КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗБОЮ Автореферат

Актуальність теми. Серед різних форм злочинних посягань на охоронювані кримінальним законом блага, цінності та інші сфери життєдіяльності людей розбій є одним із найнебезпечніших злочинів. Це зумовлено тим, що при розбої посягання на основний об’єкт здійснюється шляхом посягання на особу, тоді як, відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. В реалізації цього обов’язку провідна роль належить правоохоронним органам взагалі та органам внутрішніх справ, зокрема. Тому вдосконалення правоохоронної діяльності як реальні кроки з гарантування прав і свобод людини передбачає застосування різнобічних заходів. Одним із пріоритетних заходів є вдосконалення кримінально-правового захисту людини від найбільш небезпечних злочинів, до яких, у першу чергу, слід віднести такий злочин, як розбій.

Питання кримінально-правової характеристики розбою розглядали в своїх працях такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як М.І. Бажанов, В.С. Батир-гареєва, Г.М. Борзенков, В.О. Владимиров, Л.Д. Гаухман, М.А. Гельфер, В.О. Глушков, В.Г. Гончаренко, В.П. Ємельянов, М.М. Ісаєв, Г.Л. Кривоченко, Г.Л. Крігер, В.Г. Кундеус, Ю.І. Ляпунов, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, М.П. Михайлов, М.І. Панов, І.С. Тишкевич та ін. Проте їхні роботи зазвичай були присвячені питанням кримінальної відповідальності за розбій як майновий злочин або злочин проти власності та замало уваги приділялося дослідженню питань визначення загального поняття розбою як кримінально-правової категорії та співвідношення його основного (базового) складу зі спеціальними складами розбою. Між тим Кримінальний кодекс України 2001 р. встановлює кримінальну відповідальність за розбій не тільки у ст. 187 КК, яка розміщена у Розділі VI Особливої частини КК «Злочини проти власності», але також в інших статтях КК, що містяться у різних розділах. Це такі склади злочинів, як: розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів (ч. 3 ст. 262 КК); розбій з метою викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 3 ст. 308 КК); розбій з метою викрадення прекурсорів (ч. 3 ст. 312 КК); розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 3 ст. 313 КК); розбій з метою заволодіння зброєю, бойовими припасами, вибуховими чи іншими бойовими речовинами, засобами пересування, військовою та спеціальної технікою (ч. 3 ст. 410 КК); розбій, вчинюваний щодо населення в районі воєнних дій (ч. 2 ст. 433 КК). Водночас низка діянь, які в реальній дійсності можуть мати характер розбою, за чинним кримінальним законом, повинні будуть кваліфікуватися за іншими спеціальними складами злочинів, які, хоча й не містять терміна «розбій», але охоплюють такі дії своїми ознаками, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, або з погрозою такого насильства (ч.3 ст.289 КК); мародерство (ст.432 КК); порушення законів та звичаїв війни (ст.438 КК); піратство (ст.446 КК).

Крім того, питання кримінально-правової характеристики розбою в сучасній літературі розглядаються переважно з точки зору з’ясування об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину. Характеристиці розбою не як сукупності ознак складу злочину, а як злочину, як явищу реальної дійсності приділялося уваги замало, хоча ознаки складу злочину, що передбачає відповідальність за розбій, та елементи злочину, що здійснюється в реальності, це досить близькі, але не тотожні категорії. Про це свідчать не тільки певні наукові розробки, але й правозастосовна практика.

Це потребує обміркування всіх нових аспектів проблематики, що розглядається, проведення досліджень з метою вироблення загальної характеристики розбою як кримінально-правової категорії, а також встановлення співвідношення між ознаками складів злочинів, які передбачають відповідальність за розбій, та елементами розбою як злочину, вчинюваного в реальній дійсності. Незважаючи на очевидну наукову і практичну значущість, ці питання ще не були об’єктом самостійного комплексного кримінально-правового дослідження.