Лосєв О.М. Вдосконалення способів виведення та використання трутнів української породи бджіл

Короткий зміст

Аналіз отриманих результатів свідчить, що за довжиною хоботка більша частина трутнів української породи бджіл була консолідована. У сім’ях №110 і №44 хоботок трутнів був відповідно на 0,28 та 0,09 мм довшим порівняно з середнім значенням для групи, а найкоротшим був у самців із сімей №150 і №36. Варто зазначити, що трутні батьківських сімей №110 та №44 характеризувались найменшою мінливістю цієї ознаки (5,16%; 5,71%), а самці із сім’ї №53 – найбільшою (10,21%).

Встановлено, що для трутнів новоствореного внутрішньопородного типу коливання середніх величин за кубітальним індексом у піддослідних сім’ях становить від 1,54 до 2,66. кубітальний індекс трутнів в п’яти піддослідних сім’ях (№ 150, 111, 128, 36, 108) був вищий від середнього показника для групи і коливався від 0,22 до 0,54, а в сім’ях №33 та №231 – максимально наближеним до нього. За дискоїдальним зміщенням трутні хмельницького внутнішньопородного типу мали значні розбіжності – від 18 % до 54 %. Проте трутні, вирощені бджолиними сім’ями №150 і №110, матки яких належать до генеалогічної групи № 90, за цим показником були найбільш консолідовані.

Встановлено, що в сім’ях №№ 180, 110, 128, 44 та 36 трутні українських бджіл внутрішньопородного типу “Хмельницький” мали найбільшу масу тіла (226,8 – 213,3 мг), а найменшу – вирощені в № 121 та № 53. Більш консолідовані за показником маси тіла були трутні з сім’ї № 111 та №53, де розбіжності між граничними показниками досягали 50 та 49 мг.

Таким чином, проведена оцінка якісного складу батьківських сімей за екстер’єрними ознаками трутнів підтверджує внутрішньопородні відмінності маток різних генеалогічних груп створеного типу “Хмельницький” через морфологічні ознаки самців і доповнює характеристику української породи бджіл.