуладзе).

Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб’єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

У другому розділі – „Виявлення типів політичної свідомості студентства, їхніх детермінант і особливостей сприйняття політичної реклами” – визначено типи політичної свідомості студентів; проаналізовано особливості сприйняття ними політичної реклами; досліджено проявлення психосемантичних аспектів політичної свідомості, коґнітивних чинників сприйняття продуктів політичної рекламної діяльності.

Дослідження здійснено протягом 2002-2003 років. Зокрема констатуюче дослідження відбувалося впродовж жовтня-грудня 2002 року; ним було охоплено 204 студенти.

Етапи дослідження:

1) простеження особливостей політичного мислення й низки особистісних властивостей студентів;

2) з’ясування зв’язку типів політичної свідомості із показниками розуміння тексту;

3) виявлення специфіки зв’язку особливостей політичної свідомості студентів із здатністю до об’єктивної оцінки ситуації.

Перший етап дослідження: конкретизація особливостей політичної свідомості та коґнітивних рис.

Методики:

1) опитувальник Р.Н. Сенфорда, Т.В. Адорно, Е. Френкель-Брюнсвіка, Д.Дж. Левінсона: виявлення демократичних й авторитарних рис характеру й політичного мислення;

2) опитувальник Е.Ф. Зєєра: визначалися особливості мислення (характеристики: рефлексивність, символізація, аналітичність, синтезовість).

За допомогою кластерного аналізу виявлено такі типи взаємопов’язаності особистісних рис і типів політичної свідомості.

1.     Політично активний, відповідальний індивід, має власну картину світу, крізь призму якої сприймає реальність, приймає відповідні рішення та діє:

–         антидемократичний, авторитарний (активно-авторитарний);

–         толерантний, об’єктивний (активно-толерантний);

2.     Політично залежний, пасивний індивід, виступає об’єктом маніпуляції, не має власних концептуальних поглядів щодо політики, влади; безініціативний:

–       егоцентрист, стереотипний (пасивно-конформний);

–       цинічний, безпринципний (пасивно-критичний).

Результати першого етапу констатуючого дослідження: з 204 досліджуваних 109 властиві особливості політичного мислення, пов’язані з активною політичною позицією, 95 студентів виявили пасивну політичну позицію. Серед політично-активних, 64 виявили авторитарність, 45 –продемонстрували толерантність. У свою чергу, серед політично пасивних: засвідчили конформність – 52 особи, а критичність – 43 досліджуваних.

Другий етап дослідження: визначення зв’язку між особливостями політичної свідомості особистості та її психосемантичними здатностями. Методики (на додаток до вказаного вище опитувальника Р.Н. Сенфорда):

1) фіксування смислу тексту політичного характеру, визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва);

2) дослідження глибини розуміння (Ч. Осгуд).