МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми та сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Методологічні засади моделювання розвитку малого підприємництва в Україні» розроблено методологію моделювання розвитку малого підприємництва для аналізу дієвості інструментів його підтримки у системі прийняття рішень щодо регулювання розвитку малого бізнесу в Україні. Згідно з Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва» сприяння розвитку вітчизняного малого підприємництва здійснюється за допомогою таких основних інструментів його підтримки: створення інфраструктури розвитку підприємництва в країні та регіонах (бізнес-центрів, науково-технологічних центрів, центрів трансферу технологій, консультативних центрів тощо); фінансово-кредитної підтримки; податкової політики сприяння розвитку малого бізнесу. Аналіз динаміки основних статистичних показників діяльності малих підприємств виявив низку негативних тенденцій розвитку вітчизняного малого бізнесу. Зокрема, починаючи з 2004 р. спостерігається щорічне зменшення частки обсягу реалізації продукції малих підприємств у загальному обсязі реалізації продукції. У 2008 р., вперше за весь період спостережень, відбулось зменшення кількості малих підприємств у розрахунку на тис. осіб, і у 2010 р значення цього показника складало приблизно 6 підприємств на тис. осіб, тоді як у розвинених країнах воно наближається до 30. Аналіз показав, що діяльність малих підприємств є більш ризикованою, ніж діяльність середніх та великих, оскільки вони є більш вразливими щодо дії несприятливих чинників. Вказано на залежність ефективності заходів щодо підтримки малого бізнесу в Україні від низки некерованих державою чинників, що впливають на його розвиток: нестабільності зовнішнього ринкового середовища, високого ризику діяльності малих підприємств, їх низької конкурентоспроможності, тінізації економічних процесів, дії слабо структурованих чинників, які мають якісну (вербальну) природу, зокрема, ментальності, яка визначає схильність суб’єктів господарювання до підприємницької діяльності, політичної складової тощо. Створення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва в країні потребує поглибленого наукового дослідження проблем малого бізнесу на підґрунті комплексу економіко-математичних моделей, які б дозволяли аналізувати дієвість основних інструментів підтримки малого бізнесу.

Проведений статистичний аналіз діяльності малих підприємств в Україні дозволив обрати в якості основних показників, що характеризують розвиток малого підприємництва, такі ‑ кількість малих підприємств; обсяги реалізованої ними продукції. З погляду цих двох показників має досліджуватись дієвість інструментів підтримки малого підприємництва. Водночас, індикаторами дієвості підтримки малого бізнесу на рівні країни можуть бути: зростання кількості малих підприємств на тис. осіб; зростання питомої ваги обсягів реалізованої ними продукції. На рівні регіонів доцільно розглядати кількість малих підприємств на тис. осіб та обсяги реалізованої ними продукції на одну особу. На рівні підприємства індикаторами дієвості підтримки малого бізнесу будуть: по-перше, збільшення обсягів основних засобів і обсягів реалізованої продукції; по-друге, підвищення життєздатності малого підприємства, оскільки кількість малих підприємств залежить від кількості новостворюваних підприємств та від життєздатності існуючих.

Існує досить велика кількість класифікаційних ознак множини малих підприємств, зокрема: за видами економічної діяльності, за організаційно-правовими формами господарювання, за кількістю найманих працівників і річними обсягами реалізації тощо. В якості класифікаційних ознак нами обрано такі показники: питомі витрати на виробництво і реалізацію продукції (питомі витрати: великі; малі) та структуру витрат (частка витрат на заробітну плату: велика; мала).

Аналіз наукових праць показав доцільність застосування методів економетричного моделювання на підґрунті теорії інституціоналізму для дослідження ефективності інфраструктури підтримки малого бізнесу та визначення чинників і перепон його розвитку.

Для аналізу ефективності інструментів фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва обґрунтовано доцільність застосування моделей динаміки малого підприємства.

Моделювання динаміки малого підприємства вимагає врахування низки зовнішніх та внутрішніх чинників, дія яких призводе до невизначеності умов функціонування підприємства, зокрема ринкової кон’юнктури, якості вироблюваної продукції, суб’єктивних управлінських рішень підприємця. Аналіз способів формалізації невизначеності показав, що для моделювання впливу на розвиток підприємства ринкової кон’юнктури доцільно застосовувати інструментарій теорії ймовірностей, водночас для моделювання не чітко визначеної якості продукції або суб’єктивних чинників більш доречно застосовувати концепцію та інструментарій нечітких множин. Для дослідження функціонування малого підприємства в умовах невизначеності складної структури, обумовленої комплексною дією різноманітних чинників, запропоновано використовувати поняття композиційної невизначеності. Нами запропоновано таке її означення: «Під композиційною невизначеністю будемо розуміти таку невизначеність, для якої характерна суперпозиція невизначеностей нечіткої та стохастичної природи». Для моделювання соціально-економічних систем, які функціонують в умовах композиційної невизначеності, доцільно розглядати способи формалізації випадкових та нечітких величин як елементарні, використовуючи які, можна отримати способи формалізації композиційної невизначеності.

Розробка комплексу економіко-математичних моделей з метою аналізу дієвості інструментів підтримки малого підприємництва в Україні має спиратись на методологію, що ґрунтується на системі таких основних концептуальних положень:

1. Необхідність врахування в моделях динаміки малого підприємства можливості отримання ним фінансово-кредитної підтримки. Моделі динаміки малих підприємств мають враховувати спрощені схеми сплати податків, а також можливі форми фінансової підтримки підприємства: допомогу на розвиток основних засобів або отримання кредиту за пільговими відсотками. Це надасть можливість аналізувати дієвість інструментів підтримки малого підприємництва.

2. Розвиток малого підприємництва в Україні обумовлений дією інституціональних чинників. Внаслідок обмеженої раціональності економічних агентів їх поведінка регулюється формальними та неформальними правилами (стереотипами поведінки або ментальними моделями поведінки), які значною мірою впливають на розвиток малого підприємництва в Україні. Для дослідження чинників та перешкод розвиткові малого бізнесу методами економетричного моделювання на підґрунті теорії інституціоналізму доцільним є використання моделей панельних регресій. Ідентифікацію слабо структурованих чинників, що характеризують схильність індивідів до підприємницької діяльності, доцільно здійснювати на підґрунті економетричних моделей бінарного вибору за мікроекономічними даними.

3. Адаптивність механізму суб’єктивного оцінювання підприємцями умов ринкової кон’юнктури. Вітчизняні малі підприємства функціонують в умовах ринкового середовища за неповної узгодженості цілей та інтересів суб’єктів господарювання, за неповноти, асиметрії, викривлення та несвоєчасного надходження необхідної інформації. Оцінювання підприємцями умов функціонування підприємства за обмеженої раціональності призводить до систематичних помилок прогнозів, що може суттєвим чином впливати на розвиток підприємства. Для моделювання очікувань підприємців доречним є використання теорії адаптивних очікувань, яка передбачає, що підприємці оцінюють економічні показники, виходячи з їх попередніх значень, враховуючи помилки попередніх прогнозів.

4. Дотримання принципів системної парадигми. Йдеться про принцип «синтез-аналіз-синтез», а також про концепцію застосування системних характеристик в аналізі функціонування малого підприємства, що обумовлено динамічністю та невизначеністю зовнішнього середовища, яке суттєво впливає на розвиток підприємства та спонукає підприємця ризикувати. В якості фундаментальної характеристики підприємства доречно розглядати його життєздатність, що означає здатність підприємства продовжувати функціонування в умовах невизначеності та ризику. Життєздатність підприємства визначається його стійкістю, адаптивністю, інноваційною спроможністю (гнучкістю), на підвищення яких має бути спрямована підтримка малих підприємств. За низької гнучкості стає можливим розвиток дисфункцій підприємства, до яких відносяться мінімізація обсягів сплачуваних податків, а також зниження собівартості продукції за рахунок погіршання її якості. Врахування можливості прояву дисфункцій є необхідним у моделюванні розвитку малого підприємства на засадах системної парадигми.

5. Розрізнення системних характеристик рішень підприємця та системних характеристик функціонування підприємства. Пропонується розрізняти системні характеристики функціонування підприємства (життєздатність, стійкість, адаптивність, гнучкість), які вважаються об’єктивними характеристиками, та системні характеристики рішень підприємця (ефективність, ризик, маневреність), які відображають особливості сприйняття суб’єктами прийняття рішень наступних можливих умов та результату реалізації цих рішень. Критерії, які обирає підприємець, приймаючи рішення, (максимізація ефективності, мінімізація ризику тощо) суттєвим чином впливають на системні характеристики функціонування підприємства.

6. Вітчизняні малі підприємства функціонують в умовах композиційної невизначеності та зумовленого цим ризику. Дослідження ключових показників розвитку малого підприємства в умовах композиційної невизначеності доцільно здійснювати на підґрунті нечітко-випадкових та випадково-нечітких величин.

Розроблену в дисертаційній роботі методологію моделювання розвитку малого підприємництва для аналізу дієвості інструментів його підтримки у системі прийняття виважених рішень щодо підтримки та регулювання розвитку малого бізнесу в Україні схематично представлено на рис. 1.

У розділі 2 «Моделювання розвитку вітчизняного малого підприємництва на основі методів багатовимірної статистики» наведено розроблені автором економетричні моделі розвитку малого бізнесу в розрізі регіонів України, які дозволяють досліджувати чинники та перешкоди розвитку малого підприємництва та аналізувати вплив інфраструктури підтримки малого бізнесу. Статистичний аналіз дозволив виявити низку особливостей розвитку малого бізнесу у регіональному аспекті. Дослідження, зокрема, показало, що у країні спостерігаються значні регіональні відмінності розвитку малого підприємництва, цей сектор економіки розвивається в останні роки в основному за рахунок м. Києва. Майже в усіх регіонах рентабельність операційної діяльності малих підприємств була нижчою за середню рентабельність операційної діяльності підприємств загалом. Суттєвим чином різняться характеристики малих підприємств в західних і східних регіонах країни. У східних регіонах у середньому на одному малому підприємстві була зайнята менша кількість працівників, водночас там реалізовувався більший обсяг продукції та здійснювався більший обсяг валових капітальних інвестицій; мала місце більш висока продуктивність праці та зарплата працівників, але була нижча відносна зарплата працівників малих підприємств по відношенню до зарплати працівників підприємств загалом.