КРИМІНАЛІСТИЧНІ ПРИЙОМИ, СПОСОБИ І ЗАСОБИ ВИЯВЛЕННЯ, РОЗКРИТТЯ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ КОМП\'ЮТЕРНИХ ЗЛОЧИНІВ Автореферат

Актуальність теми. Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей і відкрите для всіх правове, інформаційне суспільство. Основною стратегічною метою розвитку такого суспільства є прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя.

Глобальна інформатизація суспільства на основі сучасних інформаційних технологій уже призвела до відчутних змін практично у всіх сферах людської діяльності. До негативних наслідків інформатизації належать поява нових видів злочинів, таких як комп’ютерні злочини, та вдосконалення знарядь їх вчинення, проблеми захисту інформації в управлінських і правових інформаційних системах тощо.

Комп’ютерні злочини характеризуються значною суспільною небезпечністю. Це обумовлюється надзвичайною важливістю об’єкта посягання, значущістю, цінністю та певною уязвимістю комп’ютерної інформації.

У статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» зазначено, що до загроз її національним інтересам і національній безпеці в інформаційній сфері відноситься комп’ютерна злочинність.

До криміналістичних особливостей виявлення, розкриття і розслідування цієї категорії злочинів належать їх висока латентність і складність встановлення фактів вчинення злочинів; специфіка контингенту осіб, які вчиняють цей вид злочину, а в деяких випадках - транснаціональний характер злочину; швидкий розвиток інформаційних технологій; досить широкий спектр криміналістично значущих ознак комп’ютерних злочинів; складність у підборі відповідних спеціалістів для залучення у певних слідчих діях; відсутність чіткої програми боротьби з комп’ютерними злочинами; складність процесу розкриття даних злочинів, збирання і формування системи доказів тощо.

За даними МВС України, за останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості комп’ютерних злочинів. Так, у 2005 році їх було зареєстровано 615, з яких розкрито - 362; у 2006 році - 583, з яких розкрито - 415; у 2007 році - 656, з яких розкрито - 475; у 2008 році - 691, з яких розкрито - 572; у 2009 році - 707, з яких розкрито - 610.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів, таких як: Т. В. Авер’янова, Н. М. Ахтирська, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, А. С. Білоусов, Л. В. Борисова, В. К. Весельський, В. Б. Вєхов, Г. П. Власова, О. Г. Волеводз, А. Ф. Волобуєв, В. І. Галаган, В. О. Голубєв, А. В. Іщенко, Н. С. Карпов, Н. І. Клименко, Т. В. Михальчук, О. І. Мотлях, Д. Й. Никифорчук, В. О. Образцов, А. Л. Осіпенко, Л. П. Паламарчук, Д. В. Пашнєв, Ю. О. Пілюков, О. Р. Росинська, М. В. Салтевський, О. А. Самойленко, В. В. Семенов, О. В. Сєдих, А. А. Теренін, П. В. Цимбал, Г. Л. Чигрина, М. Г. Щербаковський та інші.

Аналіз законодавства, літературних джерел, матеріалів практики показує, що при значній увазі до проблем міжнародного співробітництва правоохоронних органів різних держав у боротьбі з комп’ютерними злочинами, питань протидії і методики їх розслідування, криміналістичні прийоми, способи і засоби виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів на сьогодні залишаються недостатньо висвітленими у науковій літературі та недостатньо розроблені в практичній діяльності.

З метою подолання факторів, що мають негативний вплив на виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів, є доцільним розробити конкретні криміналістичні рекомендації, які б удосконалювали криміналістичні прийоми, способи та засоби виявлення, розкриття і розслідування саме таких злочинів.

Зазначене зумовлює актуальність теми даного дисертаційного дослідження. Теоретичні положення, обґрунтування, висновки та запропоновані рекомендації спрямовані на вдосконалення методики виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 05.07.2004 р. № 755, Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 р. № 347.

Тема дослідження у контексті проблем комп’ютерної злочинності узгоджується з п.п. 4.2, 4.3 Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від 7 квітня 2003 року № 160.

Питання вдосконалення діяльності правоохоронних органів з виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів належать до науково-дослідної проблематики кафедри кримінального права, процесу та криміналістики (номер державної реєстрації 0103u000507) і передбачені планом Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету держаної податкової служби України.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає у поглибленому аналізі, подальшому розвитку і вдосконаленні існуючих теоретичних та практичних напрацювань вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

Відповідно до зазначеної мети дослідження визначені такі основні завдання:

- проаналізувати, дослідити та розвинути поняття «комп’ютерного злочину» та розкрити їх види;

- розкрити складові криміналістичної характеристики комп’ютерних злочинів;

- дослідити види способів вчинення комп’ютерних злочинів та їх класифікацію;

- розкрити поняття і криміналістичну характеристику комп’ютерної інформації як предмета злочинного посягання та особу сучасного комп’ютерного злочинця;

- розкрити механізм вчинення комп’ютерних злочинів з метою визначення їх слідової картини;

- дослідити поняття «криміналістичний прийом», «криміналістичний спосіб» та «криміналістичні засоби» у контексті проблеми, що досліджується;

- визначити та розкрити тактико-криміналістичні прийоми і способи виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів;

- дослідити техніко-криміналістичні засоби і прийоми виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів;

- розкрити проблемні питання, пов’язані з неправомірним доступом до комп’ютерної інформації як джерела вчинення комп’ютерного злочину;

- проаналізувати міжнародний досвід криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів та розробити пропозиції по їх вдосконаленню;

- сформулювати висновки, пропозиції і рекомендації та запропонувати зміни до КК і КПК України та інших нормативно-правових актів щодо вдосконалення криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

Об’єктом наукового дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі застосування криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

Предметом даного дослідження є особливості застосування криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

Методи дослідження. Теоретичним підґрунтям та методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціально-галузевих методів дослідження, які використовуються не ізольовано, а в поєднанні з іншими.

Методологічною основою дослідження є комплексне використання системи методів сучасної теорії наукового пізнання, що дає можливість вивчати проблему в єдності її змісту та юридичної форми, здійснювати системний аналіз виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів. У процесі дослідження було використано систему наступних загальнонаукових і спеціальних методів.

Діалектичний метод надав можливість проаналізувати тенденції розвитку науково-технічного прогресу і загальну характеристику використання інформаційних технологій при вчиненні злочинів, процес становлення поняття комп’ютерних злочинів (підрозділ 1.1).

Системно-структурний метод дозволив дослідити взаємозв’язки між способом вчинення комп’ютерних злочинів і місцем виявлення їх слідів, між специфікою кіберпростору, комп’ютерної інформації і рівнями відображення слідів комп’ютерних злочинів (підрозділ 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 2.3).

Формально-логічний метод дав можливість визначити поняття комп’ютерних злочинів, криміналістичного прийому, криміналістичного способу та криміналістичних засобів і дати їх характеристику (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1).

Статистичний метод дозволив дослідити й оцінити масштаби розвитку комп’ютерної злочинності (п.1.1, 2.3).

Конкретно-соціологічні методи (аналіз, порівняння, анкетування, узагальнення) дали можливість виявити поінформованість осіб, які виявляють, розкривають і розслідують комп’ютерні злочини, що визначило емпіричну базу дослідження (п.1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1).

Порівняльно-правовий метод дозволив визначити місце криміналістики і науки оперативно-розшукової діяльності у забезпеченні виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів (підрозділи 1.1, 1.3, 2.2, 2.3, 3.2).

При вирішенні окремих теоретичних та прикладних завдань використовувалися нормативно-правові акти, міжнародно-правові документи, дисертаційні та монографічні дослідження, наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів, періодичні видання, довідкова література, повідомлення офіційних сайтів науково-дослідних центрів, міністерств, відомств.

Емпіричну базу дослідження складають узагальнені дані за результатами проведеного анкетування 160 слідчих і 140 працівників оперативних підрозділів по таких регіонах України, як Київська, Чернігівська, Донецька, Львівська, Харківська, Тернопільська області та м. Київ, аналізу вивчених та узагальнених 103 кримінальних справ, порушених за фактами вчинення комп’ютерних злочинів у період 2005-2010 років різних регіонів України, а також статистичні дані МВС України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає як у самій постановці проблеми, так і способі її вирішення. Дисертація є одним із перших в Україні комплексних монографічних досліджень проблеми, пов’язаної з криміналістичними прийомами, способами і засобами виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

За результатами проведених досліджень сформульовано ряд нових теоретичних положень, обґрунтовано висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення криміналістичних прийомів, способів і засобів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.

Найістотнішими результатами дослідження, що зумовлюють його новизну і визначають внесок автора у розроблення зазначеної проблематики, є такі положення і висновки:

уперше:

- запропоновано авторське визначення таких понять, як: «комп’ютерні злочини», «комп’ютерна інформація» та «способи вчинення комп’ютерних злочинів»;

- досліджено механізм вчинення комп’ютерних злочинів, сформульовано авторське визначення «криміналістичного прийому», «криміналістичного способу» і «криміналістичних засобів» виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів;

- комплексно досліджено сутність видів способів і тактико-криміналістичних прийомів виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів;

удосконалено:

- положення про доцільність заміни терміну «комп’ютерні злочини» на термін «злочини, вчинені з використанням інформаційних технологій»;

- тезу про необхідність уніфікації понятійного апарату і пропозиції щодо зміни назви розділу XVI КК України в авторській редакції та внесення доповнення до Закону України «Про інформацію» щодо поняття «комп’ютерна інформація» за визначенням автора;

- перелік предметів злочинного посягання комп’ютерних злочинів і перелік факторів, які необхідно враховувати при криміналістичному дослідженні особи злочинця;

- аргументацію про те, що нетрадиційні (інформаційні) сліди комп’ютерних злочинів заслуговують на висвітлення їх в рамках окремого розділу криміналістичної техніки;

- перелік техніко-криміналістичних засобів виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів;

набули подальшого розвитку:

- криміналістичне дослідження способів вчинення комп’ютерних злочинів;

- тактико-криміналістичні прийоми і способи виявлення, розкриття та розслідування окремих видів комп’ютерних злочинів;

- узагальнення та використання міжнародного досвіду виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані та обґрунтовані у дисертації теоретичні положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері - для подальшої розробки і вирішення проблем, пов’язаних з криміналістичними прийомами, способами і засобами виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів;

– у правотворчій діяльності - для вдосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства, у тому числі комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності;

– у навчальному процесі - під час викладання і розробки навчально-методичних матеріалів з навчальних дисциплін «Криміналістика», «Кримінальний процес України» (акт впровадження Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України від 21 січня 2011 року та акт впровадження Національного університету державної податкової служби України від 4 лютого 2011 року);

– у практичній діяльності - у системі службової підготовки та практичної діяльності слідчих, оперативних працівників ОВС та податкової міліції з метою підвищення ефективності виявлення, розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів, в тому числі вчинених у сфері оподаткування (акт впровадження Слідчого управління ПМ ДПА України від 2 червня 2011 року).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднені в доповідях і повідомленнях на: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі» (Ірпінь, 2002 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» (Ірпінь, 2003 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» (Ірпінь, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу» (Ірпінь, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародне співробітництво в боротьбі з комп’ютерною злочинністю: проблеми та шляхи їх вирішення» (Донецьк, 2006 р.), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці» (Ірпінь, 2007 р.), V Міжнародній науково-практичної конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (Алушта, 2010 р.), IX Міжнародній науково-технічній конференції «Підвищення якості, надійності і довговічності технічних систем і технологічних процесів» (м. Шарм ель Шейх, Єгипет, 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою працею. Сформульовані в ній положення, узагальнення, висновки, рекомендації і пропозиції обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень.

Для аргументації окремих положень дисертації використовувалися наукові праці інших вчених, на які обов’язково зроблено посилання. Ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дисертаційного дослідження викладено у 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (з яких 2 опубліковано у співавторстві, де особистий внесок здобувача становить 50 %), дев’яти тезах науково-практичних конференцій, з яких вісім міжнародні.

Структура та обсяг дисертації зумовлені предметом дослідження, метою і завданням. Рукопис дисертації складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 229 аркушів, з яких 178 - основний текст рукопису, додатки на 25 аркушах. Список використаних джерел на 26 аркушах і містить 224 найменувань.

Офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mvs.gov.ua.