МЕТОДОЛОГО-ПРАКТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ Автореферат

Актуальність теми. Вихід економіки України та її основної ланки – промисловості – на якісно новий рівень розвитку пов’язаний передусім з відтворенням та активізацією інвестиційного процесу на основі підвищення дієвості та економічної активності регіональних промислових комплексів. Тривалий період переходу до ринкових умов господарювання викликав застійні явища на промислових підприємствах України та відрив їх функціонування від сучасних умов відкритої господарської системи. Кризовий період в перехідній економіці України негативно відобразився на реальному секторі економіки, викликавши згубні для нього зміни структури, різке падіння обсягів виробництва. Найбільш руйнівним наслідком є різке зниження надходження інвестиційних ресурсів у науково-технічну сферу промисловості, в результаті чого втрачається наявний потенціал і знижується ймовірність підвищення рівня її конкурентоспроможності.

Активізації інвестиційно-інноваційної діяльності в сучасних умовах приділяється значна роль, так як це є невід’ємною частиною зміцнення в Україні ринкових перетворень, переходу в основному на нові методи господарювання та прискорення процесу „пожвавлення” економічної діяльності країни та її регіонів. Дослідження цієї проблеми зумовлене, головним чином, низькою інвестиційно-інноваційною активністю промислових підприємств, зменшенням обсягу інвестиційних надходжень, особливо іноземних.

Об’єктивна необхідність пошуку нових методів і механізмів управління інвестуванням в інновації промислових підприємств на рівні окремого регіону в умовах несприятливого інвестиційного клімату України, недостатній розвиток методології системного підходу до оцінки потенціалу регіонів і прогнозування інвестиційно-інноваційної діяльності їх промислового комплексу, необхідність розробки і конкретизації методів дослідження та доведення їх до практичного застосування визначають актуальність та своєчасність теми дослідження.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних основ формування інвестиційно-інноваційної діяльності в регіоні зробили В.П. Александров, О.М. Алимов, О.І. Амоша, І.К. Бистряков, М.П. Бутко, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, Н.П. Гончарова, Б.М. Данилишин, М.С. Данько, В.П. Дубіщев, В.П. Ільчук, Я.А. Жаліло, В.І. Захарченко, М.З. Згуровський, Г.І. Калитич, Т.М. Качала, А.Є Нікіфоров, В.О. Онищенко, Б.Я. Панасюк, Т.О. Панфілова, Т.В. Пепа, В.П. Семиноженко, В.П. Соловйов, А.М. Стельмащук, В.П. Удовиченко, Л.Г. Чернюк, С.М. Чистов, С.М. Шкарлет та ін.

Незважаючи на численні дослідження у даній сфері, досі не розроблено ефективної управлінської моделі, яка б забезпечила рівновагу і вирівнювання регіонального ландшафту, сприяла б розв’язанню проблемних питань у промисловому комплексі України та її регіональних складових. Важливість та значимість дослідження цих проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, є складовою частиною комплексних науково-дослідних робіт: Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема по темі ІІІ-7-06(90) „Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (державний реєстраційний №0106U005191), де автором розроблено пропозиції щодо підвищення інвестиційної привабливості та ефективності функціонування регіонального промислового комплексу з метою забезпечення його конкурентоспроможності як на вітчизняному, так і світовому ринках; Черкаського державного технологічного університету, зокрема теми „Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності і їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” (номер державної реєстрації 0106U004488). Участь автора у її виконанні полягає в розробці концептуальних засад формування механізму інвестиційно-інноваційного розвитку економіки регіонів України.

Тема дисертаційної роботи відповідає основним напрямам розвитку сучасної соціально-економічної політики країни.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування ефективного інвестиційного-інноваційного розвитку промислового комплексу регіонів України та основних напрямів регулювання його діяльності в ринкових умовах господарювання.

Досягнення мети вимагало постановки та вирішення наступних задач:

– розкрити сутність та зміст сучасної інвестиційної діяльності в промислових комплексах регіонів України;

– обґрунтувати теоретичні та методологічні основи інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств регіонів України;

– узагальнити та систематизувати наукові підходи до понятійно-категоріального апарату теми дослідження;

– виявити основні фактори регіональної ефективності інвестицій в розвиток підприємств промислового комплексу регіону;

– доповнити систему принципів територіальної організації інвестиційної діяльності в регіоні;

– визначити систему показників регіональної ефективності інвестицій в розвиток промислового комплексу;

– розробити методику сукупної оцінки інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням стратегічного напрямку розвитку промислових підприємств;

– проаналізувати сучасні умови інвестиційно-інноваційного розвитку промислових підприємств Київського регіону, здійснити оцінку і надати комплексну характеристику інвестиційно-інноваційного середовища промисловості даного регіону;

– виділити та структурувати задачі державної та регіональної регуляторної політики та її функції в сфері інвестиційної діяльності регіону;

– обґрунтувати організаційно-економічний механізм формування інвестиційної політики регіону по залученню інвестицій в підприємства промислового комплексу;

– побудувати модель вибору пріоритетних напрямів інвестування розвитку промислового комплексу регіону.

Об’єктом дослідження є процес інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств промислового комплексу регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні аспекти інвестиційно-інноваційної діяльності промислових підприємств регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження промислового комплексу та інвестиційно-інноваційного типу його розвитку слугували фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, а також наукові праці відомих учених з досліджуваної проблеми. Досягнення мети дослідження базувалось на системному та програмно-цільовому підході до вивчення економічних явищ, зв’язків між ними та процесів економічної дійсності, зокрема теорії циклічності економічного розвитку, теорії економічних систем, теорії адаптивності систем, теорії економічного та стратегічного аналізу, теорії прогнозування. При виконанні дисертаційної роботи були використані такі методи: статистичного аналізу – для визначення динаміки, структури та результативності розвитку продуктивних сил промислового комплексу регіону; порівняльного – для зіставлення особливостей інвестиційної діяльності у світовій та вітчизняній економіці; діалектичного – для розгляду явищ у їх взаємозв’язку і розвитку, єдності та боротьбі суперечностей; метод наукового абстрагування – при аналізі специфіки спрямування інвестиційних потоків в промисловий комплекс регіону; економіко-математичні методи, пошуковий та нормативний підходи – при розробці практичних пропозицій та рекомендацій з перспективного розвитку інвестиційних процесів на регіональному рівні.

Інформаційними джерелами дослідження стали наукові праці з проблем розвитку продуктивних сил та інвестиційно-інноваційної діяльності, звітні матеріали Державної служби статистики України, інформаційно-аналітичні матеріали та науково-методичні розробки, публікації в періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєві теоретичні і практичні результати, що характеризують наукову новизну, такі:

вперше:

– розроблено концептуальні підходи до побудови моделі вибору пріоритетних напрямів розвитку промислового комплексу регіону на основі реалізації сформованого механізму ефективної інвестиційно-інноваційної діяльності з визначенням цільових орієнтирів у просторових координатах регіону;

удосконалено:

– систему принципів реалізації впливу держави на інвестиційну діяльність промислових підприємств регіону, де групу принципів загальноекономічного характеру доповнено специфічними, а саме: оптимального поєднання адміністративно-правових і економічних важелів, послідовності та етапності при переході до нової системи державного регулювання; забезпечення єдності стратегічного і поточного державного регулювання, врахування яких дає змогу забезпечити оптимальне поєднання державних та ринкових важелів управління при формуванні та реалізації інвестиційної політики в регіоні;

– методику сукупної оцінки інвестиційного потенціалу регіону, яка базується на системі показників ефективності інвестицій в розвиток промислових підприємств регіону і визначенні інвестиційного ризику як кількісного вираження стану інвестиційної привабливості, що дозволить забезпечити формування стратегічних напрямів подальшого розвитку регіону;

– підходи до формування механізму інвестування як основи розвитку промислового комплексу регіону, які є орієнтирами реформування і структуризації регіональної економіки з урахуванням історичного еволюціонізму, періодизації, циклічності та технологічного укладу;

– систему факторів оцінювання інвестиційного клімату на промислових підприємствах регіону, яка, на відміну від існуючих розробок, визначається на основі просторово-територіальних особливостей регіональної інвестиційної привабливості і включає характеристику економічного потенціалу, реальні умови господарювання, розвиненість ринкового середовища в регіоні, організаційно-правове та фінансове забезпечення, що є підґрунтям для аналізу об’єкта інвестування;

дістали подальший розвиток:

– теоретичні підходи до визначення сутності поняття „інвестиції” на основі узагальнення положень вітчизняної та зарубіжної наукової думки, що дало змогу дійти до єдиного загального розуміння інвестицій як закономірного економічного процесу, що полягає у вкладанні всіх видів ресурсів у предмети і засоби праці, а також безпосередньо на саму працю, що вкладена у виробництво матеріальних благ;

– визначення впливу інвестиційно-інноваційного фактору на розвиток промислового комплексу регіону на основі комплексної характеристики промислово-виробничого середовища як регіону, так і країни в цілому;

– виокремлення та систематизація задач і функцій державної й регіональної інвестиційної політики, які полягають: у розвитку інфраструктури; формуванні здорового конкурентного середовища; підтримці сприятливого екологічного клімату в регіоні; формуванні нових джерел податкових і рентних платежів; організації нових робочих місць з орієнтацією на найбільш стратегічно значущі галузі регіону;

– поглиблення сутності та визначення змісту організаційно-економічного механізму регіональної інвестиційної політики як сукупності взаємопов’язаних процедур, прийомів і методів регулювання інвестиційних процесів в промисловому комплексі регіону, основною метою яких є підвищення ефективності функціонування та розвиток регіональної економіки в напрямку досягнення основних цілей суспільного саморозвитку;

– процес моделювання галузево-територіальної організації інвестиційної діяльності регіону, в основу якого покладено кластерну модель як ефективний інструмент економічного розвитку, спрямований на забезпечення міжсекторної співпраці – влади – бізнесу – суспільства, що дає змогу підвищити конкурентоспроможність промислового комплексу регіону в умовах ринкових трансформацій.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні дослідження, виконані в рамках дисертації, складають основу наукових положень і висновків для формування державної економічної політики в галузі інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів України. Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що вони є підґрунтям для прийняття управлінських рішень при реалізації загальнодержавних, регіональних і галузевих планів та програм інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів, зокрема їх промислових комплексів.

Науково-методичні положення дисертації впровадженні в практику діяльності. Практичну значимість дисертаційного дослідження та можливість широкого використання підтверджено довідкою Головного управління економіки Київської обласної державної адміністрації, що використовувало отримані дисертантом результати при розробці відповідної програми розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в регіоні (довідка № 634/4 від 06.09.2009 р.). Окремі результати дисертаційної роботи знайшли відображення в наукових дослідженнях Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/506 від 14.09.2010р.). Також основні результати даного дослідження використані в підготовці і проведенні лекційних, практичних та семінарських занять з курсів „Бізнес-планування”, „Інвестиційний менеджмент”, „Економіка підприємства”, „Організація виробництва” в Черкаському державному технологічному університеті МОН України (довідка №776а/01-11.02 від 16.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки щодо регулювання інвестиційно-інноваційного розвитку промислового комплексу регіонів України, а опубліковані наукові праці містять положення, висновки та пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок в розвиток економічної науки – розвиток продуктивних сил і регіональну економіку.

Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на 5 українських і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 6-8 жовтня 2009), Актуальные вопросы реформирования экономики” (м. Миколаїв, 10 вересня 2010 р.), „Сучасний університет: перспективи розвитку ” (м. Черкаси, 18-22 жовтня 2010), „Актуальні проблеми сучасної економіки ”(м. Київ, 19-21 жовтня 2010), Економіка і управління в умовах глобалізації. (м. Донецьк, 1 грудня 2010 р.), „Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність” (м. Харків, 10 грудня 2010 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладені у 10 опублікованих працях загальним обсягом 3,8 др. арк., всі наукові праці виконані автором одноосібно, з них 5 опубліковано у наукових фахових виданнях, 5 – в матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 203 стор. тексту, який включає 15 таблиць і 37 рисунків. Із загальної кількості таблиць і рисунків 1 таблиця займає всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 207 найменування і викладений на 16 стор., 5 додатків – на 22 сторінках.