Механізм державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем Статья

Актуальність теми дослідження. Зовнішньоекономічна діяльність займає особливо важливе місце у сучасній економіці, в значній мірі з огляду на постійне поглиблення процесів міжнародного поділу праці, міжнародної кооперації та спеціалізації. Власне вона є засобом взаємодії суб’єктів підприємницької діяльності різних країн, що дає їм можливість ефективніше здійснювати свою економічну діяльність та використовувати наявні ресурси.

Враховуючи сучасні динамічні процеси глобалізації та поглиблення торговельних зв’язків між різними країнами, проблема регулювання зовнішньоекономічної діяльності є надзвичайно важливою для пропорційного розвитку вітчизняної економіки та її становлення як повноцінного учасника світового господарства. Незважаючи на те, що в основу ринкової економіки закладені принципи мінімального втручання та лібералізації, досвід розвинутих країн свідчить про необхідність певного впливу держави на зовнішньоекономічну діяльність, зокрема з метою врівноваження платіжного балансу та сприяння розвитку експортного потенціалу країни.

Останніми роками в Україні очевидними є негативні тенденції у зовнішньоекономічній діяльності, що виявляються як у значній частці сировини та виробів з низьким рівнем обробки у структурі експорту, так і щорічним зростаючим переважанням обсягів імпорту продукції над обсягами її експорту, що спричиняє стан негативного сальдо поточних операцій платіжного балансу країни. Водночас частка вітчизняних підприємств у світовому експорті є досить низькою і дорівнює лише 0,3%, а ВВП України складає лише 0,18% від загальносвітового.

Відсутність діючих стимулюючих заходів в стосунку до експортної діяльності промисловості спричиняє значне відставання України у виробництві і збуті продукції на світовому ринку. Необхідними є якісні зміни у структурі вітчизняного експорту та збільшення його кількісних та вартісних обсягів, що може бути здійснено лише за умови виробництва конкурентоспроможної продукції з високим рівнем доданої вартості та значною часткою науково-технічних розробок. Українським промисловим підприємствам необхідною є багатовекторна експортна експансія і для цього з боку держави потрібним є сприяння оновленню підприємствами виробничих фондів, створення та налагодження виробництва сучасної продукції і постійного підвищення її конкурентоспроможності.

Різні аспекти висвітленої у дисертації проблематики досліджувались такими вітчизняними вченими, як: О.Амоша, В.Бабенко, І.Багрова, Л.Батченко, О.Білорус, Є.Бойко, І.Бураковський, О.Гаврилюк, А.Гальчинський, Я.Жаліло, С.Захарін, Ю.Іванов, А.Кредісов, Є.Кузьмін, В.Мамутов, І.Михасюк, Н.Мікула, А.Мокій, В.Нижник, В.Новицький, О.Носова, В.Рокоча, Л.Савельєв, В.Сухарський, І.Тивончук, А.Філіпенко, С.Чистов, О.Шнипко, А.Яковлєв, С.Якубовський. Зарубіжними вченими, наукові праці яких присвячені розгляду цих питань, є Дж.Бейкер, П.Божик, М.Боскін, В.Карашевскі, Ю.Котиньскі, К.Курихара, Р.Моксон, М.Портер, Дж.Сакс, Дж.Требілкок, Р.Фатхудінов, Р.Фінстра.

Водночас у недостатній мірі висвітлено та комплексно обґрунтовано заходи, які є необхідними до впровадження з метою сприяння зростанню обсягів експорту продукції промислових підприємств, що вказує на необхідність подальших наукових досліджень у цьому напрямку.

Наукова і практична актуальність визначених питань зумовила вибір теми дисертації, дозволила визначити мету і завдання дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема: “Прогнозування соціально-економічного розвитку регіону обласного рівня” (номер державної реєстрації 0103U004997) – досліджено проблеми і перспективи залучення іноземних інвестицій в розвиток регіону; “Моделювання просторового розвитку територіально-виробничих систем” (номер державної реєстрації 0105U007637) – обґрунтовано методи оцінки конкурентоспроможності територіально-виробничих систем.

Мета і основні завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове визначення та обґрунтування механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем у конкурентному ринковому середовищі і розробка теоретико-методичних та прикладних засад впливу на експортну діяльність середніх і великих промислових підприємств та їх об’єднань.

Досягнення визначеної мети зумовило послідовне вирішення таких завдань:

узагальнити та систематизувати існуючі підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем;
дослідити зовнішньоекономічну діяльність вітчизняних територіально-виробничих систем та визначити основні перешкоди у її ефективному розвитку;
систематизувати і вдосконалити методи оцінки конкурентоспроможності територіально-виробничих систем та їх продукції;
визначити сутність, мету і завдання механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем;
охарактеризувати складові механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, окреслити їх взаємозалежності та характер впливу на цю діяльність;
визначити особливості застосування окремих складових механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем;
обґрунтувати напрямки вдосконалення нормативно-правового та інституційного забезпечення, що необхідні для впровадження механізму в дію.

Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність територіально-виробничих систем.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та нормативно-правові засади державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем.

Методи дослідження. Теоретичною, методологічною та інформаційною основою дослідження стали класичні положення загальної економічної теорії, теорії міжнародної торгівлі та конкуренції, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти державних органів влади, дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної та бухгалтерської звітності промислових підприємств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів опубліковані у монографіях і періодичних виданнях, інформація з мережі Інтернет.

При проведенні дослідження використовувалися такі методи: метод теоретичного узагальнення і порівняння – для визначення сутності понять механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем і конкурентоспроможності територіально-виробничих систем (п. 2.1, 3.1); економіко-статистичний метод – для дослідження особливостей здійснення територіально-виробничими системами зовнішньоекономічної діяльності (п. 2.2); порівняльного та графічного аналізу – для оцінювання зарубіжного досвіду регулювання зовнішньоекономічної діяльності (п. 1.3); системного аналізу – для оцінювання характеру впливу сукупності макроекономічних методів, важелів та інструментів на зовнішньоекономічну діяльність територіально-виробничих систем (п. 1.1, 1.2, 2.2); структурно-логічного аналізу – для визначення складових механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем (п. 3.1); аналізу і синтезу – для окреслення шляхів удосконалення інституційного та інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем (п. 2.3, 3.3); гіпотетичний метод – для визначення принципів та особливостей оподаткування прибутку підприємств та його впливу на їх зовнішньоекономічну діяльність (п. 3.2); методи економіко-математичного моделювання – для дослідження математичних залежностей між різними показниками діяльності територіально-виробничих систем, зокрема, з застосуванням кореляційно-регресійного аналізу (п. 3.2).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у такому:

вперше:

обґрунтовано сутність механізму державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем як сукупності економічних і адміністративних методів, важелів та інструментів, що у поєднанні здійснюють регулюючий і стимулюючий вплив на зовнішньоекономічну діяльність промислових підприємств та їх об’єднань через створення сприятливих умов для підвищення конкурентоспроможності систем та конкурентоспроможності їх продукції; визначено складові механізму через взаємозв’язки між ними і характер їх впливу на зовнішньоекономічну діяльність територіально-виробничих систем;

удосконалено:

класифікацію видів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності за рівнем впливу (міжнародне, загальнодержавне, територіальне), формою впливу (адміністративне, економічне), способом впливу (пряме, непряме) та сферою впливу (інформаційне, нормативне, митне, валютне, фінансово-кредитне, податкове, амортизаційне, інноваційне, інвестиційне, антимонопольне);
методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності територіально-виробничих систем та їх продукції, зокрема запропоновано метод розрахунку показника потенційної конкурентоспроможності продукції; визначено поняття конкурентоспроможності територіально-виробничих систем як здатності підвищувати і утримувати високу конкурентоспроможність продукції на основі впровадження інновацій, що стає можливим завдяки поєднанню потенціалів окремих структурних одиниць системи та підвищення сукупної ефективності використання наявних ресурсів внаслідок досягнення синергічного ефекту;

отримали подальшого розвитку:

підходи до оподаткування прибутку підприємств – обґрунтовано три диференційовані шкали регресивного типу, що дозволяють стимулювати підприємства до нарощування обсягів реалізації продукції (робіт, послуг), збільшення частки доданої вартості та частки експорту;
теоретико-методичні основи нормативно-правового та інституційного забезпечення регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема шляхом вдосконалення системи суб’єктів державного регулювання на основі впровадження державної інформаційної підтримки.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в обґрунтуванні ряду вдосконалень інституційного та нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в межах комплексного державного механізму її регулювання. Пропозиції дисертанта стосовно створення системи інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності територіально-виробничих систем прийняті до впровадження Головним управлінням економіки Львівської обласної державної адміністрації (довідка №3-33-3555 від 19.12.2007 р.). Методичні рекомендації щодо оцінки конкурентоспроможності територіально-виробничих систем та їх продукції застосовуються підприємствами, що входять до складу Регіональної науково-промислової асоціації “Галавто” (довідка №6/08 від 25.01.2008 р.).

Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка” для підготовки студентів спеціальності “Міжнародна економіка” напряму “Економіка та підприємництво”, зокрема, при викладанні таких дисциплін: “Основи підприємництва”, “Державне регулювання економіки”, “Міжнародна економіка”, “Міжнародна економічна діяльність України”, “Міжнародна торгівля” та “Економіка зарубіжних країн” (довідка №01-16-103 від 11.02.2008 р.).

Особистий внесок дисертанта. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на 61-й студентській науково-технічній конференції Інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка” (м. Львів, 10-11 листопада 2003 р.), ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право” (м. Луцьк, 19-20 травня 2005 р.), Міжвузівській науково-технічній конференції науково-педагогічних працівників Інституту підприємництва та перспективних технологій при Національному університеті “Львівська політехніка” (м. Львів, 21-22 березня 2006 р.), Науково-практичній конференції “Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції” (м. Київ, 6-7 грудня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика стратегічного управління розвитком регіональних суспільних систем” (м. Івано-Франківськ, 6-8 грудня 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, з яких 1 монографія у співавторстві, 6 статей у фахових наукових виданнях (5 одноосібних) і 5 статей у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 16,05 д.а., з яких 4,64 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 222 сторінки, із яких 199 сторінок основного тексту. Робота містить 22 таблиці, 16 рисунків і 9 додатків. Список використаних джерел нараховує 219 позицій і міститься на 23 сторінках.