МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ) Автореферат

Актуальність теми. Туризм у багатьох країнах світу є пріоритетним напрямом розвитку національної економіки та культури. Це зумовлено його динамічністю, значною прибутковістю та позитивним соціально-економічним та культурним впливом туризму на розвиток країн. Згідно з прогнозом Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) «Бачення туризму в 2020 році» (Tourism 2020 Vision), відповідно до сучасної динаміки туристичних потоків до 2020 р. в Європі передбачається 717 млн. туристів. Для порівняння: кількість туристів, що відвідали Європейські країни в 1995 р., склала 336 млн. осіб.

В умовах розбудови Української держави удосконалення державного управління у сфері туризму, зокрема, в малих містах та на територіях їх розташування, переважна більшість яких за рівнем соціально-економічного розвитку належить до депресивних, стає дієвим засобом наповнення місцевих бюджетів, розвитку соціальної інфраструктури, раціонального використання наявної матеріально-технічної бази, залучення туристів та мешканців міст до пізнання історико-культурної спадщини регіону.

Специфіка туристично-рекреаційного потенціалу малих міст та територій їх розташування полягає у наявності значної кількості історико-культурних та архітектурних пам’яток, які є предметом особливої зацікавленості як українських туристів, так і гостей з закордону. Попри те, що загальна динаміка розвитку потоків туристів в різні регіони країни є позитивною, регіональна туристична інфраструктура України є неоднорідною за критерієм наявності матеріально-технічної бази та інформаційного забезпечення. Це є загрозою для творення позитивного туристичного іміджу регіонів та України в цілому.

Вплив інформаційного забезпечення на становлення та розвиток регіонального туризму та соціально-культурного сервісу є значним. Раціональні процеси державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності здійснюють позитивний вплив на соціально-економічне становище та сприяють популяризації туристичного потенціалу малих міст та територій їх розміщення. Без дієвих механізмів державного управління продуктивними та швидкими процесами збирання, оброблення, зберігання та передачі інформації в системі туристичних відносин не можливе існування ефективного державного управління у сфері.

До питань дослідження механізмів державного управління у сфері туризму звертались В. Азар, Ю. Алєксєєва, В. Бакуменко, О. Бейдик, В. Безносюк, В. Биркович, М. Біль, В. Вакуленко, І.Валентюк, О. Василів, Р. Войтович, Ю. Гуменюк, І. Давиденко, Л. Давиденко, В. Дмитренко, В. Кифяк, А. Кожина, Є. Козловський, О. Король, В. Костилев, Г. Крапівіна, М. Крачило, О. Малишева, Т. Сокол, В. Федорченко, В. Цибух, А. Чечель, О. Шаптала, І. Школа та інші вчені.

Однак аналіз зарубіжної та вітчизняної літератури з питань туризму та державного управління у цій сфері суспільних відносин свідчить про відсутність комплексного розгляду інформаційного забезпечення туристичної діяльності в контексті державного управління.

Туризм є важливою складовою регіонального розвитку, яка потребує державної підтримки, удосконалення національної туристичної інформаційної інфраструктури та її інтеграції із світовою суперструктурою. Архітектоніка інформаційного забезпечення туристичної діяльності починається з місцевого та регіонального рівнів управління, які на сьогодні є малодослідженими. Тому подальший аналіз та удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на цих рівнях дозволить впорядкувати та систематизувати емпіричний матеріал та виробити нові теоретичні підходи до регіонального управління у сфері туризму, які є цінними для подальшого розвитку науки державного управління.

Актуальність виконаного дослідження зумовлена доцільністю визначення новітніх підходів до аналізу та удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, які відображають специфіку соціально-економічних перетворень та процесів розвитку інформаційного суспільства в країні. Розроблення моделей ефективної взаємодії і координації органів державного управління та місцевого самоврядування, бізнесових і громадських організацій у розвитку туризму сприятиме підвищенню ефективності регіонального управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, особливо, в контексті входження України в європейський інформаційний простір.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження «Механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності (на прикладі Рівненської області)» виконувалось у рамках науково-дослідної роботи «Теоретико-методологічні та практичні аспекти дослідження текстів культури» (РК 0109U001581) кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія», у виконанні якої автор брала безпосередню участь.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та розробка рекомендацій щодо удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності України на регіональному рівні.

Відповідно до мети було сформульовано завдання дослідження:

· узагальнити теоретичні засади та стан дослідження державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· уточнити понятійно-категоріальний апарат із теми дослідження;

· з’ясувати особливості механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності;

· дослідити специфіку державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні;

· проаналізувати нормативно-правові та організаційно-управлінські засади розвитку інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· визначити особливості впливу регіонального управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на соціально-економічний стан територій;

· обґрунтувати перспективні напрями удосконалення державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· напрацювати рекомендації щодо покращення функціонування механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Об’єктом дослідження – інформаційне забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Предметом дослідження – механізми державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових та спеціальних наукових методів, що застосовано для досягнення мети через вирішення завдань дослідження. Діалектичний метод застосовано для дослідження сутності та специфіки реалізації механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні (розділ 2). Системний підхід використано при визначенні основних складових інформаційного забезпечення туристичної діяльності та їх взаємозв’язків (підрозділ 1.2). Індуктивний та дедуктивний методи – при розробці практичних пропозицій щодо удосконалення механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності (підрозділ 3.2, 3.3). Метод аналізу – під час опрацювання законодавства і наукових джерел з метою повного опрацювання предмета дослідження та понятійно-категоріального апарату (підрозділ 1.1, 1.2), а також для визначення стану та тенденцій розвитку регіональної туристичної інфраструктури (підрозділ 2.3). Метод синтезу – для дослідження специфіки інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні та формування пропозицій і рекомендацій щодо покращення його функціонування (підрозділ 3.1, 3.2). Історичний метод – для аналізу становлення та розвитку організаційно-управлінської структури державного управління у сфері туризму України (підрозділ 2.1). Історико-правовий метод – при дослідженні еволюції нормативно-правової бази у сфері туризму (підрозділ 2.1). Формалізація результатів експертного анкетування – для визначення ступеня поінформованості представників органів регіонального управління, бізнесових та громадських організацій зі станом та перспективами розвитку туристичної сфери Рівненської області (підрозділ 2.3).

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності на регіональному рівні.

Наукову новизну одержаних результатів розкрито в таких положеннях:

У дисертації:

вперше:

· доведено, що сутність поняття «інформаційне забезпечення туристичної діяльності» полягає у наявності відкритої системи обігу інформаційних потоків, які являють собою поліфункціональний комплекс технологічних процесів одержання, переробки, поширення та зберігання інформації у сфері туристичної діяльності;

· сформульовано визначення поняття «механізм державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності» як штучно створена складна система, призначена для цілеспрямованого впливу органів державного управління на розвиток інформаційного забезпечення туристичної діяльності як об’єкту управління, що має визначену складну багато функціональну структуру;

удосконалено:

· змістові характеристики понять «державне управління у сфері туризму», «державне управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності», «міський туристичний продукт», які є необхідними для аналізу сутності механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні;

· класифікацію механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності, яка полягає у виділенні за критерієм функціональності правового, організаційного, фінансово-економічного, інформаційного та інструментального механізмів;

· процес стратегічного планування розвитку регіонального та місцевого туризму, що засновується на програмно-цільовому та проектному підходах, а також комплексі маркетингу міст та територій;

· методику прийняття колективних рішень в системі регіонального управління у сфері туризму з залученням представників бізнесових та громадських структур регіону.

одержали подальший розвиток:

· пропозиції з покращення комплексу маркетингу міст та територій зі значною історико-культурною спадщиною та природно-заповідного фонду через підвищення ефективності системи поширення туристичної інформації у електронних мережах;

· обґрунтування доцільності впровадження у практичну діяльність органів державного управління технології геоінформаційних систем на базі грід-технологій як складової системи інформаційного забезпечення туристичної діяльності регіону.

Практичне значення одержаних результатів визначається комплексним характером дослідження.

Одержані в результаті аналізу матеріали та основні положення слугують базою для подальших теоретичних та прикладних досліджень державного управління у сфері туристичної діяльності на регіональному рівні в контексті розвитку її інформаційного забезпечення.

Результати у формі рекомендацій та теоретично-методичних розробок впроваджені у діяльності Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, районних державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування Рівненської області. Було розроблено методичні рекомендації зі створення регіональних та місцевих стратегій розвитку туризму з використанням історико-культурної спадщини малих міст регіону (акти про впровадження: Острозького виконкому від 11.01.2010 р., Дубенського виконкому від 11.01.2010 р.), а також методику проведення «круглого столу» з залучення представників органів державної влади і місцевого самоврядування, бізнесових інституцій та громадських організацій регіону як механізму прийняття дорадницьких рішень в системі регіонального управління у сфері туризму (акти про впровадження: Володимирецької РДА від 12.01.2010 р., Гощанської РДА від 12.01.2010 р.), яку, зокрема, було застосовано під час проведення двох регіональних круглих столів «Стан та перспективи розвитку туризму в малих містах Рівненщини» (м. Острог, 2007) та «Перспективи впровадження та використання інформаційного забезпечення туристичної галузі в малих містах Рівненщини» (м. Рівне, 2008), рекомендації та матеріали дослідження використано при структурно-функціональному оновленні та інформаційному наповненні геоінформаційної системи «Туристичний інформаційний центр Рівненщини» (акт про впровадження Управління культури і туризму Рівненської ОДА від 11.01.2010 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Національного університету «Острозька академія». Зокрема, розроблено електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни «Інформаційні системи й технології в туризмі та готельній індустрії» (акт про впровадження від 30.12.2009 р.), складовою якого є аналіз сучасного стану державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею з проблематики механізмів державного управління у сфері інформаційного забезпечення туристичної діяльності в Україні. Всі сформульовані у ньому методичні положення, висновки та пропозиції ґрунтуються на одноосібних дослідженнях здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та теоретико-методологічні напрацювання дисертації неодноразово обговорювались на засіданнях кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного університету «Острозька академія» (протоколи: № 8 від 18 березня 2009 р. та № 1 від 31 серпня 2009 р.), а також на наукових семінарах кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (протоколи: № 6 від 28 грудня 2009 р., № 4/19 від 17 березня 2010 р. та № 7/22 від 13 травня 2010 р.).

Основні теоретичні положення, висновки та практичні напрацювання дисертаційного дослідження були оприлюднені на 20 конференціях, з них на:

4 міжнародних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика» (м. Львів, 2007), VIII Міжнародному управлінському конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2008), Науково-практичній конференції за міжнародною участю «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (м. Львів, 2008), Міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 2008);

4 всеукраїнських конференціях: І Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції з нагоди міжнародного Дня студента «Молодь і проблеми входження України у світовий культурний простір» (м. Рівне, 2005), ІІІ Всеукраїнській науковій конференції «Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації» (м. Рівне, 2006), IX Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 2008), І Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих вчених «Нова інформаційна ситуація та тенденції альтернативного розвитку ЗМК в Україні» (м. Острог, 2010);

12 регіональних конференціях: Х, ХІ, ХІІ, ХІІІ, XIV, XV Звітних наукових конференціях «Дні науки Національного університету «Острозька академія»» (м. Острог, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010), VI, VIІ, VIІІ, IX Острозьких краєзнавчих читаннях (м. Острог, 2005, 2006, 2007, 2009), ІІ Науковій конференції «Острог: історія, сучасне та майбутнє» (м. Острог, 2005), Науковій конференції «Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині» (м. Острог, 2006).

Публікації. Основні теоретичні та практичні положення дисертаційного дослідження відображено в 18 працях, з яких: 5 статей у фахових виданнях (обсягом 2,53 друк. арк.), 7 статей у збірниках наукових праць (обсягом 2,68 друк. арк.), в тому числі 1 в зарубіжному виданні (обсягом 0,6 друк. арк.), та 5 матеріалів та тез конференцій (обсягом 0,9 друк. арк.), а також 1 електронному навчально-методичному комплексі. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації становить 6,11 друкованих аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, які викладено на 183 сторінках друкованого тексту, списку використаних джерел та літератури (складається з 321 найменування), який наведено на 43 сторінках. Матеріали дослідження містять 16 рисунків та 12 таблиць, поданих у додатках (А-Н) на 42 сторінках машинопису. Загальний обсяг дисертації – 270 сторінок.