МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запровадження сучасної інноваційно-інвестиційної моделі економічного розвитку в Україні, яка б забезпечила високий рівень розвитку регіонів і підвищення добробуту населення, передбачає активізацію діяльності всіх суб’єктів цього процесу як важливої ланки соціально-економічної політики держави, оскільки лише на основі інвестування можна подолати загальноекономічну кризу та структурно перебудувати національне господарство. Особливої актуальності це завдання набуває в умовах посилення світової глобалізації та регіоналізації, коли включення національних економік до міжнародного поділу і кооперації праці все більше визначається інноваційним характером розвитку країн. Водночас подальше розшарування регіонів за соціально-економічними показниками стає перепоною на шляху формування єдиного господарського простору в країні, зміцнення господарських зв’язків, становлення регіонів як суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності. Слабкість інвестиційних позицій окремих територій певним чином гальмує процеси розширення виробництва і розвитку соціальної сфери. Деякі з них, не маючи економічних стимулів розвитку, перетворюються в дотаційні. У зв’язку із цим актуалізуються питання вдосконалення механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів як основи забезпечення прогресивних зрушень в економіці, її інноваційного оновлення, підвищення конкурентоспроможності регіонів.

Стан наукової розробки проблеми. Проблематиці регіонального розвитку економіки України присвячено чимало наукових праць вітчизняних учених, зокрема О. І. Амоші, С. І. Бандура, М. П. Бутка, О. І. Дація, М. І. Долішнього, А. О. Єпіфанова, З. С. Варналія, А. Г. Мазур, Я. Б. Олійника, В. І. Пили, М. Г. Чумаченка. Питання формування інвестиційних ресурсів і організації системи управління інвестиційним процесом розглядаються такими вітчизняними і зарубіжними науковцями, як І. О. Бланк, Л. М. Борщ, А. С. Гальчинський, В. М. Геєць, Л. Дж. Гітман, М. Д. Джонк, О. М. Іваницька, Дж. М. Кейнс, М. Д. Лесечко, А. А. Пересада, А. І. Сухоруков, В. Г. Федоренко, У. Ф. Шарп та ін. Удосконаленню концептуальних основ формування державноуправлінських механізмів та механізмів державного регулювання економіки присвячено роботи О. Ю. Амосова, Г. В. Атаманчука, В. П. Афанасьєва, В. Д. Бакуменка, С. О. Білої, Е. Ведунга, І. О. Драгана, А. О. Дєгтяра, М. Х. Корецького, В. В. Корженка, О. Б. Коротич, М. А. Латиніна, Т. М. Лозинської, В. В. Мамонової, В. М. Мартиненка, В. Ф. Мартиненка, Н. М. Мельтюхової, А. В. Мерзляк, Н. Р. Нижник, Г. С. Одінцової, Л. Л. Приходченко, В. П. Семиноженка, А. О. Чемериса, Ю. І. Черняка, А. А. Чухна та ін.

Проте, незважаючи на значну кількість ідей, думок, пропозицій, узагальнень з питань розробки механізмів державного регулювання суспільних процесів, залишається актуальним завдання вдосконалення механізму державного регулювання саме регіональних інвестиційних процесів з урахуванням специфічних особливостей регіонів, який би сприяв послабленню міжрегіональної диференціації та підвищенню рівня життя населення.

Таким чином, актуальність теми дисертаційної роботи обумовила необхідність розробки цього наукового напряму, удосконалення і доповнення існуючих теоретичних і методичних положень, опрацювання конкретних механізмів, що стосуються визначення шляхів і засобів активізації інвестиційних процесів у регіонах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі відображено результати наукових досліджень, отримані в межах науково-дослідної роботи кафедри управління персоналом і економіки праці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України “Система механізмів державного управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону” (державний реєстраційний номер 0106U012334). Внесок здобувача полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання інвестиційної діяльності в регіоні у процесі розширеного інноваційно-інвестиційного відтворення.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування сучасних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів з огляду на інвестиційні потреби в соціально-економічному розвитку регіонів України та розробка практичних рекомендацій щодо їх запровадження. Для досягнення зазначеної мети передбачалося вирішити такі завдання:

‑ визначити роль і місце інвестиційного процесу в системі інноваційно-інвестиційного відтворення на рівні регіону;

‑ обґрунтувати концептуальні підходи до вдосконалення державного регулювання регіональних інвестиційних процесів, уточнити структуру та складові механізму їх регулювання;

‑ з’ясувати тенденції, закономірності та визначити перспективи розвитку регіональних інвестиційних процесів в Україні;

‑ проаналізувати форми, методи та інструменти стимулювання інвестиційної діяльності;

‑ узагальнити закордонний досвід у сфері державного регулювання інвестиційної діяльності;

‑ визначити напрямки вдосконалення організаційно-інституційної, нормативно-правової, інформаційної та економічної складових механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів;

‑ удосконалити методичні підходи щодо оцінки ефективності дії механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів.

Об’єктом дослідження є державне регулювання регіональних інвестиційних процесів.

Предмет дослідження − механізм державного регулювання регіональних інвестиційних процесів в Україні.

Методи дослідження. У дисертації за допомогою логічного, діалектичного та історичного методів пізнання поглиблено зміст понятійного апарату і сформовано теоретичне підґрунтя дослідження (підрозділи 1.1 – 1.3); на основі методів спостереження, статистичного й економіко-математичного досліджено стан інвестиційних процесів в Україні та її регіонах (підрозділи 2.1, 2.3); метод аналізу і синтезу дозволив з’ясувати недоліки в державному регулюванні регіональних інвестиційних процесів (підрозділ 2.2); методи системного аналізу, індукції і дедукції застосовано для розробки теоретичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів (підрозділи 3.1 – 3.3).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі, нормативно-правові акти, які регулюють інвестиційний процес в Україні, аналітичні й статистичні матеріали, звіти обласних фінансово-економічних органів, розробки вітчизняних і зарубіжних учених у предметній галузі.