МАКРОЕКОНОМІЧНЕ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ БАНКІВ У СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичну цінність отриманих результатів, наведено інформацію про їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади стрес-тестування банків» досліджено теоретичні аспекти процесу макроекономічного стрес-тестування банків, його сутність, роль та місце в системі регулювання банківської діяльності, обґрунтовано класифікацію підходів і методів стрес-тестування банків.

Автором доведено, що в сучасних умовах метод стрес-тестування набув важливого значення на макроекономічному рівні як складова регулятивного інструментарію державних органів влади, призначений для аналізу фінансової стійкості національних банківських систем. Стрес-тестування допомагає органам банківського регулювання прогнозувати розгортання подій у банківській системі, обґрунтувати управлінські та економічні рішення, та налагодити більш ефективну взаємодію між учасниками банківського ринку. Саме через прогнозування потенційного впливу певних подій на обрані індикатори фінансової стійкості, стрес-тестування сприяє фокусуванню уваги регуляторів на вразливості банківської системи від шоків макроекономічного, банківського чи галузевого характеру.

На основі узагальнення та систематизації наукового доробку вітчизняних та зарубіжних вчених, автором запропоновано сутнісне визначення поняття «макроекономічне (або загальносистемне) стрес-тестування банків» як процесу комплексної багатоетапної оцінки вразливості банківської системи, до дії ризиків, які генеруються серією виняткових, але ймовірних подій. Головний результат стрес-тестування полягає в прогнозуванні зміни вартості досліджуваного банківського портфелю або їх сукупності при заданих варіаціях комплексу фінансових змінних. За певних умов дана оцінка може виявитись достатньо точним прогнозом зміни величини банківського ризику внаслідок реалізації стресового сценарію. Однак зазвичай результати стрес-тестування відображають лише приблизні кількісні значення впливу несприятливих подій на досліджуваний портфель банківських активів.

На рис. 1 схематично зображено ланцюжок поширення впливу економічних загроз та ризиків на економіку. Початкова загроза, що може виникнути як в реальному, так і фінансовому секторі економіки, спричинює ланцюгову реакцію, викликаючи стан загальної нестабільності в банківській системі. За певних умов, шокові події виникають внаслідок не вирішення проблем окремих компаній чи банків (одиничні загрози). В інших випадках, вони можуть бути викликані макроекономічними дисбалансами чи загальними не вирішеними проблемами фінансової чи банківської системи (системні загрози).

Незважаючи на причини виникнення економічних загроз, вони прямо чи опосередковано впливають на фінансовий стан учасників банківської системи. У ході дослідження було виявлено і проаналізовано існуючі методики стрес-тестування окремих банківських ризиків (кредитні, ринкові ризики, ризики втрати ліквідності), які стають основними причинами фінансових збитків або зниження обсягів власного капіталу банків. Негативний вплив кризи може посилюватися через взаємозв’язок між окремими типами ризиків і призведе до зростання обсягу загальних збитків, зниження рентабельності та капіталізації банків. При розробці моделі стрес-тестування банків необхідно враховувати трансмісійний механізм поширення ризиків.