Методологія прийняття управлінських рішень в управлінні підприємством

Короткий зміст

За сучасних умов становлення економіки в Україні управління підприємством стає наукою і мистецтвом прийняття рішень для забезпечення його оптимального функціонування. Причому можна стверджувати, що критерієм оптимального функціонування підприємства є не економічний ріст, а ефективність його діяльності, яка досягається перед усім завдяки оперативному прийняттю рішень та швидкій адаптації до динамічних характеристик зовнішнього середовища.

Адміністративно-командна економічна система передбачала, що управлінські ситуації при прийнятті рішень характеризуються строгим де­термінізмом як внутрішнього, так і зовнішнього середовищ. Однак в умовах ринкової економіки такий підхід виявив себе невиправдано спрощеним, оскільки у реальному житті практично відсутні ситуації, в яких всі критерії та цілі були б повністю кількісно визначеними: на практиці часто доводиться приймати управлінські рішення в умовах невизначеності або в умовах нечіткої вхідної інформації.

Тому особливості процесу прийняття управлінських рішень вимагають розробки та впровадження експертних систем (ЕС) та систем підтримки прийняття управлінських рішень (СППР) в основі яких лежить використання спеціальних економіко-математичних методів і моделей, які дадуть змогу здійснити оптимальний вибір, за визначеними особою, що приймає рішення (ОПР) критеріями.

У загальній постановці задача прийняття рішень має вигляд:

,

де  - множина альтернатив,

 - критерій оптимальності, який дає змогу виділити із множини  єдину найкращу альтернативу або підмножину найкращих альтернатив.

Наведемо за [75, с. 17] класифікацію задач прийняття рішень:

1). У залежності від зв’язку між можливими діями, особи, що приймає рішення та наслідками цих дій: детерміновані та недетермiновані.

2). За кількістю критеріїв оптимальності, які використовуються особою, що приймає рішення: однокритеріальні та багатокритеріальні.

3). Зважаючи на те, скільки осіб приймає рішення: задачі iндивідуального вибору та задачі групового вибору.

4). Зважаючи на тривалістю інтервалу часу, для якого здійснюється аналіз альтернативи: статичні та динамічні.

На рисунку 1.5 формалізовано процес прийняття рішень у вигляді послідовності кроків та взаємозв’язків між ними. Основні етапи процесу прийняття рішень: підготовчий, власне прийняття рішення, його реалізація та контроль.