НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ РЕГІОНІВ Автореферат

Актуальність теми. Низький рівень інвестиційної привабливості регіонів, наслідком якого є недостатній обсяг залучення інвестиційних ресурсів, потребує термінового впровадження відповідних заходів. У зв’язку із цим надзвичайно актуальною стає проблема адекватного оцінювання інвестиційної привабливості та побудови ефективної системи управління нею.

Теорія інвестиційного процесу представлена в роботах В. Онищенка,
В. Пили, З. Герасимчук, І. Бланка, А. Пересади, Д. Черваньова, Т. Майорової,
Н. Кухарської, В. Федоренко, А. Завгороднього, М. Недашківського, С. Іванова, І. Школи. Окремі аспекти регулювання інвестиційного процесу розглядались в працях В. Дубіщева, Л. Яковенко, Б. Кузняка, В. Гришка, О. Сологуб, Т. Заяць, О. Комеліної, Д. Стеченка, В. Євдокименка, В. Беседіна, Г. Осовської,
Л. Шевчук. Розробкою науково-методичних засад оцінювання інвестиційної привабливості регіонів займаються О. Чмир, О. Балацький, Н. Коренєва,
О. Носова, Г. Харламова, М. Мельник, Г. Матвієнко, Л. Валинурова,
А. Коробова. Питання стратегічного управління регіональним розвитком та інвестиційною привабливістю вивчаються у працях В. Федоренко,
О. Кириченко, А. Пешко, Л. Вербівської, М. Коваленко, Г. Хвороби, О. Ляхова, Я. Хоменко, А. Бойко, Ю. Орловської та інших.

Незважаючи на значну дослідженість проблеми вітчизняними і зарубіжними вченими, досі не знайшли достатнього висвітлення теоретичні та практичні аспекти наукового обґрунтування процесу управління інвестиційною привабливістю регіонів. Це, зокрема, стосується ретроспективного та прогнозного оцінювання інвестиційної привабливості, визначення ступеня впливу окремих факторів на її рівень, обґрунтування набору оціночних показників і формування регіональних стратегій управління інвестиційною привабливістю. Вищеперелічене визначає актуальність та прикладну спрямованість дисертаційної роботи, її мету, завдання й структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з планами науково-дослідних робіт Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, зокрема ‑ з темою “Механізм формування фінансово-інвестиційного потенціалу регіонів в умовах сталого розвитку України” (номер державної реєстрації 0105U00769), де автором удосконалено підходи щодо тлумачення категорій “інвестиційний клімат” та “інвестиційна привабливість регіону”, “Фінансово-економічні пріоритети формування інноваційної моделі розвитку регіонів” (номер державної реєстрації 0108U001475), в якій автором узагальнено погляди вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків на розроблення та реалізацію регіональної інвестиційної політики у різних країнах світу, а також із темою “Інноваційно-інвестиційні механізми реалізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах світової фінансово-економічної кризи” (номер державної реєстрації 0110U002260), де автором запропоновано наукові положення щодо управління інвестиційною привабливістю регіону. Крім того, проведене дослідження є складовою частиною НДР, що виконувалися Науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України на тему “Розроблення методичних рекомендацій щодо здійснення рейтингової оцінки інвестиційної привабливості галузей національної економіки” (номер державної реєстрації 0108U003682), особистий внесок автора в якій полягає у систематизації та узагальненні методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості територій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та розроблення методичних і практичних рекомендацій з управління інвестиційною привабливістю регіону. Поставлена мета зумовила необхідність розв’язання таких завдань:

1. поглибити понятійний апарат теорії інвестиційної привабливості регіону;

2. визначити ключові фактори й обґрунтувати комплекс показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів;

- опрацювати методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України;

- здійснити комплексний аналіз інвестиційної привабливості регіонів України у ретроспективному періоді та побудувати середньостроковий прогноз;

- за результатами оцінювання інвестиційної привабливості розробити наукові рекомендації щодо формування стратегії управління інвестиційною привабливістю з урахуванням специфіки, тенденцій та завдань соціально-економічного розвитку регіонів.

Об’єктом дослідження є процес управління інвестиційною привабливістю регіонів України, а його предметом ‑ теоретичні, методичні та практичні положення управління інвестиційною привабливістю на регіональному рівні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають положення економічної теорії, теорій управління й регіоналістики, праці зарубіжних і вітчизняних науковців з питань оцінювання інвестиційної привабливості, нормативно-правові, програмні, методичні документи.

Для вирішення поставлених завдань використовувалися спеціальні та загальнонаукові методи дослідження, а саме: методи аналізу, синтезу, порівняння й структурно-логічного узагальнення ‑ у процесі систематизації зарубіжного досвіду формування інвестиційної політики; методи системного аналізу та штучного інтелекту ‑ при оцінюванні інвестиційної привабливості регіонів у ретро- та перспективному періодах; таблично-графічний метод ‑ у процесі дослідження динаміки інвестиційної привабливості; методи кластерного аналізу й картографічного моделювання дозволили виділити однорідні за рівнем інвестиційної привабливості групи регіонів; за допомогою програмно-цільового методу та системи підтримки прийняття рішень здійснене моделювання інвестиційної привабливості й розроблені наукові рекомендації з побудови регіональної стратегії управління інвестиційною привабливістю.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

одержано вперше:

1. введено у науковий обіг категорію “стратегія управління інвестиційною привабливістю регіону”, що розглядається як послідовна та узгоджена система цілей і завдань розвитку території, що враховують інтереси потенційних інвесторів, регіону та країни в цілому й розробляються на середньострокову перспективу;

2. наукові положення з управління інвестиційною привабливістю, що враховують переваги й недоліки інвестування у відповідний регіон та передбачають послідовну реалізацію наступних заходів: оцінювання інвестиційного клімату й привабливості регіону, встановлення стратегічної, операційної цілей і відповідних завдань, обґрунтування основних положень стратегії управління інвестиційною привабливістю. Їх практична реалізація дозволить корегувати загальний рівень інвестиційної привабливості регіонів України та сприятиме залученню до них інвестиційних ресурсів;

удосконалено:

- зміст поняття “інвестиційна привабливість регіону”, яке на відміну від загальноприйнятих підходів розглядається як інтегральна характеристика переваг та недоліків об’єктів інвестування, що в сукупності обумовлює можливість і доцільність здійснення інвестицій на певній території у поточному й перспективному періоді та визначається з урахуванням мотивів інвестиційної поведінки різних груп інвесторів. На цих засадах формується система оцінювання інвестиційної привабливості у ретро- й перспективному періоді, а також опрацьовуються відповідні управлінські рішення;

- тлумачення “інвестиційний клімат”, що на відміну від загальноприйнятого розуміння розглядається як базові умови здійснення підприємницької діяльності на певній території, що включають географічну, законодавчу, політичну складову, рівень криміногенності та корумпованості. Це дозволяє провести чіткий розподіл між категоріями “інвестиційний клімат” та “інвестиційна привабливість” і відповідно більш точно оцінювати процеси, що відбуваються у підприємницькому середовищі;

- методичні засади оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, що ґрунтуються на застосуванні штучних нейронних мереж та передбачають здійснення як ретроспективного, так і прогнозного оцінювання, що, на відміну від загальноприйнятих підходів, дає можливість визначити ступінь впливу окремих факторів інвестиційної привабливості на її загальний рівень. Це дозволяє здійснювати моделювання розвитку інвестиційної привабливості регіонів як на основі сформованих у попередні роки тенденцій, так і з урахуванням завдань по залученню інвестиційних ресурсів, за результатами якого обґрунтувати наукові положення з управління інвестиційною привабливістю регіону;

- на основі опрацьованих методичних підходів проведено комплексний аналіз інвестиційної привабливості регіонів України, у результаті чого виділено три кластери регіонів (із високим, середнім та низьким рівнем інвестиційної привабливості) й виокремлено фактори, які здійснюють визначальний вплив на цей рівень, що дозволило побудувати модель інвестиційної привабливості регіону в середньостроковій перспективі;

дістало подальший розвиток:

1. система показників оцінювання інвестиційної привабливості регіонів, які відображають основні фактори інвестиційної привабливості, що є найбільш значимими для окремих категорій інвесторів і характеризують ринок збуту, засоби зв’язку / телекомунікаційні системи, якість та вартість робочої сили, наявність факторів виробництва (енергія, сировина), транспортну інфраструктуру, інноваційно-інвестиційну активність і природно-ресурсний потенціал. Застосування саме такого підходу дозволяє розкрити основні аспекти інвестиційної привабливості, сформувати необхідну інформаційну базу та провести комплексне оцінювання інвестиційної привабливості регіону.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що сформульовані й обґрунтовані у дисертаційній роботі наукові розробки можуть бути використані обласними державними адміністраціями та їх економічними управліннями при формуванні стратегічних і програмних документів з управління інвестиційною привабливістю регіону, зокрема Програми залучення інвестицій у розвиток Полтавської області до 2015 року, обласної Програми економічних реформ на 2010‑2014 роки, а також у процесі оцінювання інвестиційної привабливості, цільовому коригуванні очікуваного рівня інвестиційної привабливості та розробленні відповідних стратегій управління нею. Основні пропозиції та висновки роботи стосовно методичних засад оцінювання інвестиційної привабливості регіонів України та їх результатів використані Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації при підготовці Програми залучення інвестицій у розвиток Полтавської області до 2015 року та підготовці обласної Програми економічних реформ на 2010‑2014 роки (довідка № 03/01-06/51 від 11.01.2011 р.), Науково-дослідним економічним інститутом при розробленні методичних рекомендацій щодо здійснення рейтингового оцінювання інвестиційної привабливості галузей національної економіки (довідка № 5/532 від 13.01.2011 р.), Фондом державного майна України по Полтавській області при обґрунтуванні пропозицій до методики оцінювання вартості об’єктів приватизації
(довідка № 16-001/182 від 14.01.2011. р).

Результати дисертаційної роботи (зокрема класифікація груп інвесторів, систематизація факторів інвестиційної привабливості, а також методичні підходи до її оцінювання) використовуються Полтавським національним технічним університетом імені Юрія Кондратюка у навчальному процесі при викладанні курсів “Інвестиційне кредитування” та “Проектне фінансування” (довідка № 72-11-027 від 10.01.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Викладені у дисертаційній роботі наукові, методичні та практичні розробки, висновки й пропозиції належать особисто автору, є його внеском у розвиток теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи пройшли апробацію та отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях “Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє ” (Львів, 2005 р.), “Актуальные вопросы развития инновационной деятельности” (Симферополь, 2006 г.), “Теорія і практика сучасної економіки” (Черкаси, 2007 р.), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку в Україні”
(Київ, 2008 р.), всеукраїнських науково-практичних конференціях “Регіональні аспекти організації та управління фінансовими ресурсами” (Івано-Франківськ, 2006 р.), “Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (Полтава, 2010 р.), міжнародному симпозіумі “Проблеми житлового і промислового будівництва у сучасний період технологічного прогресу” (Закопане, 2008 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у семи одноосібних та двох підготовлених у співавторстві статтях у наукових періодичних фахових виданнях України, а також шести тезах доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій загальним обсягом 5,1 друк. арк. (з них особисто автору належать 4,6 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи складає 255 сторінок, із яких 174 сторінки займає основний текст, містить 20 таблиць та 14 рисунків, з яких 2 таблиці та 2 рисунки займають всю площу сторінки, 14 додатків, розміщених на 57 сторінках. Список використаних джерел має 227 найменувань на 22 сторінках.