ЛЕСЬКО МИКОЛА ВАЛЕРІЙОВИЧ ПДВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, а також положення, які характеризують наукову новизну і практичне значення роботи.
У розділі 1 «Теоретико-методичні засади функціонування ПДВ і його вплив на підприємницьку діяльність» досліджено економічну сутність податку на додану вартість, механізм його впливу на господарську діяльність суб’єктів підприємництва-платників ПДВ, розглянуто податок на додану вартість як інструмент державної економічної політики регулювання підприємництва.
Системне вивчення наукових публікацій, точок зору фахівців дозволило зробити висновок, що сформувалася досить стійка система поглядів на визначення сутності податку на додану вартість.
Більшість авторів консолідовано підходить до питання про сутність податку на додану вартість, виокремлюючи такі його основні характеристики. По-перше, з погляду об’єкта: як оподаткування вартості, доданої в процесі виробництва або продажу товарів, робіт, послуг. По-друге, додану (в окремих джерелах – новостворену) вартість визначають на основі приросту вартості на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.
Однак при спільності підходів щодо визначення сутності ПДВ ряд теоретичних питань залишаються дискусійними. Насамперед, привертає увагу різне визначення складу доданої вартості, відповідно до положень економічної теорії, і доданої вартості як об’єкта оподаткування на практиці.
В економічній теорії додана вартість – це заново створена вартість. При визначенні об’єкта для нарахування ПДВ, крім заново створеної вартості (прибуток, заробітна плата, відрахування на соціальні заходи), частково включається перенесена вартість.
У дисертації розкрито механізм функціонування ПДВ на рівні підприємств- платників податку. Вивчення й аналіз законодавчих і нормативних документів, наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних фахівців дозволили зробити висновок, що механізм функціонування ПДВ на рівні суб’єктів підприємництва (платників податку) містить такі складники.
Формування вхідного ПДВ. Нарахований ПДВ при отриманні товарів (робіт, послуг) включає сплачений податок (попередня оплата), а також суми ПДВ, визначені в податкових накладних, які підтверджують передачу товарів (робіт, послуг) без їх попередньої оплати. Вхідний ПДВ трансформується в податковий кредит або відноситься на собівартість. Обидва варіанти повернення вхідного ПДВ мають як позитивні, так і негативні наслідки.
Формування податкових зобов’язань з ПДВ. Згідно з чинним законодавством зобов’язання визначаються по події, яка відбулася першою (відвантаження продукції або надходження коштів на поточний рахунок). Формування податкових зобов’язань безпосередньо впливає на можливу іммобілізацію грошових коштів при відшкодуванні податкового кредиту і сплаті податку в бюджет. На формування податкових зобов’язань впливають обсяг реалізації продукції, ставка ПДВ, умови реалізації, дебіторська заборгованість.
Сплата ПДВ у бюджет. Визначається як податкові зобов’язання за мінусом податкового кредиту. Фактори, які впливають на податкові зобов’язання щодо сплати ПДВ у бюджет: податковий період, термін сплати, від’ємне значення податкового кредиту.
Виникнення від'ємного значення податкового кредиту. У ПКУ визначені можливі варіанти його відшкодування, кожен з яких впливає на фінансово-господарську діяльність та супроводжується іммобілізацією грошових коштів суб’єктів підприємництва.
Значний вплив на діяльність суб’єктів підприємництва справляє формування вхідного ПДВ, що має місце при сплаті вказаного податку при придбанні товарів, робіт, послуг, основних засобів, нематеріальних активів, у ціну яких він був включений. У податковому законодавстві України з ПДВ термін «вхідний податок на додану вартість» не використовується, але використовується в законодавстві Європейського Союзу (Директива Ради 2006(112) ЄС про спільну систему податку на додану вартість 28 листопада 2006 року. Рада Європейського Союзу).
У дисертації дано визначення поняття «вхідний податок на додану вартість» як нарахований податок на придбані товари (роботи, послуги). При цьому акцентовано увагу, що саме при його сплаті відбувається іммобілізація грошових коштів платника ПДВ. Визначені фактори, які впливають на формування вхідного ПДВ, які мають бути враховані при розробленні заходів щодо зменшення іммобілізації коштів.
Суттєвий вплив на діяльність суб’єктів підприємництва-платників ПДВ в Україні справляє формування і повернення податкового кредиту з ПДВ. Термін «податковий кредит» з’явився в податковому законодавстві України з ПДВ у 1997 році, коли був прийнятий «Закон про податок на додану вартість». Вказаний термін використовують і в Податковому кодексі України. «Податковий кредит – сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду». Таке його визначення не розкриває фінансові відносини в процесі формування і відшкодування податкового кредиту.
У дисертації запропоноване авторське визначення податкового кредиту з ПДВ як фінансових відносин, які виникають у суб’єктів підприємництва-платників податку щодо зменшення їх податкових зобов’язань при сплаті податку в бюджет та отриманні коштів з бюджету на відшкодування його від’ємного значення.
У розділі 2 «Аналіз впливу ПДВ на господарську діяльність суб’єктів підприємництва» проведено аналіз формування вхідного ПДВ, податкового кредиту, податкових зобов’язань з ПДВ та їх впливу на іммобілізацію грошових коштів суб’єктів підприємництва. Здійснено загальну оцінку впливу ПДВ на господарську діяльність суб’єктів підприємництва.
Проведений аналіз формування вхідного ПДВ на досліджуваних підприємствах показав, що відповідно до Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари, роботи, послуги почали використовуватися у виробничому процесі протягом звітного (податкового) періоду. За цих обставин сплата ПДВ при придбанні матеріальних цінностей здійснюється за рахунок грошових коштів і супроводжується іммобілізацією оборотних коштів платника податку.
Вивчення формування вхідного ПДВ на досліджуваних підприємствах свідчить, що вхідний ПДВ постійно перевищує податковий кредит. Зазначене перевищення зумовлене несвоєчасним отриманням податкових накладних платником податку, що не дозволяє йому формувати податковий кредит. Отже, між формуванням вхідного ПДВ і погашенням податкового кредиту проходить певний проміжок часу. Цей час є періодом іммобілізації грошових коштів у платника податку. Чим триваліший цей період, тим більш тривалою є іммобілізація грошових коштів, що негативно впливає на платоспроможність суб’єктів підприємництва.
Проведений аналіз формування податкових зобов’язань на досліджуваних підприємствах свідчить, що виручка від реалізації продукції за аналізований період перевищує податкові зобов’язання. Зазначене зумовлено тим, що частина операцій з продажу продукції звільнена від оподаткування ПДВ.
Вивчення формування податку на додану вартість на досліджуваних підприємствах свідчить, що абсолютна сума податкового кредиту за аналізований період зростає швидше, ніж податкові зобов’язання. Це призвело до зменшення податку на додану вартість, що спрямовується в бюджет. Так, по сукупності досліджуваних підприємств податкові зобов’язання збільшилися з 6017204,0 тис.грн у 2007 році до 9790762,0 тис.грн у 2013 році. Збільшення становить 3773558,0 тис.грн, або 62,7%. Податковий кредит за аналогічний період збільшився з 4211042,0 тис.грн у 2007 році до 7636794,0 тис.грн у 2013 році. Збільшення становить 3425752,0 тис.грн, або 81,4%. У результаті зазначеного податок на додану вартість, що спрямовується до бюджету, зменшився з 2153968,0 тис.грн у 2007 році до 1806162,0 тис.грн у 2013 році. Зменшення становить 347806,0 тис.грн, або 18,7%. Збільшення податкового кредиту за аналізований період зумовлене збільшенням матеріальних затрат у собівартості продукції. Так, матеріальні затрати за аналізований період збільшилися з 6320875,0 тис.грн у 2007 році до 11466067,0 тис.грн у 2013 році. Збільшення становить 5145192,0 тис.грн, або 81,4%.
Аналіз дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію на досліджуваних підприємствах свідчить про її зростання. Зростання дебіторської заборгованості зумовлене несвоєчасним її поверненням покупцями. Це призводить до зменшення виручки від реалізації продукції і несвоєчасної сплати податку на додану вартість у бюджет. Особливо це стосується дебіторської заборгованості, термін повернення якої перевищує податковий період сплати податку. При наявності такої дебіторської заборгованості відбувається іммобілізація грошових коштів платників податку.
З метою прискорення надходження ПДВ з реалізації продукції, а отже, зменшення іммобілізації грошових коштів, у дисертації пропонується надавати покупцям знижки на відвантажену продукцію за умови її попередньої оплати. Проведені розрахунки показали, що доцільно надавати знижки покупцям за попередню оплату відвантаженої продукції в розмірі 10% від її вартості.
Аналіз сплати податку на додану вартість на досліджуваних підприємствах свідчить, що за аналізований період зменшується додана вартість. Зниження доданої вартості в обсязі реалізованої продукції на досліджуваних підприємствах відбувається в результаті збільшення вартості матеріальних витрат у собівартості продукції. Необхідно зазначити, що суттєве зниження доданої вартості відбулося на підприємствах будівельної галузі, що зумовлено специфікою виробництва і тривалим періодом виробничого циклу (як правило, виробничий цикл у будівельній галузі перевищує один рік).