МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ПРОБЛЕМНОГО РЕГІОНУ Статья

Актуальність теми. Розробка механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону зумовлена необхідністю вдосконалення сукупності чинників науково-методологічного й практичного характеру, які б відповідали ринковим умовам, нормам та ідеалам правового суспільства. Такі прагнення визначені, з одного боку, доцільністю формування в Україні реального місцевого самоврядування, з іншого – потребою вирішення питання проблемності регіонів.

Виникнення пострадянського суспільства супроводжувалося в нашій державі розривом існуючих виробничих зв’язків та порушенням замкненого циклу виробництва. Це спричинило диференціацію регіонів за рівнем функціонування їх економічних систем. Так виникли проблемні регіони. Вони не здатні самостійно подолати системну кризу, тому держава повинна регулювати економічні процеси в цих регіонах. Задля подолання цих диспропорцій слід вирішити проблеми, пов’язані з наповненням місцевих бюджетів і здійсненням міжбюджетних відносин загалом, ефективним функціонуванням регіональних податкових систем, розвитком підприємництва та подоланням соціально-економічної кризи в регіоні.

За таких умов постає необхідність побудови нової моделі державного регулювання економічної системи проблемного регіону, яка б забезпечувала оптимальний фіскальний та стимулюючий ефект і відповідала реаліям сьогодення, потребам збалансування інтересів центру та регіонів, усувала диспропорцію бюджетної забезпеченості проблемних територій, знижувала напругу соціально-економічних відносин і підтримувала ефективність розвитку підприємництва. Саме тому питання покращення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону як складової регіональної політики держави є одним із пріоритетів фінансово-економічних та адміністративних трансформацій в Україні.

Дослідження проблемності регіонів привертало і привертає увагу багатьох представників економічної та економіко-географічної науки. Серед вітчизняних учених слід виділити внесок Е. Б. Алаєва, Н. Н. Баранського, І. М. Грабинського, Б. М. Данилишина, М. І. Долішнього, А. О. Єпіфанова, Ф. Д. Заставного, Б. Н. Зикіна, В. І. Куценко, Н. Н. Некрасова, Л. Л. Тарангул, М. І. Фащевського, М. А. Хвесика, О. І. Шаблія, Л. Т. Шевчук, С. І. Юрія. Вирішенню теоретико-методичних і практичних питань державного регулювання економіки регіону присвячені роботи вітчизняних науковців, серед яких слід виокремити праці З. В. Герасимчук, Л. І. Дідківської, І. В. Запоточного, В. І. Захарченко, Г. І. Євтушенко, М. І. Карліна, О. П. Кириленко, В. І. Кравченка, Ю. М. Краснова, М. В. Мниха, А. М. Новикової, І. Н. Осадчої, В. І. Павлова, Л. Г. Чернюк, С. М. Чистова.

Удосконалення вітчизняної практики державного регулювання економіки неможливе без концептуальних та прикладних наукових досліджень цієї сфери. Попри значні досягнення вітчизняної економічної науки у цьому напрямі саме проблематика державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону не отримала детального і комплексного дослідження. Тому наукова аргументація, теоретичні та практичні положення цієї розробки покликані сприяти розв’язанню ряду завдань із питань функціонування економічної системи проблемного регіону в Україні.

Основна ідея дисертації полягає у визначенні оптимальних форм та інструментів розбудови регіональної економічної політики шляхом дослідження концептуальних засад державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Актуальність проблеми і недостатній рівень її розробки у вітчизняній економічній науці зумовили вибір теми цієї дисертації.

Зв’язок роботи із науковими програмами, темами, планами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідних робіт кафедри державних фінансів Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Західне Полісся: економіка, продуктивні сили і фінанси” (номер державної реєстрації 0103U000657, затвердженої вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки від 25.04.2002 р., наказ Міністерства науки і освіти від 05.11.2002 р. № 633), кафедри країнознавства і міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Україна в системі європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” та кафедри міжнародних економічних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки на тему „Трансформація зовнішньоекономічної діяльності України в умовах реалізації європейського вибору”. У межах названих робіт автором аргументовано низку пропозицій щодо вдосконалення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Виходячи із мети, нами сформульовано такі завдання виконання дослідження:

― визначити сутність поняття „проблемний регіон”;

― обґрунтувати концептуальні підходи до державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону;

― розробити систему кількісних та якісних показників, що дають змогу визначити рівень проблемності регіону;

― обґрунтувати механізм удосконалення процесу формування державного та місцевого бюджетів;

― удосконалити механізм фіскального регулювання економічної системи проблемного регіону;

― провести класифікацію програм регіонального розвитку Волинської області за сферами реалізації та обґрунтувати впровадження єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону;

― розробити модель структури механізму державного регулювання розвитку проблемного регіону.

Об’єктом дослідження є процеси регулювання економічної системи проблемного регіону в контексті забезпечення ефективного та збалансованого функціонування її складових.

Предметом дослідження є науково-методологічні засади формування механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії, теорії державного регулювання економіки, економічної теорії збалансованого розвитку. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувалися в основному такі методи: системного підходу – для розкриття необхідності та значення державного регулювання економіки проблемного регіону, проведення класифікації програм регіонального розвитку за сферами їх реалізації; наукових абстракцій – для розробки категоріального апарату і вдосконалення механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону; економіко-статистичного аналізу – для моніторингу виконання дохідної частини місцевих бюджетів, джерел формування доходів місцевих бюджетів, удосконалення механізму фіскального регулювання економічної системи проблемного регіону; метод кореляційного аналізу – для дослідження взаємозв’язку надходжень від податку з фізичних осіб та обсягу залучених іноземних інвестицій; графічний і картографічний методи – для ілюстративного зображення наукових підходів до класифікації регіонів України та сучасних тенденцій у розвитку складових частин економічної системи Волинської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Науковою новизною відзначаються такі теоретико-методологічні результати дисертаційного дослідження:

уперше

− визначено поняття „проблемний регіон”, під яким доцільно розуміти регіон, основні показники економіко-соціального розвитку якого нижчі від середнього показника по Україні, й у силу цього він об’єктивно потребує державного регулювання розвитку його економічної системи і саморегулювання розвитку окремих її складових;

− розроблено систему кількісних (валовий регіональний продукт, валовий регіональний продукт на одного жителя, середньомісячна заробітна плата, рівень зареєстрованого безробіття, інвестиції в основний капітал тощо) та якісних (здатність керівників місцевих органів влади реагувати на негативні процеси в економіці, їх освіта й відповідна кваліфікація тощо) показників, які виступають як критерій оцінки державного регулювання розвитку проблемного регіону;

удосконалено

− концептуальні підходи до державного регулювання економічної системи проблемного регіону, які, на відміну від наявних, враховують сукупність заходів виконавчого, законодавчого та судового характеру, на підставі яких забезпечується реалізація соціально-економічних цілей суспільства й ефективний розвиток економічної системи проблемного регіону;

− структуру механізму державного регулювання економічної системи проблемного регіону, що, в порівнянні з наявною, містить функції і методи саморегуляції економічної системи та набір інструментів впливу (інформаційне, нормативно-правове і фінансове забезпечення, територіальну організацію), які сприятимуть приведенню проблемного регіону до соціально-економічного збалансованого розвитку;

− поняття „регіон”, під яким слід розуміти територію, що характеризується наявністю спільних природних, економіко-соціальних, історичних, етнічних та культурних ознак і визначається чинним законодавством України як область чи прирівнена до цього статусу адміністративна одиниця держави;

− термін „прикордонний регіон”, що характеризує регіон, який розміщений у територіальній близькості до іншої держави та має з нею спільну ділянку кордону (сухопутного чи морського);

− механізм формування державного і місцевих бюджетів, їх використання для поліпшення процесу приватизації підприємств державної власності, реформування податкової системи, ефективного наповнення бюджетів різного рівня;

одержали подальший розвиток

− фіскальне регулювання наповнення місцевих бюджетів через реструктуризацію системи місцевих податків і зборів та їх ставок, що підлягають сплаті до місцевих бюджетів, а також зниження рівня економічної залежності проблемного регіону від державного бюджету через зменшення розмірів міжбюджетних трансфертів;

− класифікація програм регіонального розвитку Волинської області за сферами реалізації та необхідність упровадження єдиної комплексної програми розвитку проблемного регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані з метою вдосконалення механізму державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону в роботі місцевих і центральних органів законодавчої та виконавчої влади, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової служби України і їх територіальних підрозділів, а також у навчальному процесі.

Ряд висновків та пропозицій щодо вдосконалення особливостей державного регулювання економічної системи проблемного регіону знайшли своє практичне застосування у роботі Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 1984/01-11 від 28.12.2006 р.), Волинського обласного центру зайнятості (довідка № 1688/1 від 11.05.2007 р.), Фінансового управління виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (довідка № 162/1 від 27.09.2006 р.), Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (довідка № 2428 від 27.12.2006 р.), Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції Волинської області (довідка № 10629/10/01-023 від 16.10.2006 р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі під час викладання дисципліни „Державне регулювання економіки” на кафедрі міжнародних економічних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки (довідка № 2/4723 від 29.12.2006.)

Особистий внесок автора. Дисертація є одноосібно написаною науковою працею, в якій розкрито теоретичні засади та досліджено практику державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону. Наукові положення, висновки і пропозиції прикладного характеру, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, висвітлено на таких наукових конференціях: VІІ Міжнародна науково-практична конференція „Наука і освіта ’2004” (м. Дніпропетровськ, 10−25 лютого 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право” (м. Луцьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, 19–20 травня 2005 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (м. Луцьк, 29–30 вересня 2005 р.); Вторая Международная периодическая научно-практическая конференция „Альянс наук: ученый – ученому” (г. Днепропетровск, 3–7 октября 2005 г.); Науково-практична конференція „Особливості формування місцевих бюджетів в умовах реформування бюджетної системи України” (м. Київ, 9 грудня 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Регіон-2006: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 15–16 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 18–19 травня 2006 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Проблеми інтеграції економіки України до ЄС і вступу в СОТ” (м. Київ, 24−26 травня 2006 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк – Святогорськ, 5–7 жовтня 2006 р.); Науково-практична конференція „Гендерна реконструкція українського суспільства” (м. Луцьк, 26–27 жовтня 2006 р.); ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства” (м. Житомир, 16–17 листопада 2006 р.)

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 17 наукових працях, з яких 16 написані індивідуально. Загальний обсяг публікацій – 4,02 авт. друк. арк. (особисто автору належать 3,92 авт. друк. арк.). Із 17 вказаних робіт 5 – публікації у наукових фахових виданнях (1,49 авт. друк. арк.), 11 – у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (2,1 авт. друк. арк.) та 1 – в інших наукових виданнях (0,43 авт. друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Ця дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел літератури із 211 найменувань на 20 сторінках та 6 додатків, що займають 20 сторінок. Основний матеріал дисертації викладено на 155 сторінках, що містять 25 рисунків та 6 таблиць на 30 сторінках.