МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ Автореферат

У першому розділі − “Теоретико-методологічні аспекти управління ризиком ліквідності” − проведено аналіз сутності ризику ліквідності, напрацювань у сфері оцінювання та управління ліквідністю, методів і моделей управління ризиком ліквідності комерційного банку.

Виявлено, що автори значної кількості досліджень частково ототожнюють різні за змістом поняття: “ліквідність” та “платоспроможність”, що не є припустимим. Науковці пропонують критерії, що базуються на концепції довгострокової рівноваги, відповідно до якої, чим вище рівень ліквідності, тим міцніший фінансовий стан банку, його капітальна база, і навпаки, чим нижче ліквідність, тим менш стійкий банк. Це не є цілком правильним, оскільки постійне нарощування ліквідності також негативно впливатиме на діяльність банку через неефективне використання фінансових ресурсів.

При дослідженні ліквідності або ризику ліквідності комерційного банку використовуються два напрями: “ліквідність як запас” та “ліквідність як потік”.

На сьогодні в українському законодавстві закріплено, що ліквідність визначається збалансованістю між строками й сумами погашення активів і строками й сумами інших джерел і напрямів використання коштів, типів видачі кредитів. Ризик ліквідності є основним банківським ризиком, що акумулює в собі прояв інших банківських ризиків.

Автори досліджень, що пов’язані з ризикованістю діяльності комерційних банків, вважають, що стабільність функціонування банківської системи значною мірою залежить від рівня та якості управління ризиками, що притаманні банківській діяльності, основним серед яких є кредитний ризик. При цьому стверджується, що чутливість банків до інших ризиків – ліквідності, зміни відсоткової ставки, валютного курсу – є досить низькою і не становить суттєвої загрози для надійності банківської системи. З цим можна не погодитися, оскільки ризик ліквідності неодмінно виникатиме за наявності складових чи то кредитного ризику, чи то будь-якого іншого.

Ліквідність для комерційного банку виступає як здатність забезпечити своєчасне виконання в грошовій формі своїх зобов’язань, визначається збалансованістю активів і пасивів балансу банку, мірою відповідності термінів розміщених активів і залучених банком пасивів. Норми ліквідності банку встановлюються як відношення різних статей активів балансу до всієї суми або до визначених статей пасивів або, навпаки, пасивів до активів.

Виходячи з матеріалів досліджень, можна стверджувати, що ризик ліквідності спостерігається як при дефіциті ліквідності, так і при її надлишку.

Ризик ліквідності визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відпливами коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання.

Основними питаннями, що досліджуються у сфері управління ліквідністю комерційного банку, є управління активами банку, дослідження систем раннього діагностування потенційного банкрутства банку, методики оцінювання незбалансованої ліквідності, розривів ліквідності, реального запасу ліквідності тощо. Актуальним при дослідженні ліквідності є паралельний аналіз прибутковості комерційного банку.

Більшість дослідників застосовує математичні методи, але вибір цих методів недостатньо обґрунтований, відсутня комплексність у їх застосуванні при управлінні ризиком ліквідності. Основними напрямами математичного моделювання в управлінні ризиком ліквідності є: аналітичне, статистичне, логічне та імітаційне. Серед сучасних методів найбільшого поширення набули методи нечіткої математики, гідродинаміки, VaR-технології, коефіцієнтний та рейтинговий аналіз.

При моделюванні ризику ліквідності недостатньо уваги приділено дослідженню структурної складової, що потребує розробки методів і моделей, заснованих на поєднанні методів теорії графів, когнітивного та імітаційного моделювання.

У другому розділі – “Удосконалення системи управління ризиком ліквідності” – обґрунтовано концепцію управління ризиком ліквідності комерційного банку, запропоновано механізм управління ризиком ліквідності як рівня запасу, розроблено модель оцінювання ліквідності як потоку грошових коштів комерційного банку.

Провідні науковці пропонують методи та моделі оцінювання ліквідності як запасу та з погляду потоку коштів. Оскільки ці підходи розглядають ліквідність з різних сторін та є взаємодоповнюючими, то постає актуальним використання їх у комплексі.