МЕХАНІЗМ МАЙНОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

         У вступі обґрунтовано актуальність теми та її важливість для вирішення завдань економічного розвитку України, окреслено зв’язок з науковими темами досліджень, сформульовано мету, задачі, визначено об’єкт, предмет, методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано дані щодо апробації.

         У першому розділі, «ТеоретиЧні засади майнового оподаткування», на основі застосування системного та абстрактно-логічного підходу і наукового інструментарію економічної теорії, фінансової науки визначено теоретичні засади майнового оподаткування, сутність і складові механізму майнового оподаткування, досліджено досвід майнового оподаткування у промислово розвинутих країнах.

У межах дослідження визначено, що, незважаючи на довголітню історію використання майна як об’єкта оподаткування, у сучасній економічній теорії і досі немає узгодженого визначення поняття «майно», і це викликає розбіжності при застосуванні даного поняття у законодавчих документах, регулюючих податкові відносини. Таке положення певним чином знижує ефективність застосування майнових податків у регуляторній діяльності, надаючи значні можливості для ухилення від їх сплати. На основі узагальнення наукових досліджень стосовно визначень дефініції «майно» та їх критичного аналізу, автором пропонується під майном, яке ідентифікується як об’єкт оподаткування, розуміти матеріальні цінності (речі), що характеризуються наступними ознаками: мають вартісну оцінку; належать на праві власності одній або кільком особам; їхнє використання приносить або потенційно може приносити доход або економічну вигоду. Показано, що з точки зору підходів до визначення бази оподаткування дискусійним є розуміння понять «нерухоме» та «рухоме» майно. Критично оцінюючи існуючі наукові положення з цього питання, вважаємо за доцільне розділення поняття нерухомості як об’єкта оподаткування та загального поняття нерухомості. Пропонується розглядати нерухомість як об’єкт оподаткування, як єдність землі та розташованих на ній будівель, споруд, приміщень та іншого нерухомого майна, що створені працею людини і можуть приносити потенційний доход або економічну вигоду. Тобто об’єкти незавершеного будівництва, стан яких не дозволяє здійснювати їхнє використання відповідно до цільового призначення, не повинні включатися до об’єктів оподаткування. Рухоме майно як об’єкт оподаткування – це матеріальні об’єкти, що не віднесені законодавством до нерухомості.

         У процесі аналізу було показано, що всі майнові податки, застосовувані в системі оподаткування України, є прямими, реальними, закріпленими, регулюючими і передбачають змішаного платника. Запропоновано класифікацію майнових податків, що дозволяє цілеспрямовано застосовувати важелі механізму майнового оподаткування до регулярних податків для підвищення їх стимулюючого впливу на економічні процеси у країні.