Механізми державного управління соціальним партнерством

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробленості, розкрито зв’язок з науковими проектами, програмами, планами, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет, названо методи дослідження, а також визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі – «Теоретичні засади державного управління соціальним партнерством» – узагальнено поняття соціальних відносин як сфери взаємодії місцевих органів влади та суб’єктів ринку; з’ясовано соціально-економічні засади та принципи державного управління соціальним партнерством; досліджено суперечності державного управління в соціальній сфері. Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що в сучасних світоглядних концепціях соціальне партнерство розглядається у двох аспектах: у широкому розумінні – як суспільний договір між індивідами, класами, соціальними групами та державою щодо забезпечення певних умов співіснування на основі узгодження інтересів сторін; у вузькому розумінні – як спосіб узгодження інтересів соціальних груп і держави у сфері праці.

Отже, і в широкому, і у вузькому розумінні соціальне партнерство поширюється не лише на соціально-трудові відносини, але й на ширші сфери – політичну систему, економічну систему, систему виробничих відносин країни. Терміна «соціальне партнерство» в широкому розумінні слід розглядати як предмети соціального партнерства.

Здійснюючи теоретичне узагальнення поняття «соціальне партнерство», можна стверджувати, що нашій країні воно застосовується переважно в системі виробничих відносин та державного управління, його конкретним об’єктом є соціально-трудові відносини, а головною метою забезпечення – соціальної злагоди через збалансування соціально-економічних інтересів працівників, роботодавців та держави шляхом подолання конфліктів і вирішення суперечностей на основі соціального діалогу