МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Автореферат

Актуальність теми. Тривалий кризовий стан економіки, непослідовність дій у проведенні радикальних економічних реформ, загальна неефективність процесу соціально-економічних трансформацій в Україні призвели до значних економічних і соціальних втрат у суспільстві та державі. Негативні економічні наслідки економічних реформ перетворились у вагомі загрози національній безпеці країни у всіх її сферах, особливо в економічній та соціальній.

Сучасне соціально-економічне становище України характеризується зниженням обсягів виробництва; збитковістю більшості стратегічно важливих підприємств; глибокою структурною деформацією вітчизняного виробництва; сировинною спрямованістю експорту; великою імпортною залежністю економіки від постачання енергоносіїв; значним зменшенням національного багатства; великими темпами зростання боргової залежності держави; посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів; критично низькою народжуваністю та надмірно високою смертністю; зростанням демографічного навантаження на населення працездатного віку; падінням рівня життя; низьким рівнем оплати праці, збільшенням рівня бідності; досить великим рівнем безробіття з урахуванням прихованого; великим рівнем тінізації економіки; зростанням соціальної апатії та напруженості в суспільстві.

Практично по всіх визначених світовою практикою порогових значеннях показників економічної безпеки Україна пересягла небезпечну межу. Показник падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) відносно базового періоду (1990 р.) перевищує максимальне порогове значення у 2001 р. і становить 12,9%. Падіння обсягів виробництва має сталу тенденцію коливання біля критичної межі, низьке його фізичне зростання до базового періоду. Деформація галузевої структури виробництва характеризується зменшенням обсягу продукції галузей, які визначають ступінь науково-технічного та соціально-економічного розвитку країни. Виробництво продукції машинобудування та металообробки зменшилось у 2 рази, легкої – у 8, харчової – у 1,2. У промисловості значно збільшилась питома вага чорної та кольорової металургії (у 2 рази), паливної (у 1,5), електроенергетики (у 5). Це обумовлює формування експортно-сировинної моделі економіки України і низький рівень її соціальної орієнтації. Загрозливою є стійка тенденція до зростання зовнішнього боргу України. Він зріс за 1993-2001 рр. у 26 разів і становив у 2001 р. на одного жителя України 210,95 дол. США.

Низький рівень економічної безпеки обумовлено неефективністю державного управління, його недостатньою зорієнтованістю на захист національних інтересів в економічній і соціальній сферах, а також непослідовністю та безсистемністю у здійсненні економічних реформ, недосконалістю національного законодавства щодо забезпечення економічної безпеки та ефективного управління економікою; недостатнім рівнем кваліфікації держслужбовців з питань забезпечення національної безпеки; корупцією в управлінських структурах.