МЕХАНІЗМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення результатів роботи, наведено відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі – «Теоретичні аспекти інформаційного забезпечення в сфері публічної влади» – здійснено аналіз ключових категорій «інформація», «використання інформації», «інформатизація», зроблено роз’яснення щодо взаємовідносин таких понять, як «публічна влада», «органи влади», «державна влада», «державне управління», «інформаційні ресурси», «інформаційне забезпечення», «електронні ресурси інформаційного забезпечення», «інформаційне забезпечення органів публічної влади».

Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що інформація в сучасному суспільстві є найважливішим джерелом влади. Її отримання, аналіз, видача й ефективне використання – необхідні умови функціонування останньої. Держава, будучи центральним інститутом влади, активно використовує інформаційні відносини: інформація пов’язує між собою державу і суспільство. Діяльність органів державної влади немислима без такого компонента, як зв’язок з громадськістю і засобами масової інформації.

Найважливішим чинником, що визначає ефективність державної влади, є рівень її інформаційного забезпечення, ступінь оснащеності сучасними технічними, технологічними і телекомунікаційними системами. Отже, інформаційне забезпечення органів публічної влади – це система концепцій, методів і засобів, за допомогою яких здійснюється забезпечення працівників органів влади інформацією. Головна стратегічна мета державної інформаційної політики України полягає в забезпеченні переходу до нового етапу розвитку нашої держави, побудові інформаційного суспільства й входженні її у світове інформаційне співтовариство.

Результати дослідження генезису інформаційно-комунікаційних теорій дають змогу виокремити два аспекти щодо перспектив розвитку інформаційного суспільства: 1) оптимістичний – надання можливостей користувачам інформації дає можливість задовольняти інформаційні потреби; побудова інформаційного суспільства розглядається як основа соціально-економічного, політичного й культурного розвитку держав світу; 2) песимістичний – існування нерівності в доступі до інформаційних технологій породжує суспільну нерівність; використання мережі Інтернет для незаконних азартних ігор, відсутність цензури в інформаційних мережах сприяють значному поширенню непристойних матеріалів, а також матеріалів терористичних організацій, рецептів виготовлення отруйних речовин, зброї, наркотичних засобів, що призводить до втрати моральних цінностей людством.

Визначено, що інформаційні технології розпочали трансформацію державного управління, щоб пристосувати його до інформаційної ери. За допомогою інформаційних технологій прискорюється процес прийняття рішень та їх втілення, вивільняється частина робочого часу, з’являються механізми інформаційного забезпечення під час проведення державної політики.

Узагальнено основні підходи до поняття «механізми державного управління». Аналіз публікацій науковців дав змогу уточнити склад механізму інформаційного забезпечення публічної влади, до якого належать методи, засоби й інструменти (способи), важелі. Узагальнення цих наукових підходів дало можливість запропонувати класифікацію механізмів інформаційного забезпечення публічної влади. Класифікація включає поділ механізмів інформаційного забезпечення публічної влади за суб’єктом управління, за функціональним призначенням та за напрямом діяльності