МЕХАНИЗМ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – «Теоретичні підходи до дослідження безпеки складних відкритих динамічних систем» – обґрунтовано методологію дослідження об’єктів національної безпеки шляхом застосування системного підходу;  проаналізовано підходи до визначення поняття «безпека».

Закон України «Про основи національної безпеки України» у ст. 1 визначає, що національна безпека – це захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, а національні інтереси – це життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності українського народу. Відповідно до даного Закону об'єктами національної безпеки є: людина і громадянин – їх  конституційні права і свободи; суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні і матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава – її конституційний порядок, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність.

Об'єктами аналізу в рамках удосконалення механізму державного управління національною безпекою є «держава», «суспільство», «людина» і «громадянин», природу яких докладно розглянуто, тому що управління об'єктом, без урахування закономірностей його становлення і розвитку, є потенційно неефективним.

Визначено характеристики досліджуваних об'єктів як систем (рис. 1). Системи «держава», «суспільство» і «людина» відносяться до типу «організована складність» і є відкритими, динамічними системами з управлінням. Людина, на відміну від держави і суспільства, є природною системою, при цьому може виступати також у якості системи, що управляє, якою управляють і самокерованої системи.