МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ ДИНАМІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АВТОСЕРВІСУ Статья

Актуальність теми. За сучасних умов прискорення світового інтеграційного процесу дедалі збільшується актуальність питань ефективного розвитку економіки України. Еволюція національної економіки ґрунтується на створенні її конкурентоспроможності, головною умовою забезпечення якої є конкурентоспроможність національних підприємств. В основу побудови механізму створення та посилення конкурентоспроможності підприємства покладена спроможність його функціонування і розвитку в умовах сучасного висококонкурентного ринку, зокрема його здатність модернізуватися та створювати споживчі цінності як основної передумови розвитку національної економіки.

Сучасний період економічного розвитку характеризується значним розширенням сфери послуг. Послуги можуть бути визначені як економічний вид діяльності. Послуги – це дія або виконання робіт, вони нематеріальні. Послуги можна також характеризувати за аналогією з товарами. Товар – це відчутний об’єкт, який може бути створений та проданий або використаний пізніше. Послуга створюється та споживається одночасно (або майже одночасно).

В дійсності майже завжди придбання товарів супроводжується супутніми послугами. Таким чином, ці категорії не є антиподами, але швидше являють собою два аспекти одного континуума.

Рівень розвитку сфери послуг зазвичай чітко відображає економічний потенціал. Її розширення є індикатором економічного зростання країни, бо збільшення значущості цієї сфери є стимулом зростання реального сектору та попиту на продукцію. Проте збільшення кількості підприємств сфери послуг посилює конкуренцію між ними. А в умовах постійно зростаючих потреб споживачів забезпечення стійкої позиції на ринку та високого рівня конкурентоспроможності є невід’ємною умовою ефективної та прибуткової діяльності підприємства.

Дослідженню проблем конкурентоспроможності приділено значну увагу в працях багатьох вітчизняних учених: З.С. Варналія, Л.Л. Антонюка, Л.С. Шевченко, О.В. Зозульова, В.Г. Герасимчука, О.Л. Каніщенка, Ю.М. Лисенкова, А.А. Мазаракі, О.І. Олексюка, І.М. Рєпіна, І.Ю. Сіваченко, С.И. Соколенка, А.О. Старостіна, Л.А. Стрий, О.С. Федоніна, Т.М. Циганкова, П.А. Черномаза, російських: Р.А. Фатхутдінова, А.Ю. Юданова, Г.Л. Азоєва, В.С. Баландіна, Є.В. Лазарева, Є.Ф. Волонцевич, І.М. Агеєвої, та зарубіжних – насамперед: М. Портера, Дж. Стрікленда, Ж.Ж. Ламбена, К. Прахалда, Г. Хемела, А. Маршалла, Д. Шелбі. Проте однозначне загальноприйняте формальне визначення цього терміна та розроблення універсального методу його оцінювання залишається проблематичним. В ході проведення в Україні соціально-економічних перетворень виникає необхідність науково-аналітичного переосмислення усіх проблем, категорій та понять, розроблення адекватних методик оцінювання конкурентоспроможності для подальшого визначення управлінських заходів щодо конкурентоспроможності. Отже, вагоме практичне значення та недостатня теоретична розробленість питань оцінки конкурентоспроможності, особливо у сфері послуг на українському ринку, обумовили актуальність теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційного дослідження використано під час розроблення наукової теми «Розроблення методичних основ економічної безпеки підприємства» (номер реєстрації ДЗ 392-2007) на замовлення Міністерства освіти України, яка виконувались у Національному транспортному університеті у 2007 – 2008 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення заходів підвищення конкурентоспроможності підприємств автосервісу через оцінку її рівня за моделлю оцінювання динамічної конкурентоспроможності.

Для досягнення поставленої мети в роботі сформульовано та розв’язано такі завдання:

- проаналізувати український ринок послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів у динаміці внеску до валового внутрішнього продукту, кількості підприємств, чисельності зайнятих, обсягу послуг;

- визначити умови мікро- та макросередовища, що впливають на конкурентоспроможність автосервісних підприємств України;

- проаналізувати та локалізувати для порівняння підприємства, що конкурують на ринку технічного обслуговування та ремонту України;

- обрати математичний апарат та розробити модель оцінювання конкурентоспроможності підприємств автомобільного сервісу;

- провести модельний комп'ютерний експеримент з порівняння конкурентоспроможності автосервісних підприємств, що функціонують у локалізованому цільовому сегменті.

Об'єктом дослідження є процеси забезпечення ефективності функціонування та розвитку автосервісних підприємств у сучасних умовах господарювання.

Предметом дослідження є методи оцінювання конкурентоспроможності автосервісних підприємств, що діють у певному сегменті ринку, та заходи ефективного управління, спрямовані на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства в динамічних ринкових умовах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічними основами дослідження є економічна теорія, наукові праці й практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти державних органів. Інформаційну базу дослідження складають статистична звітність Державного комітету статистики України, фінансово-економічна звітність автосервісних підприємств, аналітичні огляди з досліджуваної проблеми, інформаційно-публіцистичні видання.

У процесі роботи застосовувались такі методи: порівняння, індексів та динамічного ряду (для аналізу стану розвитку сфери послуг та підприємств з технічного обслуговування та ремонту в Україні), групування (уточнення класифікації та факторів впливу на конкурентоспроможність підприємств сфери послуг), експертної оцінки (для визначення найбільш значущих факторів, що впливають на вибір місця обслуговування споживачами послуг з технічного обслуговування та ремонту), статистичні (для визначення середньої величини значень факторів впливу), програмування (для розробки моделі оцінювання динамічної конкурентоспроможності підприємств автосервісу), графічні (для наочного відображення результатів моделювання).

Наукова новизна отриманих результатів. Сутність наукової новизни основних результатів дослідження полягає в такому:

вперше:

- використано метод багатовимірного шкалування за алгоритмом Торгерсона для оцінювання конкурентоспроможності автосервісних підприємств, що надає можливість переведення багатовимірного простору, який являє собою умови конкурентоспроможності на мікро- та макрорівні, у площину, в якій у вигляді точок з координатами «задоволення споживачів – конкурентоспроможність» позначається рівень конкурентоспроможності автосервісних підприємств. Аналіз побудованих на основі цього методу точок та їх динаміка дозволяє візуалізувати положення автосервісних підприємств відносно їх конкурентоспроможності стосовно одне до одного. Використання даного математичного апарату дозволило розробити систему заходів управління конкурентоспроможністю автосервісних підприємств, що відповідно до визначеного рівня їх конкурентоспроможності на локальному ринку забезпечують його підвищення в майбутньому;

удосконалено:

- методичні основи врахування факторів впливу на конкурентоспроможність підприємств автосервісу через облік не тільки показників мікрорівня: якості обслуговування та ціни послуги, а й макрорівня, що охоплює вплив показників часу на отримання послуги та питомого приросту обсягу послуг. Їх врахування дає змогу оцінити конкурентоспроможність підприємств як з боку споживачів, так і з боку конкурентного середовища;

- методику оцінювання інтегрального показника якості послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, яка доповнена коригувальним коефіцієнтом оцінювання задоволення споживачів якістю автосервісних послуг;

- методику оцінювання часу на отримання автосервісної послуги, до якої, окрім операційного часу, включається також час доставки автомобіля до станції та час його простою без технічного обслуговування і ремонту через брак запасних частин і матеріалів. Такий порядок дозволяє оцінити втрати продуктивного часу споживачів;

набуло подальшого розвитку:

- процес управління конкурентоспроможністю станцій технічного обслуговування на основі формування еталонних норм поведінки автосервісних підприємств згідно із завданнями динамічної конкурентоспроможності, визначеної за результатами моделі багатовимірного шкалування. Використання цього методу дозволяє реалізувати принцип самоорганізації роботи, що полягає у прийнятті адекватних заходів щодо зведення діючих показників до нормативних.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні наукові положення дисертації доведено до рівня методичних узагальнень, розробок і прикладного інструментарію, що дає змогу використовувати їх для оцінювання динамічної конкурентоспроможності та вибору заходів управління з метою його подальшої оптимізації. Результати апробовано у практичній діяльності АТЗТ СП «Алеко-Сервіс» (акт № 669 від 13.02.2009 р.) та ВАТ «АТП «Атлант» (акт № 79 від 2.02.2009 р.)

Особистий внесок здобувача. У працях, написаних у співавторстві, особисто авторові належать: у праці [1] – методика оцінювання інтегрального показника якості на основі оцінки складових процесу надання послуги та коригувального коефіцієнта оцінювання якості з боку споживачів автосервісних послуг; у праці [2] – результати щодо уточнення складових конкурентоспроможності автосервісних підприємств через виокремлення конструктивних елементів діючих методик оцінювання конкурентоспроможності; у праці [3] – визначення особливостей ціноутворення на ринку автосервісних послуг та розроблення пропозицій щодо його оптимізації на підприємствах України; у праці [4] – методика управління запасами з метою скорочення непродуктивних втрат часу споживачами послуг з технічного обслуговування та ремонту за рахунок простою через брак запасних частин та матеріалів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію на шести наукових конференціях та двох конкурсах, зокрема: 62-й науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету (2006 р., м. Київ, НТУ), 11-й Міжнародній науковій конференції ім. академіка М. Кравчука (18 – 20 травня 2006 р., м. Київ, НТУУ «КПІ»), Міжнародній науково - практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження Бухала Сергія Максимовича, доктора економічних наук, професора ( 7 – 8 лютого 2007 р., м. Київ, КНЕУ), 63-й науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету (2007 р., м. Київ, НТУ), Другій Всеукраїнській науково - практичній конференції (16 – 17 листопада 2007 р., м. Київ. МАУП), 64-й науковій конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів та структурних підрозділів університету (2008 р., м. Київ, НТУ), конкурсі наукових проектів «Інтелект молодих на службі столиці» (2005 р., м. Київ), V конкурсі науково-технічних проектів «Інтелектуальний потенціал молодих вчених місту Києву» (2005, м. Київ).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 3,3 друк. арк., у тому числі 7 статей в наукових фахових виданнях, з яких особисто автору належать 3 роботи, обсягом 2,3 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (120 найменувань) та 6 додатків. Повний обсяг дисертації становить 160 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертаційна робота містить 4 таблиці, 19 рисунків.