КОНСТИТУЦІЙНИЙ РОЗВИТОК СЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 1989-2004 рр.: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для реформування правової системи України на засадах стратегічної мети – вступу до Європейського Союзу – становить інтерес потреба в осмисленні та врахуванні закономірностей зарубіжного державно-правового досвіду, передовсім у державах, які протягом останніх десятиліть успішно вирішували проблеми реформування своєї правової системи. Такою державою є Словацька Республіка (СР), в якій конституційний розвиток після 1989 р. відбувався в подібних до українських суспільних умовах – на фоні демократизації, економічної реформи та державного будівництва, а їх результати були втілені в оцінці її готовності до членства в ЄС. Потреба в удосконаленні конституційної системи влади в Україні зумовлює використання теоретичних підходів і практичного досвіду становлення та реформування владної системи країни дослідження, зокрема на етапі її підготовки до вступу в ЄС.

Вітчизняну юридичну науку цікавить досвід успішного розв’язання іншими державами таких проблем як знаходження оптимальної національної моделі взаємодії й противаг між президентом, урядом і парламентом, вироблення законодавчих основ функціонування демократичних інститутів, послідовність і напрями конституційних перетворень у контексті європейської інтеграції. Тому з’ясування відповідного конституційного-правового досвіду в СР допоможе уникнути помилок у діяльності органів публічної влади в Україні. Цим і визначається актуальність теми дослідження.

Теоретичну базу дослідження становлять праці вітчизняних вчених-правознавців Ю. Бисаги, В. Гончаренка, А. Зайця, М. Козюбри, А. Колодія, В. Копєйчикова, В. Опришка, П. Рабіновича, А. Рогожина, В. Селіванова, В. Скрипнюка, В. Тація, Ю. Тодики, М. Цвіка, В. Шаповала, О. Ярмиша та ін., російських вчених С. Алексєєва, В. Нерсесянца, Ю. Тихомирова, В. Четверніна, В. Чиркіна, а також чеських і словацьких науковців-юристів З. Їчінського, В. Кнаппа, Л. Цібулки, М. Чіча та Я. Філіпа. Інформаційною і емпіричною основою роботи стали законодавчі та інші нормативні акти Чехословаччини, Словацької Республіки, інших постсоціалістичних держав, документи міжнародних організацій, наукові публікації, статистичні матеріали.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету й відповідає кафедральній комплексній темі наукового дослідження «Правова реформа в Україні та державах Центральної Європи: теоретичні і практичні аспекти» та плановій тематиці науково-дослідної роботи кафедри історії держави та права Київського національного університету внутрішніх справ, а також у межах напрямів наукових досліджень, визначених державними дослідницькими програмами і планами, серед яких теми: “Теоретичні проблеми реалізації Конституції України” (№ д/р 0101U012890) та “Актуальні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції (№ д/р 0104U004048).