МЕСТНОЕ САМОУПРАВЛЕНИЕ КАК ФАКТОР СТАНОВЛЕНИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА В УКРАИНЕ Автореферат

Робота виконана на кафедрі політичних наук і міжнародних відносин Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Філатов Анатолій Сергійович,

Таврійський національний університет

імені В.І. Вернадського

доцент кафедри політичних наук і міжнародних

відносин

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Кальной Ігор Іванович,

Таврійський національний університет

імені В.І.Вернадського,

завідувач кафедри соціології та соціальної філософії

кандидат політичних наук, доцент

Шуляк Сергій Вікторович,

Академія митної служби України,

доцент кафедри філософії та соціально-політичних дисциплін

Захист відбудеться «19» січня 2012 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К52.051.07 у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою: 95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 20, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, 95007, м. Сімферополь, пр. Академіка Вернадського, 4.

Автореферат розіслано «16» грудня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Є.О. Горюнова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена необхідністю соціально-політичного аналізу проблем реформування українського суспільства, формування правової держави, становлення громадянського суспільства з ефективно діючою системою місцевого самоврядування. Масштабні зміни в соціально-політичному розвитку українського суспільства обумовлені процесами економічного реформування, демократизації, формуванням громадянського суспільства, в якому можлива і необхідна реалізація всіх прав і свобод людини.

В умовах демократії значну роль в системі державного устрою виконують органи місцевого самоврядування. В результаті розмежування повноважень різних рівнів влади, органи місцевого самоврядування в демократичному суспільстві мають реальні можливості вирішувати питання в обсязі своїх повноважень, визначених відповідними нормативно-правовими актами. Саме місцева влада у багатьох напрямах забезпечує повсякденні функціональні потреби громадян, тому соціальний статус і обсяг повноважень місцевих органів влади є своєрідним індикатором демократичності суспільства. Саме через інститут органів місцевого самоврядування члени громадянського суспільства здатні реалізувати свої потреби в політичній, соціальній, соціокультурній сферах.

Феномен місцевого самоврядування виступає сьогодні як спосіб організації публічної влади, що має важливе значення в процесі становлення України як правової демократичної держави з громадянським суспільством. Сучасні дослідження в галузі політології, соціології, соціальної психології, конфліктології доводять, що успішна діяльність інституту місцевого самоврядування стимулює суспільно-політичну активність громадян, забезпечує взаємодію людей у вирішенні соціально-значущих питань районного, міського, обласного масштабів.

Двоїстість природи місцевого самоврядування, що виявляється в поєднанні суспільно-громадянських та публічно-владних засад, а також функцій приватно-правового та публічно-правового характеру, дає можливість визначити найбільш оптимальні критерії співвідношення державної влади і місцевого самоврядування в їх діяльності щодо ефективного вирішення питань місцевого значення та реалізації державної політики. Проблеми місцевого самоврядування та громадянського суспільства надзвичайно значущі та сповнені змісту не тільки в масштабах соціуму, а й для кожного місцевого співтовариства і конкретного громадянина.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до вимог Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, схваленої Кабінетом Міністрів 21.11.2007 року, а також в рамках науково-дослідної теми кафедри політичних наук та міжнародних відносин Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського «Регіональна політика: проблеми соціального капіталу», реєстраційний N 0106U008460.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – аналіз ролі та значення інституту місцевого самоврядування в становленні громадянського суспільства в сучасній Україні.

Для досягнення поставленої мети були виділені наступні завдання:

1. Дослідити політичні та соціальні проблеми становлення громадянського суспільства та місцевого самоврядування.

2. Визначити сутність і структуру громадянського суспільства, розкрити його вплив на політико-соціальні процеси, намітити можливі напрями розвитку громадянського суспільства в Україні.

3. Провести аналіз різних моделей місцевого самоврядування в українській та зарубіжній політичній науці.

4. Узагальнити та проаналізувати вітчизняний та світовий досвід місцевого самоврядування в історичному та сучасному аспектах.

5. Виявити особливості політики реформування сучасної моделі місцевого самоврядування.

6. Розкрити протиріччя в законодавчому механізмі Україні щодо місцевого самоврядування, визначити можливі шляхи оптимізації даного процесу.

7. Обгрунтувати політико-правові проблеми взаємовідносин місцевого самоврядування, публічної влади та громадянського суспільства, досліджувати досвід окремих міст Україні в реалізації механізмів управління і взаємодії між політичними та громадськими організаціями на муніципальному рівні.

Об'єктом дослідження є місцеве самоврядування в системі інститутів громадянського суспільства.

Предметом дослідження виступає роль місцевого самоврядування як фактора становлення громадянського суспільства в Україні.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження становлять діалектичний підхід до процесу наукового пізнання, принципи об'єктивності та історизму, системності та комплексності.

При написанні дисертації використані загальнонаукові методи пізнання – історичний, діалектичний, системний, структурно-функціональний, і спеціальні – інституційний, порівняльно-політологічний, соціологічний. Історичний метод дозволив виявити передумови розвитку громадянського суспільства в Україні, засновані на конкретних подіях вітчизняної історії. Використовуючи діалектичний метод автором здійснено комплексний аналіз ключових теорій, концепцій, ідей щодо громадянського суспільства та інституту місцевого самоврядування як основної рушійної сили його формування. Системний підхід дозволив розглянути громадянське суспільство як цілісний конструкт, який формується під впливом комплексу взаємопов'язаних факторів, основним із яких є інститут місцевого самоврядування. В свою чергу метод структурно-функціонального аналізу дав можливість визначити особливості місцевого самоврядування, як складової процесу формування громадянського суспільства, ступінь і формат впливу цієї складової, а також її функції.

Інституційний метод застосовано для дослідження інститутів, що забезпечують продуктивне функціонування місцевого самоврядування: дорадчої демократії, демократії участі, локальної самоорганізації громадян. Порівняльно-політологічний метод дозволив провести компаративний аналіз різних моделей місцевого самоврядування з урахуванням ціннісних характеристик кожної з них, виявити їхні загальні риси та специфічні особливості. Соціологічний підхід дав можливість розглянути феномени місцевого самоврядування та громадянського суспільства як цілісні системи соціальної структури суспільства.

При роботі з документальними джерелами застосований метод паралельного контент-аналізу з урахуванням принципів формалізації та статистичної значущості, що дозволив вивчити досліджувані документи в їх соціальному контексті.Також був використаний метод кейс-стаді, що дає можливість при наявності ситуації (проблеми) провести її аналіз і запропонувати рекомендації щодо їх вирішення.

Застосування комплексу методів наукового пізнання продиктовано системною складністю і динамічним характером об'єкта і предмета дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів полягають в наступному.

вперше:

– розглянуті три, такі, що принципово різняться, напрями розвитку громадянського суспільства в Україні: збереження існуючого механізму функціонування інститутів громадянського суспільства з поступовою, але неухильною втратою факторної значущості місцевого самоврядування; деволюція інститутів громадянського суспільства, що супроводжується редукцією самоврядних проявів на локальному рівні з поступовою трансформацією суспільства від демократичного до тоталітарного; еволюція громадянського суспільства в напрямі розвитку демократії на основі гармонізації відносин держави і суспільства із залученням потенціалу інституту місцевого самоврядування, факторне навантаження якого в становленні громадянського суспільства в Україну буде зростати;

– досліджено досвід окремих міст України (автором розглянуті населені пункти Київ і Херсон) в реалізації механізмів управління і взаємодії між політичними та громадськими організаціями на муніципальному рівні. Особливу увагу приділено діяльності засобів масової інформації у висвітленні роботи органів місцевого самоврядування та організації підготовки персоналу муніципальних утворень.

вдосконалено:

– трактування ролі неурядових організацій (НУО) і «третього сектору» загалом уточнена їх роль як структур-медіаторів між суспільством і державою;

– систематизацію вітчизняного та зарубіжного досвіду політологічної концепції розвитку місцевого самоврядування, визначено його місце в структурі громадянського суспільства та роль у підвищенні ступеня його ефективності;

отримало подальший розвиток:

– розуміння сутності місцевого самоврядування як суспільного, недержавного управління місцевими справами, яке може ефективно функціонувати тільки в ринковому економічному середовищі з акцентуванням уваги на те, що тільки система цивілізованих ринкових відносин дозволить місцевим громадам зберігати певну економічну незалежність від держави;

– здійснено політологічний аналіз проблем розвитку інституту місцевого самоврядування, що дозволило охарактеризувати його теперішній стан як перспективний на шляху українського суспільства до розвиненої демократії, правової держави та активного громадянського суспільства;

– підтверджено положення про те, що громадянське суспільство не є виключно соціальною складовою західної цивілізації, але має певні самобутні традиції і особливості у вітчизняній історії.

Практичне значення отриманих результатів визначається їх актуальністю в плані вирішення завдань щодо оптимізації соціально-політичної взаємодії, спрямованої на розвиток творчого соціального і політичного процесу.

Проведене в даній роботі теоретичне осмислення таких значущих питань сучасної політичної науки, як проблеми розвитку місцевого самоврядування та громадянського суспільства в Україні, дозволяє сформулювати конкретні рекомендації та пропозиції, які можуть бути використані при розробці методичних посібників для практичної співпраці між органами місцевого самоврядування, органами державної влади, місцевими громадами та громадськими організаціями.

Результати роботи можуть слугувати матеріалом для розробки навчальних та спеціальних курсів з державного управління, політології, муніципального менеджменту.

Особистий внесок здобувача. Всі основні ідеї, положення і висновки дисертації розроблялися автором самостійно, наукові праці опубліковані без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Теоретичне обгрунтування, методологічні підходи, практичні результати дисертаційного дослідження обговорювалися на методичних семінарах кафедри соціології та політології Московського державного університету приладобудування та інформатики (2007р.), на засіданні кафедри державного управління і забезпечення держслужби Російської академії державної служби при Президентові Російської Федерації (2008р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація сучасного українського суспільства» в Херсонському національному технічному університеті (2011г.), основні положення дисертації були представлені автором на засіданні кафедри політології та міжнародних відносин філософського факультету Таврійського національного університету ім. В.Вернадського (2010 р.), а також знайшли відображення в опублікованих роботах автора.

Публікації. Результати дисертаційної роботи були відображені в 6 статтях, 3 з них опубліковані в фахових наукових виданнях України та відображають основні результати дисертації, 3 татті додатково відображають результати дослідження.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (семи підрозділів), висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 207 сторінок, з яких 184 сторінки основного тексту, 23 сторінки використаних джерел (269 найменувань, 11 з яких англомовні, 2 – німецькою мовою).