МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовані вибір теми та її актуальність, визначені предмет та об’єкт дослідження, методологічна основа, мета та завдання, сформульована наукова новизна, практичне значення отриманих результатів та особистий внесок дисертанта в розробку проблеми.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади дослідження етичної інфраструктури державного управління» узагальнено теоретичні засади формування етичної інфраструктури; розкрито організаційно-інституційні елементи механізму формування етичної інфраструктури та досліджено світовий досвід формування етичної інфраструктури.

У сьогоднішніх умовах для України вкрай актуальною стає проблема створення етичної інфраструктури у державному управлінні як нового ефективного механізму формування і функціонування етично-моральних цінностей який дозволяє підтримувати у державному управлінні високі етичні стандарти і норми поведінки. Доведено, що етизація державного управління саме через етичну інфраструктуру набуває системного характеру та стає цікавим об’єктом аналізу і стратегічного розвитку в процесі проведення адміністративної реформи.

В роботі етична інфраструктура розглядається, як сукупність політико-правових, організаційних, етичних механізмів, методів і нормативно-правових засобів, що використовуються  для формування професійної поведінки посадових осіб держави в процесі їх управлінської діяльності.

На основі узагальнення теоретичних положень зроблено висновок, що специфічними цінностями посадових осіб держави доцільно вважати цінності, що пов’язані із загальною управлінською культурою (політична нейтральність, чесність і непідкупність, нове управлінське та економічне мислення, суворе дотримання законності, управлінський професіоналізм, ефективність, якість, своєчасність і компетентність виконання службових обов’язків), а також базові цінності, що становлять основу державницького світогляду – патріотизм, відданість народу, національна свідомість, духовна культура, вільне володіння державною мовою, відстоювання національних інтересів, національна гідність, політико-правова культура.

Доведено, що етична інфраструктура є механізмом державного управління за допомогою якого здійснюється організуючий та регулюючий вплив на професійну діяльність посадових осіб держави, що дозволяє підтримувати в органах державного управління  високі етичні стандарти і норми поведінки.

Визначено, що етична інфраструктура, яка функціонує належним чином, дозволяє підтримувати у державному секторі клімат, що сприяє дотриманню високих стандартів і норм поведінки, при цьому кожна функція і елемент цієї інфраструктури є самостійним «будівельним блоком». Всі елементи інфраструктури мають взаємодоповнювати та посилювати один одного, що дозволить досягти синергетичної єдності їх дії.

Встановлено, що механізми формування етичної інфраструктури державного управління містять наступні елементи: політична воля до реформ (усвідомлення і публічне визнання вищим політичним керівництвом етичних норм основою демократичних трансформацій у державі); законодавство (юридично закріплені базові етично-моральні норми діяльності); механізми звітності та нагляду (вони включають відповідальність і санкції за порушення етичних норм); кодекси поведінки (демократично прийняті правила поведінки); механізми професійної соціалізації; забезпечення певних умов державних інституцій (належні умови і організація праці);функціонування  координуючих органів (етичні інститути); наявність громадського (суспільного) нагляду за діяльністю (інститути громадянського суспільства, які сприяють етизації державного управління); етична експертиза як  лемент, який підтримує у державному управлінні клімат, що сприяє дотриманню етичних і моральних норм.

В роботі запропоновано механізми формування етичної інфраструктури класифікувати відповідно до основних управлінських функцій (рис. 1).

Доведено, що етична інфраструктура, яка цілеспрямовано формується і функціонує в процесі взаємодії державних і громадських інститутів забезпечує органічне поєднання етичного, політичного і правового регулювання діяльності посадовців, а також - чітке юридичне закріплення меж дозволених дій; дієві механізми відповідальності за дотримання встановлених правил; кодекси етики; механізми професійної соціалізації, елементом якої є етична освіта; належні умови праці й соціальний захист посадових осіб держави; етичні інститути державної служби; активне громадянське суспільство і незалежні ЗМІ, які здійснюють нагляд за діяльністю посадових осіб держави і державних органів