МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ СТІЙКИМ РОЗВИТКОМ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти управління стійким розвитком АПК України» розглянуто особливості управління стійким розвитком АПК в контексті вирішення проблеми продовольчої безпеки; визначено пріоритетні напрями та розроблено концепцію управління стійким розвитком АПК України.

Орієнтація України на світові стандарти рівня і якості життя неможлива без розвитку людського потенціалу, росту ВВП на душу населення й, насамперед, підвищення ступеню задоволення потреб у продовольстві. Гострота продовольчої проблеми додатково зростає у зв'язку із глобальними кліматичними й соціальними тенденціями, які спостерігаються у світі. Не зважаючи на те, що Україна має потужні природні ресурси для розвитку агропромислової сфери, в останні роки здатність вітчизняних виробників задовольнити потреби населення в продовольстві становить лише 52 %, імпорт продуктів харчування щорічно збільшується на 7,3 %, а ціни на сільгосппродукцію зростають на 5,8 %. Тому забезпечення продовольчої безпеки залежить від ефективності функціонування АПК, рівень розвитку якого є основою стратегії підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Сучасні негативні тенденції розвитку АПК свідчать про його нереформованість, відсутність цілеспрямованих заходів державної політики, націлених на забезпечення стабільності власного продовольчого ринку та використання потенційних вигод від збільшення присутності України на світових ринках продовольства. Не дивлячись на зростання обсягів валової продукції та рівня рентабельності агропромислового виробництва, більшість показників стану АПК не мають позитивної динаміки (табл.1).

Дослідження особливостей функціонування АПК в системі національної економіки, визначення основних умов забезпечення продовольчої безпеки та обґрунтування передумов ефективного управління агропромисловим виробництвом на різних стадіях відтворювального процесу  дозволило визначити стійкий розвиток АПК як цілісний динамічний процес, при якому досягається найбільш ефективне використання ресурсного потенціалу галузі шляхом впровадження науково-технічних досягнень з метою забезпечення продовольчої безпеки країни й відповідного підвищення якості життя населення в умовах впливу факторів внутрішнього й зовнішнього середовища.

Для цього було запропоновано класифікацію факторів ринкового середовища, що впливають на умови функціонування й можливості стійкого розвитку підприємств і галузей АПК, які розрізняються за критерієм позитивного та негативного впливу на розвиток АПК. Доведено, що стійкість розвитку АПК значною мірою визначається економічним потенціалом сільськогосподарських підприємств і наявною виробничою інфраструктурою.