МОТИВАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Науково-теоретичні аспекти формування мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу» визначені науково-методологічні передумови становлення і розвитку мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій, дана сутнісна  характеристика мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу та розглянуті методичні основи визначення показників його функціонування.

На основі аналізу існуючих в економічній науці теоретико-методологічних підходів щодо передумов становлення та розвитку мотивації трудового потенціалу обґрунтовується особисте бачення даного процесу в системі економічних категорій.

Узагальнюючи існуючі підходи щодо сутнісної характеристики категорій “потреби”, “інтереси”, “мотиви” і “стимули” підкреслюється, що вони є діалектично взаємозалежними і являються основними елементами мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу.

Ефективне використання трудового потенціалу необхідно здійснювати з допомогою комплексу мотиваторів та стимулювання до високопродуктивної праці у вигляді системи, що поєднує матеріальні, соціальні та моральні стимули.

Досліджуючи теоретико-методологічні передумови генезису мотивації населення і можливі напрями її практичного використання в умовах ринкової економіки можна стверджувати, що вона представляє собою діалектично взаємопов’язану систему категорій, в якій людський капітал займає визначальне місце, а мотивація відіграє провідну роль в структурі продуктивного використання трудового потенціалу. 

Сучасний мотиваційний механізм на макрорівні – це механізм ефективного управління трудовим потенціалом та ринковою економікою в цілому. Його необхідність продиктована самою сутністю ринкових процесів, в яких мотиваційна складова відіграє надзвичайно важливу роль. Різні інтереси породжують різні мотиви, а їх взаємодію - бажано в оптимальному варіанті - забезпечує мотиваційний механізм.

На наш погляд, мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу можна визначити як систему мотиваційних принципів, що взаємодіють, а саме: цільовий; безперервності; пропорційності та динамізму; демократичного розподілу функцій управління; науковості; ефективності управління.

Його сутнісна характеристика, структура, елементи та спрямованість розглядається на трьох взаємозалежних рівнях: держави, працівника, роботодавця (рис.1). При цьому на кожному з рівнів виражається мета та засоби для її досягнення, види мотивацій та результативність трудової діяльності, досягнутий мотиваційний ефект. Акцент робиться на дослідження основних засад формування мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу на макрорівні.

Мотиваційний механізм, що діє на макрорівні й забезпечує задоволення потреб кожної людини, окремих колективів в ресурсах, має, на нашу думку, поєднувати три ключові важелі державного регулювання: адміністративний, економічний і правовий. Це дало б змогу обґрунтовувати і встановлювати раціональний рівень потреб у конкретних життєвих благах; державне регулювання рівня доходів населення, ціни на основні життєві засоби;  стимулювання виробництва необхідних населенню засобів життєдіяльності; надавати пільги населенню стосовно сплати ними податків; важелі покарання населення за поведінку поза межами, визначеними нормами, в тому числі законодавством.

За основні складові елементи мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу пропонується прийняти: орієнтири дії цього механізму – визначені види та рівні потреб у ресурсах, що прагне досягти людина за результатами праці; мотивації до вибору напряму діяльності та отримання результатів праці; мотивації до підвищення ефективності праці, її інтенсифікації тощо; державне регулювання трудових відносин, процесу праці тощо; стимулювання трудової віддачі як на мікро-, так і на макрорівні; мотивації до раціоналізації власної праці; інвестування у розвиток трудового потенціалу, матеріально-технічну, інформаційну базу тощо.

За сучасних умов має місце потреба в розробці таких систем мотивації та впровадженні їх в практику господарської діяльності як на макро-, так і на мікрорівнях, які забезпечували би досягнення оптимально високих кінцевих результатів трудової діяльності. Зокрема, на рівні кожної організації пропонуємо використовувати відповідні системи індивідуального стимулювання, та, одночасно, відповідальності за кінцеві результати відтворення.

В умовах, які склались в Україні, мотиваційний механізм праці базується на прагненні задовольнити первинні потреби працівників майже виключно за допомогою економічних методів. І доки вони не задоволені у достатній мірі, більш високі мотиватори працюють неефективно. Однак це не означає, що треба відмовитися від використання мотиваторів праці, які базуються на потребах вищих рівнів. Слід максимально використовувати весь комплекс мотиваторів, які зможуть забезпечити ефективну мотивацію праці.