МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗА ОСОБИСТІСНИМИ ДОКУМЕНТАМИ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано наукову проблему, визначено мету та завдання, об’єкт та предмет дослідження, окреслено наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, наведено дані про апробацію результатів дисертації та її структуру.

Перший розділ “Теоретичні та емпіричні засади вивчення ціннісних орієнтацій за особистісними документами” містить теоретико-методологічний аналіз наукової літератури, що спирається на попередній авторський емпіричний аналіз автобіографічних документів. В даному розділі здійснено обґрунтування пізнавальних можливостей особистісних документів в емпіричному дослідженні, їх переваги для соціологічного узагальнення.

Спеціального розгляду тут набули автобіографії створені студентами Київського національного університету, факультету соціології та психології (з 2007 року - факультету соціології), як курсові роботи на тему “Автобіографія: соціологічне уявлення”. За авторством це документи суб’єктивного змісту, а тому вимагають доведення можливості їх використання як надійного джерела для об’єктивних узагальнень. Науковий статус подібних автобіографій обґрунтовується важливими теоретичними та методологічними положеннями, що пов’язані з визначеннями типу авторства, теми, способу отримання масиву документів та його кількісного складу. Автори біографій – студенти І курсу, які на момент творення документів мали спільні соціальні ознаки: вік, соціальний досвід тощо. Типовий вік студентів підтверджений емпірично й знаходиться, у більшості випадках, в межах від 17 до 19 років (за результатами одномірного розподілу ознаки “вік” було встановлено, що 39% студентів мають повні 18 років, 31,6% - 17 років, 6,5% - 19 років, 13,9% - не зазначили, 9% - студенти, яким властивий вік 16, 20-27 років; масив складає 706 документів). Задана тема курсових робіт – це підхід до аналізу соціальної реальності крізь призму особистісної біографії, розуміння культури, цінностей минулого та їх вплив на сучасність, можливість осягнути соціальне життя в його безперервності, історичності й динаміці. Аутентичність змісту у відповідності до теми біографії, без встановлення змістовного кліше, становлять важливу передумову для визначення автобіографій як джерела первинних даних. Спосіб отримання даних особистісних документів не змінювався з 1991 року, а їх кількісний масив на момент емпіричного вивчення дисертантом становив 706 автобіографій. Цей масив, навіть після селекції, можна вважати репрезентативним, оскільки він відображає генеральну сукупність досліджуваних студентів, а зроблені висновки стосуються лише методів аналізу динаміки ціннісних орієнтацій, а не самої динаміки. Тобто операції з документами є своєрідним методичним експериментом для доведення того, що масив документів, кожен з яких окремо є суб’єктивним, може бути використаний для об’єктивних соціологічних узагальнень, якщо процедурно-технічні операції з ним відповідають критеріям обґрунтованого дослідження. 

Необхідність ідентифікації авторів документів, як суб’єктів певної вікової та соціальної категорії “юнацтво” викликана рядом теоретичних та методологічних питань. Відомо, що дані автобіографії репрезентують конкретних студентів, конкретного ВНЗ, але за певними науковими критеріями – соціально-вікову групу юнацтва, що має певну систему типових орієнтацій. Даній соціальній групі характерна вікова однорідність, статусна та рольова подібність, тому ми й визначаємо її як відносно гомогенну групу, але з притаманними динамічними характеристиками ціннісних орієнтацій. В свою чергу, дослідження динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва за особистісними документами передбачало конкретизацію більш-менш усталені в соціології типології ціннісних орієнтацій молоді щодо соціально-вікової групи юнацтва для емпіричного вивчення. Відтак, основні ціннісні орієнтації юнацтва оформились у відповідні типи: сімейні орієнтації; орієнтації на взаємодію з формальними / неформальними соціальними групами; орієнтації на виховання, освіту, професію; культурні орієнтації; орієнтації на дозвілля; політичні орієнтації; економічні орієнтації; релігійні орієнтації; екологічні орієнтації. Причому, враховуючи значення поняття “цінність” в позитивній, нейтральній або негативній тріаді оцінок, аналіз ціннісних орієнтацій здійснювався за названими ознаками.

Другий розділ “Проблеми методології та методів аналізу ціннісних орієнтацій юнацтва за масивом автобіографій” присвячено розгляду пізнавальних можливостей окремих методів аналізу автобіографічних документів, обґрунтуванню найбільш адекватної та надійної методики отримання необхідної інформації за допомогою обробки масиву автобіографій, адаптації методу до масиву даних за умови надійності самої процедури.

Аналіз масиву автобіографій, як джерела первинної соціологічної інформації потребує емпіричної інтерпретації в межах якісного або кількісного підходів. Відповідно до цього, в дисертації розглядаються пізнавальні можливості якісних методів аналізу автобіографічних документів та методу контент-аналізу. Евристичний потенціал якісних методів аналізу особистісних документів відкриває можливості вивчати окремі соціальні проблеми на мікрорівні, а саме, проблеми індивідуального та групового досвіду, суб’єктивні значення та смисли поведінки учасників соціальних подій в історичному та культурному контексті, характер функціонування окремих соціальних груп і т.д. В даному випадку, зазвичай, використовуються технології трьохступеневого кодування категорій аналізу, процедури їх конкретизації та контекстуалізації, визначення змістовних структур досліджуваних текстів і т.д. Але, розглядаючи всі позитивні сторони даних методів та їх пізнавальні властивості, доводиться констатувати, що для розв’язання поставлених завдань в межах дисертаційного дослідження, недостатньо буде використати тільки якісні методи аналізу, оскільки вони є обмеженими у вивченні проблем динаміки соціальних явищ, що потребує кількісного вимірювання. Тому, основним обґрунтованим методом вивчення масиву біографій тут стає контент-аналіз, а окремі техніки якісних методів були використані при формуванні основних дослідницьких категорій та субкатегорій.

В дисертаційному дослідженні також викладені основні особливості та вимоги до контент-аналізу масиву автобіографічних документів, оскільки це важливі методологічні питання без яких неможливо емпірично розглядати та формулювати процедурні засоби методу.

Процедура контент-аналізу автобіографій складається з відомих етапів виокремлення дослідницьких категорій, одиниць аналізу та одиниць рахунку. Методологічне обґрунтування даної процедури повинно здійснюватись і здійснювалось за чітко встановленою схемою. Специфіка формування узагальнених категорій аналізу (загальні поняття, словосполучення) враховувалась у відповідності до тієї типології ціннісних орієнтацій юнацтва, що була розроблена й викладена у першому розділі роботи. Сукупність даних категорій, в результаті, утворила “категоріальну мережу”, що складається з дев’яти основних блоків і відповідає кожному типу орієнтацій юнацтва. Основні категорії підлягають редукції через визначення їх субкатегорій, як більш конкретних та вузьких понять, що визначають обсяг попередніх.

Категорії аналізу та властиві їм субкатегорії визначаються через одиниці аналізу. Приймаючи за одиницю аналізу оціночні судження автора біографії необхідно вирішити ряд важливих питань, що пов’язані зі з’ясуванням структури даного судження, його фіксації та вимірюваності в межах інформаційно-текстуального автобіографічного повідомлення. В даному питанні пропонується дотримуватись засад логіки оцінок та семантики структури оціночного судження, які дозволяють розпізнавати та з’ясовувати межі даних суджень, форми їх виразу, визначати ціннісну модальність (позитивну / нейтральну / негативну) судження з метою подальшого опису та аналізу.

На основі з’ясування змісту одиниць аналізу встановлюються одиниці рахунку. Обсяг кожної одиниці рахунку визначався через перелік емпіричних ознак виявлення, адже одиниця рахунку не завжди має явні емпіричні референти. Адекватним є приймати за одиницю рахунку – кількісну частоту появи ознак категорій або субкатегорій в межах оціночного судження з послідовною та чіткою фіксацією характеру їх модальності. Результатом процесу кодування, за даною концептуальною схемою, є зібрані первинні дані по кожному документу з масиву автобіографій, що складають основу кодувальної матриці контент-аналізу. Логічна процедура виведення, таким чином, була перетворена нами на методологічно обґрунтовану процедуру теоретичної та емпіричної інтерпретації: від категорій аналізу до отриманих описових емпіричних даних (шлях теоретичної інтерпретації) і навпаки (шлях емпіричної інтерпретації). Зібрані дані підлягають інтерпретації з послідовним використанням математичних та технічних засобів їх обробки.

У третьому розділі “Динаміка ціннісних орієнтацій студентів КНУ імені Тараса Шевченка (1991-2008 роки) на основі контент-аналізу автобіографій” пропонується обґрунтування низки способів представлення та аналізу ціннісних орієнтацій юнацтва після контент-аналізу автобіографій через з’ясування можливостей побудови рядів динаміки. В дисертаційному дослідженні пропонуються два підходи до побудови рядів динаміки, що описують стан досліджуваних ціннісних орієнтацій юнацтва у різних просторово-часових вимірах. Відповідно до цього, основні результати емпіричного аналізу представлені в моментних та періодичних (інтервальних) рядах динаміки, способи побудови яких залежать від особливостей статистичних підрахунків їх рівнів та наочного (графічного) представлення.

Моментні ряди динаміки вимірюваних ціннісних орієнтацій юнацтва представляють рівні динаміки у визначений річний період, зображуючи ієрархію типів орієнтацій в конкретний момент з урахуванням їх ціннісної модальності. Даний спосіб представлення динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва повинен задовольняти наступні вимоги: доцільність часових інтервалів, що мають співпадати з річною періодизацію автобіографій, за умови, що дослідник не використовує окремі прийому аналізу рядів динаміки; єдиний спосіб підрахунку одиниць виразу для кожного рівня динаміки; вторинне наочне представлення за допомогою стовбчикових гістограм. Важливим методологічним потенціалом аналізу моментних рядів динаміки ціннісних орієнтацій – можливості вивчати соціальний розвиток даного явища у визначені часові періоди з урахуванням його структури, що дає підґрунтя для здійснення соціологічних узагальнень та порівнянь стосовно досліджуваних орієнтацій.

Періодичні (інтервальні) ряди динаміки описують та демонструють розвиток певного типу орієнтацій за весь досліджуваний просторово-часовий період. Використання даних рядів динаміки в дисертаційному аналізі ціннісних орієнтацій юнацтва було спрямовано на реалізацію тих вимог, що збігаються із попередніми, але з урахуванням особливостей підрахунків одиниць виразу та графічного представлення через діаграми різної форми, що геометрично краще будувати через лінійні координатні діаграми зображення. Аналіз даних рядів динаміки дозволяє простежити закономірності розвитку певних орієнтацій протягом всього просторово-часового періоду, особливості зміни їх оцінок та можливості знаходження певних статистичних зв’язків.

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації стисло викладена композиція розв’язання наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні методу емпіричного дослідження динаміки ціннісних орієнтацій соціально-вікової групи юнацтва за автобіографічними документами, що, в свою чергу, передбачає використання методологічного потенціалу контент-аналізу в комплексі з іншими якісними, статистичними та графічними методами й процедурами.

1. В процесі дисертаційного дослідження всебічно розглянуті пізнавальні можливості автобіографічних документів під кутом зору доведення їх надійності як джерела ціннісних орієнтацій. Підставою для висновку про їх придатність для наукового аналізу є узагальнення досвіду вивчення таких документів у соціології та психології, а також інтерпретація масиву автобіографій, що складав емпіричну базу дисертації.

2. В дисертації доведена можливість використання суб’єктивних за природою особистісних документів як надійного джерела для об’єктивних соціологічних узагальнень, тобто узагальнень про соціальні тенденції, чого в практиці саме емпіричних досліджень поки що не було зроблено. Дану обставину можна пояснювати різними причинами: складністю в отриманні необхідного масиву подібних (типових) автобіографічних документів, обмеженістю можливостей кількісних методів при аналізі фактів свідомості, недосконалістю способів аналізу динаміки ціннісних орієнтацій різних соціально-вікових груп із застосуванням методів опитування, тощо. Саме тому отримані в дисертації результати мають певну новизну та евристичний потенціал для використання в соціологічних дослідженнях документів.

3. Необхідність у здійснені методичної процедури селекції документів для забезпечення надійності відібраного масиву, обумовлена суперечністю походження автобіографій як джерела соціологічної інформації, оскільки, з одного боку вони є суб’єктивними вираженнями сукупності ціннісних орієнтацій молодої людини на основі самоаналізу, а з другого – вони є викладом заданої викладачем теми наукової (курсової) роботи, написаної на оцінку студентом. Беручи до уваги цю суперечність, було обґрунтовано критерії вилучення із загального масиву автобіографій документів реферативного, описового характеру та запозичені тексти й оцінки.

4. Кожна біографія має конкретного автора, якого треба розглядати як представника певної соціальної категорії. Узагальнюючи окремі теоретичні положення з соціології молоді та здійснивши, на основі емпіричного аналізу автобіографій, вікову ідентифікацію студентів ми прийшли до висновку, що їх необхідно відносити до соціально-вікової групи юнацтва, ціннісні орієнтації яких і піддавались соціологічному аналізу.

5. Соціально-віковій групі юнацтва властива відносно стійка система ціннісних орієнтацій, яку можна типологізувати за певними критеріями з метою поглибленого емпіричного вивчення, що й було здійснено в роботі. Конкретизація усталеної у вітчизняній соціології типології ціннісних орієнтацій молоді щодо специфічної соціальної групи юнацтва була здійснена на основі теоретичного та емпіричного досвіду вивчення ціннісних орієнтацій відомими дослідниками (Є. І. Головаха, Н. В. Паніна, Л. О. Аза, В. А. Піддубний, А. О. Ручка,
Л. В. Сохань, О. Г. Злобіна, О. М. Балакірєва, Л. Г. Сокурянська) та проведеного вибіркового якісного аналізу автобіографій з метою формування переліку узагальнених категорій аналізу, які б вказували на виокремленні типові орієнтації.

6. В дисертаційному дослідженні обґрунтовується низка методів, які є надійними у вивченні динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва за автобіографічними документами. Для з’ясування найбільш адекватної методики аналізу розкривається пізнавальний потенціал окремих якісних методів аналізу біографій, за допомогою яких вивчаються суб’єктивні смисли та значення на рівні індивідуальної або групової свідомості, приховані ціннісні структури автора / авторів, особливості групового соціального досвіду. Методологічний потенціал окремих якісних методів дозволяє здійснювати процедури концептуалізації та категоризації даних, фіксувати властивості досліджуваних категорій, встановлювати каузальні зв’язки між категоріями та їх властивостями. Але для вирахування соціальних тенденцій, динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва використання тільки якісних методів буде не достатнім, оскільки результатом аналізу за допомогою даних методик не може бути статистично виміряна динаміка.

7. Також в роботі обґрунтовуються можливості контент-аналізу масиву однотипних автобіографій з метою кількісного вимірювання основних типів ціннісних орієнтацій соціально-вікової групи юнацтва з урахуванням особливостей процедури вимірювання необхідної соціальної інформації й тих проблем, що виникають на етапі кодування. Зміст тексту автобіографії тут розглядається як складне інформаційне повідомлення з елементами позатекстової реальності, яку й повинна відтворювати категоріальна модель контент-аналізу. Важливою умовою, але не проблемою для нас, у використанні методу контент-аналізу документів особистісного характеру залишається великі обсяги масиву документів. Тут також повинні діяти правила об’єктивності, систематичності та вимірюваності процедур даного методу.

8. Процедура контент-аналізу автобіографічних документів складається із відомих етапів виокремлення категорій аналізу, одиниць аналізу та одиниць рахунку. Але невирішеним залишається важливе методологічне питання обґрунтування процедурних етапів, тобто адаптації методу до конкретного масиву документів. А тому, на першому етапі була розроблена категоріальна модель контент-аналізу, яка узагальнено описує ті ціннісні орієнтації, що підлягають безпосередньому вимірюванню, адаптовано й уточнено зміст та обсяг всіх понять, показників дослідження. За одиниці аналізу було прийнято оціночні судження - змістовий елемент документу, що має свою ціннісну модальність. Одиниці рахунку кількісно фіксують емпіричні ознаки виявлення категорій або субкатегорій в структурі оціночного судження. Таким чином, методологічне обґрунтування процедури контент-аналізу автобіографій здійснювалось за допомогою теоретичної та емпіричної інтерпретації основних категорій.

9. В дисертації представлені результати контент-аналізу через з’ясовані можливості побудови рядів динаміки. Тут пропонується використовувати два підходи у побудові рядів динаміки, що описують стан досліджуваних ціннісних орієнтацій юнацтва у різних просторово-часових вимірах. Таким чином, основні результати емпіричного аналізу представлені в моментних та періодичних (інтервальних) рядах динаміки, способи побудови яких залежать від особливостей статистичних підрахунків їх рівнів та наочного (графічного) представлення. Аналіз даних рядів динаміки дозволяє простежити закономірності розвитку певних орієнтацій протягом всього просторово-часового періоду, особливості зміни їх оцінок та можливості знаходження певних статистичних зв’язків.

10. Таким чином, на основі виявлених можливостей особистісних  документів для об’єктивних соціологічних узагальнень та емпірично здійсненого контент-аналізу динаміки ціннісних орієнтацій юнацтва за автобіографіями, можна запропонувати окремі рекомендації до аналізу соціальних тенденцій на підставі суб’єктивних за природою документів.

- Автобіографії як документи первинної соціологічної інформації та надійне джерело вивчення соціальних тенденцій повинні відповідати певним вимогам. По-перше, - вони повинні бути однотипними (подібними), тобто мати спільний кількісно фіксований перелік параметрів, чітко та однозначно ідентифікувати авторство за певними ознаками соціально-вікової групи. По-друге, - масив цих документів має відображати тривалий часовий період і просторово фіксовані межі соціального контексту.

- Аналіз динаміки ціннісних орієнтацій окремих соціально-вікових груп за особистісними документами процедурно має здійснюватися за якісно-кількісними технологіями, що дають можливість надійно відображати соціальне самовизначення та духовний світ авторів, тенденції їх соціалізації через емпірично фіксовані орієнтації в спектрі притаманних віку та статусу цінностей.

- Отримані результати контент-аналізу таких документів дають підстави виявити і кількісно зафіксувати моментні та періодичні ряди динаміки ціннісних орієнтацій їх авторів, застосовувати графічні та статистичні методи для аналізу й представлення даних і використання їх в практичній діяльності споживачів соціологічної інформації.