МЕХАНИЗМ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ЭФФЕКТИВНЫХ ПУТЕЙ ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРОДУКЦИИ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розглянуто загальну характеристику дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми та її актуальність, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, наведено положення наукової новизни, дані щодо апробації одержаних результатів та кількості публікацій.

У першому розділі «Теоретико-методичні проблеми оцінки конкурентоспроможності продукції» розглянуто сучасні підходи до визначення поняття «конкурентоспроможність продукції» та принципові підходи до визначення та класифікації факторів конкурентоспроможності продукції, а також досліджено методи її оцінки.

Аналіз наукової економічної літератури свідчить про відсутність єдиного погляду науковців на поняття конкурентоспроможності загалом та конкурентоспроможності продукції зокрема. Сформульовані М. Портером конкурентні переваги вплинули на формування великої кількості визначень, які поняття конкурентоспроможності розкривають через певну конкурентну перевагу. Так, у процесі дослідження категорії було виявлено групи так званих «якісних» та «цінових» (або «витратних») визначень. Таке фокусування, на наш погляд, не є обґрунтованим та штучно обмежує категорію. З метою формування принципових підходів до розробки методів оцінки та аналізу конкурентоспроможності окремих видів продукції було обгрунтовано необхідність уточнити визначення конкурентоспроможності продукції.

У дослідженні проведено структурно-морфологічний аналіз категорії «конкурентоспроможність продукції» на основі аналізу таких категорій: «властивість», «характеристика», «спроможність», «продукція» та «конкуренція». Це дозволило сформулювати авторське визначення цієї категорії: конкурентоспроможність продукції  - це індивідуально виражена спроможність товару  суперничати на ринку з іншими товарами, які задовольняють таку ж групу потреб. Це визначення розкриває первісний зміст категорії та може бути транспоновано для суб’єктів конкуренції інших рівнів.

Вищенаведене визначення свідчить про те, що можливість суперничати з товарами-аналогами у кожного конкретного товару формується індивідуально, під впливом деяких факторів. У роботі фактор конкурентоспроможності розглядається як умова, обставина, рушійна сила, під впливом якої формується й змінюється можливість товарів суперничати на ринку з товарами, які задовольняють таку ж групу потреб. Враховуючи визначальну роль факторів при оцінці рівня конкурентоспроможності, особливу увагу акцентовано їх класифікації, що й дозволило вдосконалити систему класифікації шляхом виділення груп «виробничих» та «невиробничих» факторів.