МАЗУР ВІТАЛІЙ ВІКТОРОВИЧ МЕХАНІЗМ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СЕРВІТУТНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Короткий зміст

У Вступі обґрунтовано актуальність теми проведеного дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання дослідження, його об’єкт та предмет, охарактеризовано методологічну основу, використану в процесі наукового пізнання в межах теми дисертації, розкрито наукові положення, пропозиції та рекомендації, що утворюють наукову новизну одержаних результатів дослідження, охарактеризовано їх практичне значення, з’ясовано особистий внесок здобувача, наведено інформацію щодо апробації результатів дисертаційного дослідження та публікацій, окреслено структуру та обсяг дисертації.
Розділ 1 «Сутність механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин» складається з трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1 «Генеза вчення про механізм цивільно-правового регулювання» встановлено, що процес формування вищезазначеного вчення схематично може бути представлений у вигляді поетапного виникнення та розвитку окремих методологічних підходів до розуміння сутності механізму правового регулювання, а відтак і похідного від нього механізму цивільно-правового регулювання, а саме: інструментального (або спеціально-юридичного), діяльнісного, системного та комплексного (або інтегративного) підходів. Проаналізовано основні засади та положення, на яких ґрунтується кожен із вказаних підходів та їх відмінність між собою. Констатовано, що в доктрині цивільного права найбільш повно реалізовано потенціал виключно інструментального підходу. Останній обрано для дослідження проблематики механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин. Сучасною тенденцією вчення про механізм цивільно-правового регулювання є поява в його межах окремих критичних зауважень щодо можливості та доцільності застосування категорій «механізм правового регулювання» та похідної – «механізм цивільно-правового регулювання» у правовій доктрині в цілому та у доктрині цивільного права зокрема.
У підрозділі 1.2 «Загальна характеристика механізму цивільно-правового регулювання» проведено аналіз його конструкції відособлено від будь-яких видів цивільних відносин, що складають предмет цивільного права, тобто як загальногалузевого цивільно-правового явища. Проаналізовано ознаки механізму цивільно-правового регулювання та зроблено висновок, що їх формування відбувається під впливом характеру процесу цивільно-правового регулювання, на забезпечення якого спрямовано зазначений механізм, а також специфіки цивільних відносин. Крім ознак, притаманних безпосередньо механізму цивільно-правового регулювання, що підкреслюють своєрідність даного правового явища, йому властиві також ознаки механізму правового регулювання у системі координат «рід-вид».
Окремо приділено увагу питанню структурно-елементної будови механізму цивільно-правового регулювання, проаналізовано існуючі в юридичній літературі погляди науковців у цій частині. Підтримано позицію необхідності виокремлення елементів механізму цивільно-правового регулювання як цивільних відносин загалом, так і окремих їх видів не довільно, а у відповідності до чітко визначеного критерію, яким виступають стадії процесу цивільно-правового регулювання. Подібне унеможливлює охоплення поняттям механізму цивільно-правового регулювання різних за своєю природою правових явищ, що безпосередньо не задіяні у цивільно-правовому регулюванні.
У підрозділі 1.3 «Особливості механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин» на основі розуміння загальногалузевого механізму цивільно-правового регулювання здійснюється дослідження специфіки його видової конструкції, задіяної у забезпеченні регулятивного впливу цивільного права на сферу сервітутного користування.
Особливості механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин охарактеризовано на основі виділення та розкриття притаманних виключно йому ознак, які об’єднані в групу спеціальних. Встановлено, що спеціальними ознаками механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин є: 1) особлива правова природа суспільних відносин, на які завдяки зазначеному механізму здійснюється забезпечення регулятивного впливу цивільно-правової норми; 2) обумовленість даного механізму необхідністю забезпечення балансу інтересів учасників сервітутних відносин; 3) розгалуженість норм законодавчого регулювання сервітутних відносин, що складають нормативну основу даного механізму; 4) обмежений характер саморегулювання сервітутних відносин безпосередньо їх учасниками; 5) органічне поєднання імперативних та диспозитивних властивостей у характеристиці елементів механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин; 6) складна структура юридичних фактів як складового елементу даного механізму – виникнення сервітутних правовідносин на підставі юридичного (фактичного) складу; 7) абсолютно-відносний характер сервітутних правовідносин як складового елементу даного механізму; 8) специфіка захисту сервітуту як суб’єктивного цивільного права. Крім того, механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин притаманні також і ознаки загальногалузевого механізму цивільно-правового регулювання та загальноправового механізму правового регулювання, що об’єднані в групу загальних ознак. На основі проведеної характеристики особливостей механізму цивільно-правового регулювання, запропоновано авторське визначення його поняття. Для визначення складових елементів механізму цивільно-правового регулювання сервітутних відносин з’ясовано стадії процесу їх цивільно-правового регулювання: виділено чотири основні та одну факультативну стадії.