Методи інтенсифікації відтворної функції у ремонтних і основних свиноматок

Короткий зміст

Роботу виконували протягом 2004-2006 років на кафедрі акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького та кафедрі акушерства і хірургії Сумського національного аграрного університету.

Базовими господарствами для проведення досліджень були: ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області (Україна) та фермерське господарство Німеччини (фермер Chistian Kreuzhermes, 26901 Lorup, Glemmel, 1 – Нижня Саксонія).

Під дослідами були ремонтні свинки і основні свиноматки, що знаходилися в умовах спецгоспу з виробництва свинини України та фермерського господарства Німеччини.

Основні показники відтворення свиноматок різних вікових груп вивчали з урахуванням кількості опоросів, умов утримання і годівлі та аналізу звітно-облікової документації відповідних господарств, показників і причин вибракування самок, а також показників багатоплідності і збереження приплоду. За критеріями оцінки визначали форми неплідності свиноматок.

Вивчення параметрів проявлення статевого циклу у основних свиноматок (в умовах спецгоспу) проводили за такими показниками: порядковий номер опоросу (1-6), жива маса тварини, строки відлучення поросят та терміни проявлення клінічних ознак статевого циклу.

В сироватці крові визначали вміст загального білка за біуретовою реакцією, альбумінів – у реакції з бромкрезоловим зеленим, глюкози – глюкозооксидазним методом, холестеролу – методом Златкіс-Заака, беталіпопротеїдів – з гепариновим реактивом, серомукоїдів – у реакції з фосфорно-вольфрамовою кислотою, активність альфа-амілази – за методом Каравея, аспартат- та аланінамінотрансфераз – за методом Рейтмана-Френкеля, лужної фосфатази – за реакцією гідролізу динатрійфосфату та холінестерази – за гідролізом ацетилхоліну із використанням діагностичних наборів виробництва фірми "Simko LTD", м. Львів, Україна.

Вміст 17-в-естрадіолу та прогестерону у пробах сироватки крові свиноматок визначали після попереднього їх заморожування в полістеролових пробірках у морозильній камері з температурним режимом -18°С, методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR BIO (м. Санкт-Петербург) та лічильники Multikan MS   фірми “Labsystem” виробництва Фінляндії.

Для визначення морфометричних показників яєчників різновікових свиноматок статеві залози відбирали після діагностичного забою тварин.

Від основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят, без прояву і з проявом статевого циклу та від ремонтних свинок (у віці 9 і 10 місяців) на 7-му добу наступного місяця, без прояву та з ознаками статевого циклу, яєчники (правий і лівий від кожної тварини) досліджували за такими показниками: маса яєчників, розміри (довжина і ширина), наявність третичних фолікулів і їх діаметр, наявність жовтих тіл і їх діаметр, наявність кіст і їх діаметр.

Вивчення стимулюючої і синхронізуючої дії біологічно активних речовин на функцію розмноження свиноматок проводили з урахуванням пори року в умовах фермерського господарства Німеччини та спецгоспу з виробництва свинини.

В усіх дослідних і контрольних групах свиноматок вираховували наступні показники: вік свиноматок і їх живу масу, кількість і відсоток самок, які  проявили статевий цикл за 10 діб після відлучення поросят, кількість і відсоток запліднених самок від першого і наступних осіменінь, вихід поросят за опорос та відсоток збереження приплоду до відлучення, а також затрати на обробку однієї тварини.

Економічний ефект застосування біологічно активних препаратів  визначали на підставі одержаних даних за методикою визначення економічної ефективності впровадження ветеринарної науки у виробництво (1999). Цифровий матеріал статистично обробляли методом варіаційної статистики з використанням таблиці Ст’юдента на ЕОМ Pentium-4, користуючись можливостями MS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ та їх аналіз

Показники відтворної здатності свиноматок і причини її порушень

У різні  пори року 2003-2005 років, в умовах спецгоспу "Ряснянське" під спостереженням знаходилось 580-650 основних свиноматок та 114-208 ремонтних  свинок, на яких вивчали основні показники відтворення, а показники і причини зниження або порушень відтворної здатності з’ясовували на 465 основних і 412 ремонтних  свинках, які були вибракувані із маточного стада.

Дослідженнями було встановлено, що показники заплідненості і опоросів були найвищими влітку (79,6% і 74,9%), навесні (73% і 68,5%) та взимку (72,1% і 68,3%), а найнижчими – восени (68,4% і 62,9%). Найбільше основних свиноматок вибраковували взимку (25,5%), навесні (22,8%) та влітку (24,1%), а найменше – восени (17,5%). Найбільша кількість абортів влітку (1,7%) і восени; дещо зменшувалася – взимку (1,0%) і навесні (0,9%). Вихід поросят на опорос відповідно склав: влітку – 10,1; навесні – 10,6; взимку – 10,2 і восени – 10,0.

Головними причинами неплідності основних свиноматок були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,6%; післяродовий ендометрит – 10,6% та інша післяродова патологія – 10,8%; схуднення – 6,6% та ожиріння – 12,3%; відсутність материнського інстинкту – 10,3%. Показники відтворення ремонтних свинок характеризувалися наступними показниками: восени – заплідненість склала 60,1%; опоросилося 52,8% свиноматок; абортувало 2,4;  вибуло вагітними з різних причин 4,8%; взимку – 63,9%; 55,6%; 4,1%; та 6,3% відповідно; навесні – 61,3%; 48,2%; 3,6%; та 9,5%; влітку – 74,2%; 68,4%; 2,6%; та 3,1%, відповідно. Отже, у різні пори року показники заплідненості і опоросів ремонтних свинок є набагато нижчими, ніж основних свиноматок. Показники виходу поросят на опорос у ремонтних свинок у різні пори року коливалися у межах 9,1-9,8.

У ремонтних свинок основними причинами неплідності були: багаторазові і безрезультатні осіменіння – 34,2%; післяродовий ендометрит – 17,6% та інша післяродова патологія – 20,1% і  анафродизія – 6,9%; схуднення – 9,6% та ожиріння – 3,9%; відсутність материнського інстинкту – 6,9%.

Аналізом показників відтворення у фермерському господарстві за 2004-2005 економічний рік встановлено, що  поголів’я свиноматок у 4-и рази (208 гол.) було меншим, ніж  у спецгоспі (820 гол.). Показники оновлення основного маточного стада практично залишалися ідентичними – 48,6% та 49,2%, але  показник використання свиноматок (інтенсивність) у фермерському господарстві складав 2,4, а у спецгоспі – тільки 1,6. Показники перегулу молодих свинок – 20,1% у фермерському господарстві та 36,45% – у спецгоспі.

При тривалості підсисного періоду у фермерському господарстві протягом 21 доби і 45 діб у спецгоспі, проміжок часу між опоросами становив 156 діб і 170 діб відповідно. При загальних показниках опоросів за рік 69,8% і 62,8%, кількість опоросів на одну свиноматку у фермерському господарстві становить 2,34, а у спецгоспі знаходиться в межах 1,8.

Кількість живих поросят при народженні у гнізді для молодих свиноматок складала 9,7 гол у фермерському господарстві і 9,8 гол. у спецгоспі, а у основних  свиноматок 11,6 гол та 11,2 гол., відповідно. Загальна ж  кількість  живих поросят при народженні у гнізді у фермерському господарстві складала 24,04, а у спецгоспі – 19,54, тобто на 4,5 була нижчою.

Загальна кількість відлучених поросят у господарствах за календарний рік складала 4814 гол. у фермерському господарстві і 12498 гол. у спецгоспі, тобто була майже у 2,6 раза більшою, ніж у фермерському господарстві.

Ритмічність проявлення статевого циклу, морфологічні показники

яєчників неплідних свиноматок та біохімічні і гормональні показники

сироватки крові

Дослідження, проведені в умовах спецгоспу у 2005 році на 1597 основних свиноматках і 400 ремонтних свинках.

Впродовж календарного року статеву циклічність проявило 25 % свинок у 7-ми місячному віці, 50 % – у 8-ми місячному віці.

У зимову пору року 24 % проявили статевий цикл у 7-ми місячному віці, 48 % – у 8-ми місячному віці, 64 % – у 9-ти місячному віці та 56 % – у 10-ти місячному віці. Навесні аналогічні показники мали такий вигляд – 28 %, 52 %; 72% та 64 %, відповідно. Влітку зазначені показники у віковому аспекті були найнижчими – 20 %; 44 %; 60 %; 48 % відповідно, а восени – 28 %; 56 %; 76 % та 52 % відповідно.

Основні свиноматки після 1-го опоросу впродовж календарного року після відлучення поросят у 61,9% випадку проявляли статеву циклічність до 10 доби, 17,9% самок – з 11-ї до 25-ї доби, 11,3% – з 26-ї до 30-ї доби, а 8,9% свиноматок у строки, які перевищують 30 діб.

Свиноматки з 2-м опоросом після відлучення поросят на протязі календарного року проявляли статевий цикл у 68,1% – до 10-ї доби, 15,4% – до 25-ї доби, 7,5% – до 30-ї доби і 9% – після 30-ї доби. Аналогічна картина спостерігалася і у свиноматок з 3-м, 4-м, 5-м і 6-м опоросами, з незначними коливаннями окремих показників.

Морфометричні показники яєчників ремонтних свинок на 7-му добу після прояву статевого циклу та без прояву статевого циклу у різновікових самок (9-ти та 10-місячні свинки по 10 голів у групі – всього 40 тварин) після проведеного діагностичного забою характеризувалися різними параметрами. Так, у свинок 9-ти місячного віку на 7-му добу після прояву статевого циклу розміри яєчників коливалися у межах: лівого – від 2,8 до 3,6 см (3,16±0,13), а правого – від 2,5 до 3,6 см (2,95±0,12). Кількість третичних фолікулів у лівому яєчнику знаходилася у межах 3-6 (4,6±0,3), а в правому – 2-7 (4,6±0,52). У свинок 10-місячного віку розміри яєчників знаходилися у межах: лівого – 2,3-3,6 см (3,08±0,13); правого – 2,4-3,3 см (2,83±0,09). Кількість третичних фолікулів була: у лівому яєчнику – 3-5 (3,7±0,21) і у правому – 2-5 (3,0±0,3).

Яєчники свинок 9-місячного віку з анафродизією на 7-му добу наступного місяця мали розміри: лівого – 1,8-3,6 см (2,66±0,23); правого – 1,9-3,8 см (2,55±0,22). Кількість третичних фолікулів склали: лівого – 0-5 (3,11±0,26) і правого – 0-6 (4,11±0,63) см.

Тільки у 1-ї свинки цієї групи в лівому яєчнику було виявлено 3 кісти, а в правому – 4, діаметр яких знаходився у межах 1,2-1,5 см, а їх колір і функціональний стан самки (анафродизія) дають можливість віднести їх до лютеїнових.

Розмір яєчників свинок 10-місячного віку без прояву статевого циклу на 7-му добу наступного місяця коливався у межах: лівого – 1,8-6,0 см (2,64±0,40); правого – 1,9-7,0 см (2,74±0,5). У лівому яєчнику кількість фолікулів коливалася у межах 0-4 (3,33±0,24), у правому 0-6 (3,66±0,47), а їх діаметр – 0,12-0,25 см (0,17±0,01) та 0,15-0,21 (0,18±0,006). В однієї свинки цієї групи, як в лівому, так і в правому яєчнику були виявлені лютеїнові кісти – 5 і 6, відповідно.

Морфометричні показники яєчників основних свиноматок на 7-му добу після відлучення поросят і проявлення статевого циклу характеризувалися розміром яєчників у межах: лівого – 2,5-4,0 см (3,3±0,16); правого – 2,5-4,5 см (3,27±0,18). Кількість фолікулів: у лівому була 3-5 (4,0±0,26) і у правому – 3-5 (3,6±0,26).

У основних свиноматок з подальшою атрофією морфометричні показники яєчників на 7-му добу після відлучення поросят характеризувалися: розмірами  лівого 4,5-6,3 см (5,16±0,22) і правого – 3,0-10,0 см (4,66±0,63); кількість третичних фолікулів у лівому – 2-4 (2,8±0,25), а у правому 2-5 (2,8±0,25).

У 4-х свиноматок цієї групи в лівих яєчниках було виявлено лютеїнові кісти, кількість яких коливалася від 2-х до 4-х (3±0,40). Окрім цього, у 3-х свиноматок (із цих 4-х) лютеїнові кісти були виявлені і в правих яєчниках з 3-5 (4±0,58).