МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА Статья

Актуальність теми. За умов ринкових відносин економічна діяльність підприємств потребує не лише забезпечення їх ефективного функціонування, але й розробки такої системи управління, при якій зміна чинників навколишнього середовища суттєво не впливала б на економічну діяльність суб’єктів господарювання.

Недостатня увага до ролі та місця економічної безпеки в системі управління підприємствами призводить до їх неадекватної реакції на небезпеки та загрози, що виникають у сучасному економічному середовищі.

Причин депресивного розвитку вітчизняних виробників багато, але головні з них полягають в інерційності структури виробництва, що склалася, технологічній відсталості і фізичному зносі основних фондів, у відсутності пріоритетів державної науково-промислової політики. В даному контексті особливої актуальності для України набуває проблема розробки ефективних механізмів підвищення економічної безпеки машинобудівних підприємств України. Функціонування промислового підприємства, особливо за умов нестабільної економіки, значною мірою визначається надійністю системи управління економічною безпекою промислового підприємства, а тому дослідження згаданих проблем є важливим та актуальним.

Вивченню питань, пов’язаних із економічною безпекою підприємства та стійкістю економіки, було присвячено чимало наукових досліджень як у світовій економічній літературі, так і в роботах вітчизняних вчених-економістів. Теоретичні та методичні аспекти безпечного функціонування суб’єктів господарювання знайшли відображення у працях таких відомих зарубіжних вчених, як О. Грунін, П. Друкер, Т. Клейнер, А. Одінцов, Є. Олєйніков, В. Тамбовцев та інші.

Дослідженням у галузі економічної безпеки виробничих систем присвячені праці вітчизняних вчених О. Ареф’євої, І. Бінька, М. Войнаренка, В. Геєця, В. Духова, М. Єрмошенка, Я. Жаліла, Т. Кузенко, Т. Косянчук, В. Лук’янової, В. Микитенко, В. Мунтіяна, В. Нижника, А. Сосніна, Т. Сухорукової, О. Полушкина, Г. Пастернак-Таранушенка, Н. Реверчук, С. Покропивного, В. Шлемка та інших.

Зусиллями багатьох вчених розроблено економічні, правові та інституційні засади економічної безпеки підприємств, окреслено головні принципи та напрями вдосконалення системи створення економічної безпеки, розроблено теорію стійкості підприємств в умовах глобалізації та інноваційного типу економічного розвитку.

Незважаючи на досить широкий спектр досліджень щодо сучасних проблем та заходів забезпечення економічної безпеки підприємств, всі вони, здебільшого, мають загальнонауковий, методологічний характер. Поза увагою більшості робіт залишилися питання щодо розробки механізму управління економічною безпекою та його впровадження на сучасних промислових підприємствах. Це стосується дослідження суті, структури та якісних ознак економічної безпеки машинобудівних підприємств, зокрема, класифікації загроз, розробки ефективних методик оцінки рівнів безпеки та механізму управління економічною безпекою машинобудівних підприємств у перехідній економіці. Досі немає чітких критеріїв, індикаторів, методів оцінки і механізмів управління економічною безпекою машинобудівних підприємств. Не всі керівники системно розробляють стратегію і тактику власних підприємств, усвідомлюють головні чинники і джерела загрози економічним інтересам, принципи механізму створення та управління економічною безпекою машинобудівного підприємства.

Усе це зумовило вибір теми дослідження, його мету, завдання і структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри міжнародних економічних відносин Хмельницького національного університету за темою “Розробка спеціального курсу наукового та навчально-методичного забезпечення для підготовки магістрів спеціальності “Міжнародні відносини” за напрямом: економічна безпека України в системі розвитку євроатлантичних процесів (номер державної реєстрації 0107U006933). Автор брала участь у розробці Методичних вказівок для самостійного вивчення дисципліни за професійним напрямом “Магістр міжнародних економічних відносин”, “Економічна безпека України в системі розвитку євроатлантичних процесів”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-теоретичних основ та розробки механізму управління економічною безпекою машинобудівного підприємства.

Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність розгляду і вирішення таких завдань:

- визначити сутність та ознаки поняття “економічна безпека підприємства”, удосконалити понятійний апарат економічної безпеки;

- узагальнити та класифікувати чинники небезпек (загроз) у групи, що впливають на стан економічної безпеки підприємства;

- дослідити та узагальнити міжнародний досвід оцінки економічного стану підприємств;

- проаналізувати стан і здійснити оцінку економічної безпеки машинобудівних підприємств України;

- розкрити процеси управління економічною безпекою підприємства з урахуванням тактичного і стратегічних рівнів функціонування;

- сформувати методичні рекомендації створення системи моніторингу економічної безпеки промислового підприємства, а також його автоматизації;

- розробити методичні рекомендації щодо встановлення рівнів економічної безпеки підприємства на основі відхилень від порогових показників;

- запропонувати конкретні рекомендації щодо розробки механізму управління економічною безпекою підприємства із врахуванням відхилень від порогових значень, який дозволить більш швидко і оперативно реагувати на деструктивні ситуації.

Об’єктом дослідження є процеси формування механізму управління економічною безпекою підприємств за умов розвитку ринкових відносин.

Предметом дослідження є теоретичні засади та складові елементи практично діючої системи економічної безпеки машинобудівних підприємств.

Методи дослідження. Для досягнення достовірності та обґрунтованості дослідження використовувалися наступні наукові методи: при визначенні головних елементів та рівнів економічної безпеки підприємства – метод системно-структурного та функціонального аналізу; при з’ясуванні кола організаційних, економічних та інституційних умов ефективного управління економічною безпекою підприємств – методи логічного узагальнення; при визначенні та аналізі еволюції теоретичних поглядів на сутність безпеки, її види і безпеки підприємства – історичний метод.

Для аналізу стану та основних тенденцій економічної безпеки машинобудівного підприємства були використані економіко-статистичні методи порівняння та індексний метод. Було здійснено оцінку загроз економічній безпеці підприємства за допомогою ранжирування та безпосередньо бальних оцінок. Ранжирування загроз дозволило визначити гостроту та вагомість загроз економічній безпеці машинобудівного підприємства, а використання методу бальних оцінок – надало додаткову можливість визначення достовірності інформації, що визначалася методом ранжирування. Метод експертного опитування дозволив ідентифікувати, упорядкувати, структурувати показники стану економічної безпеки.

Інформаційну основу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти України, матеріали Державного комітету статистики України, монографії, періодичні видання, матеріали первинного обліку та статистичної звітності підприємств, матеріали, зібрані шляхом опитування керівників машинобудівних підприємств Хмельницької області.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- на основі запропонованої узагальненої оцінки рівня економічного стану машинобудівних підприємств розроблено механізм, який дозволяє забезпечити прийняття управлінських рішень щодо підвищення стабільності та безпеки функціонування суб’єкта господарювання;

- розроблено систему моніторингу економічної безпеки промислового підприємства, що ґрунтується на виявленні достовірного стану економічної безпеки підприємства в цілому та за її окремими складовими.

удосконалено:

- сутність поняття “управління економічною безпекою підприємства” з урахуванням стратегії і тактики розвитку та особливостей функціонування машинобудівних підприємств, що дозволить враховувати їх проблемні ситуації і умови існування та дає можливість прогнозувати економічну діяльність, спрямовану на безпечний розвиток в перспективі;

- систему оцінки рівня економічної безпеки промислового підприємства в умовах конкурентних відносин, що дає можливість встановити рівень та здійснювати управління економічною безпекою машинобудівного підприємства за кожним напрямком господарської діяльності;

набули подальшого розвитку:

- змістовне наповнення категорії “економічна безпека підприємства”, що полягає у забезпеченні такого його стану, коли при максимально ефективному використанні ресурсів досягається випередження подій, послаблення або локалізація небезпеки, зменшення ризиків і досягненні мети діяльності за умов зростаючої конкуренції;

- систематизація чинників внутрішніх і зовнішніх небезпек та загроз діяльності машинобудівних підприємств, а також встановлення та обґрунтування питомої ваги складових економічної безпеки підприємств, що впливають на прийняття ефективних управлінських рішень.

На основі теоретичних положень і досліджень автора запропоновано комплекс методичних рекомендацій щодо формування механізму управління економічною безпекою машинобудівних підприємств на основі відхилень від порогових показників, з використанням якого вони зможуть функціонувати у нестабільному середовищі, реалізуючи власні стратегії бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів. На основі теоретичних положень і досліджень автора обґрунтовано комплекс методичних рекомендацій щодо формування механізму управління економічною безпекою машинобудівних підприємств, з використанням якого вони зможуть ефективно функціонувати у нестабільному економічному середовищі, реалізуючи власні стратегії бізнесу. Розроблені методичні підходи можуть бути використані для подальших досліджень удосконалення системи управління економічною безпекою.

Підтвердженням практичної цінності отриманих результатів є використання основних методичних розробок та практичних рекомендацій у навчальному процесі Хмельницького національного університету під час викладання курсів “Економіка підприємств”, “Економічна безпека в міжнародному бізнесі”, “Конкуренція у міжнародному бізнесі” (акт від 7.11.2008 р.).

Практичне значення мають науково-прикладні розробки: структура механізму управління економічною безпекою підприємства на основі оцінки відхилень порогових показників, система моніторингу економічної безпеки, система показників оцінки стану підприємства. Висновки та рекомендації можуть бути використані на підприємствах машинобудівної галузі. Пропозиції автора впроваджено у практику діяльності підприємств області, а саме: Хмельницький машинобудівний завод ВАТ “АК АДВІС” (довідка № 1844 від 10.12.2008 р.), Хмельницьке ОАО “Завод “Строммашина” (довідка № 734-А від 16.12.2008 р.), Хмельницький завод ковальсько-пресового устаткування ВАТ “Пригма-Прес” (довідка № 240 від 25.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і практичних рекомендацій формування механізмів управління економічною безпекою машинобудівних підприємств України, принципів розвитку та шляхів його вдосконалення.

Наукові результати, висновки та рекомендації, які винесено на захист, одержані автором самостійно і опубліковані у фахових наукових виданнях. Внесок здобувача у публікації, написані у співавторстві, визначено окремо у списку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження обговорювалися та отримали схвальні відгуки на засіданні кафедр економіки підприємств і підприємництва, обліку та аудиту, міжнародних економічних відносин Хмельницького національного університету.

Окремі положення і висновки дисертації були оприлюднені на всеукраїнських: “Створення і функціонування підприємств колективної власності в Україні” (м. Хмельницький, 1994); “Інноваційно-інвестиційне середовище в системі удосконалення соціально-трудових відносин” (м. Хмельницький, 2006), та міжнародних: “Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах” (м. Київ, 2006, 2007); “Конкурентоспроможність людського потенціалу за умов розвитку міжнародних інтеграційних процесів” (м. Хмельницький, 2007); “Кадрова безпека України в контексті євроатлантичної інтеграції” (м. Полтава, 2007); “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 2008) науково-практичних конференціях.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені у 15 наукових працях, зокрема двох колективних наукових монографіях (особисто автору належить 3,9 др. арк.), 12 статтях (особисто автору належить 6,35 др. арк.) у фахових виданнях та тезах конференцій (особисто автору належать 0,45 др.арк.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Загальний обсяг становить 224 сторінок. Робота містить 33 таблиці, (з них 2 на повних сторінках), 37 рисунків (з них 3 на повних сторінках), 9 додатків на 31 сторінці. Список використаної літератури містить 169 джерел і займає 16 сторінок.