У дисертаційній роботі на основі проведеного автором дослідження викладено такі основні положення.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі “Теоретичні аспекти прогнозування затрат праці за кресленнями виробів для стадії експлуатації” досліджено особливості стадії експлуатації виробів; показано порядок і особливості формування затрат праці на стадії експлуатації за кресленнями виробів; досліджено методи математичного моделювання для прогнозування затрат праці за кресленнями виробів для стадії експлуатації.
Проведений аналіз статистичних даних показав, що стадія експлуатації є найбільш витратною складовою життєвого циклу виробу продукції машинобудування: трудомісткість капітального ремонту вантажного автомомбіля у 3–4 рази вище за трудомісткість його виготовлення; витрати на ремонт і обслуговування машин і верстатів – у 5–12 разів, радіотехнічних апаратів – у 10–12 разів, літаків – у 5–6 разів, атомобілей у 6–7 разів перевищує вартість нового устаткування протягом всього експлуатаційного періоду. Витрати експлуатації технологічного обладнання в країнах пострадянського простору від 5 до 25 разів більше, ніж витрати у виробництві, а у розвинених зарубіжних країнах це відношення у 3–4 рази менше. Ці дані свідчать про те, що якісне обґрунтування проекту виробу на ранніх етапах його розробки є основою конкурентноспроможності, надійності, економії трудових, матеріальних, фінансових та інших видів витрат.
У вирішенні завдань прогнозування затрат праці за кресленнями найбільш проблемними є два напрями: перший пов'язаний з можливістю якісного встановлення затрат праці при усуненні відомого виду відмови або виконання планового обслуговування; другий напрям визначається експлуатаційними характеристиками, якістю, технологічністю, надійністю і тому подібне, які і визначають види, структуру і обсяги робіт в експлуатації.
За першим напрямом існують певні наробки, які виконані на базі концепції нормування затрат і результатів праці. Зокрема, дослідження з проектування, моделювання та використання процесів і методів праці спеціалістами у виробничо-практичній і науковій діяльності як основи бази знань. Тут під методом праці розуміється зміст і послідовність виконання робіт нормованої тривалості із відповідним ресурсозабезпеченням для досягнення виробничих цілей. За концепцією, будь-який вид виробничої діяльності представляється у вигляді сукупності методів праці відповідних спеціалістів, які узгоджені у часі і забезпечені усіма необхідними ресурсами (знаннями, обчислювальною технікою, економіко-математичним інструментарієм тощо). Методи праці, які закладені у проектовану техніку, технологію і програмний продукт, є основним засобом організації техніко-технологічного і інформаційного зв'язку споживачів і виробників.
У роботі показано, що основною характеристикою затрат праці в експлуатації є затрати часу на виконання робіт, а також чисельність працівників, яка необхідна для їх виконання. Узагальнюючим показником цієї характеристики є трудомісткість робіт. Як показник, трудомісткість робіт має свою проектовану структуру, відповідно до якої можна робити висновки про резерви економії часу, чисельності працівників та, відповідно, про резерви економії праці. Тому у дослідженні основна увага приділяється цьому показнику.
У нормативній базі зі встановлення затрат часу в умовах застосування комп'ютерної техніки основне значення набувають мікроелементи і диференційовані нормативи та описи процесів праці на рівні рухів, які дозволяють проектувати і нормувати процеси праці будь-якого ступеня укрупнення в автоматизованому режимі. Підтвердженням цьому є існуючі автоматизовані системи: автоматизована система нормування праці за кресленнями виробів та система інтерактивного моделювання методів ручної і машинно-ручної праці.
Для вирішення завдань за другим напрямом потрібна інформація про надійність елементів і виробу в цілому з класифікацією можливих несправностей, оцінювання параметрів стохастичних процесів виникнення несправностей для визначення структур і обсягів робіт із їх усунення в експлуатації, оцінювання необхідності і тривалості гарантійного обслуговування, тривалості експлуатації для визначення затрат праці на обслуговування і всі види відповідних ремонтів, оцінювання можливості і необхідності внесення змін у конструкцію виробу для можливого зменшення трудомісткості в експлуатації, оцінювання впливу особливостей організації та умов перебігу процесів праці при виконанні ремонту на трудомісткість робіт.
Складність прогнозування затрат праці обумовлена наявністю слабоформалізованих, слабоструктурованих, неповних даних та недостатністю інформації для визначення структур процесів праці, їх обсягів і затрат часу на їх виконання. Проаналізовано і рекомендовано до застосування методи прогнозування, які оперують нечітко заданою інформацією про перебіг процесів праці в експлуатації, а саме, методи стохастичного моделювання, багатокритеріального експертного оцінювання та нечіткої логіки.
Удругому розділі “Методи і моделі прогнозування трудомісткості робіт за кресленнями виробів для стадії експлуатації” запропоновано та обґрунтовано використання стохастичних моделей для прогнозування обсягів робіт над виробом; використання нечітко заданої інформації суджень групи експертів за необхідності коригування видів робіт для виробу; розроблено математичну модель визначення зміни трудомісткості робіт, яка дозволяє врахувати фактори, що впливають на трудомісткість робіт у експлуатації виробів.
Виникнення робіт над виробом пов'язано із стохастичною природою їх появи. Запропоновано у якості базового використовувати апарат марківських процесів з дискретним і неперервним часом із урахуванням різновидів дискретних станів для прогнозування обсягів робіт, який виникає на стадії експлуатації виробів.
Збір інформації, необхідної для моделювання на базі марківських процесів, здійснюється на основі статистичних даних виробів-аналогів або суджень експертів. У результаті формується множина можливих видів відмов по виробу та їх кількості. Володіючи інформацією про можливі види відмов по виробу визначається обсяг робіт із відповідними методами праці на їх усунення. Представляючи процес експлуатації як систему із відповідними станами (стан експлуатації виробу, стан гарантійного обслуговування та ін.), розраховується кількість елементів в кожному із них.
