Новак А.А. Стан, продуктивність та відновлення дубових деревостанів в умовах аеротехногенного забруднення довкілля (на прикладі рівнинної частини західного регіону України)

Короткий зміст

Вплив аеротехногенного забруднення на ріст і розвиток лісових насаджень (стан проблеми).

У розділі проаналізовано та узагальнено матеріали, які характеризують закономірності впливу аеротехногенного забруднення на стан, продуктивність та відновлення лісів. Аналіз літературних джерел свідчить про суперечливість і неоднозначність оцінки наслідків впливу промислових емісій на лісові насадження. Відзначено, що в сучасний період промислові емісії можна розглядати як постійно діючий екологічний фактор, що негативно впливає на стабільність деревостанів (Илькун, 1978; Кулагин, 1980; Ворон, 1983; Мазепа, 1986; Николаевский, 1984). Зазначаено, що пошкоджуваність деревної рослинності промисловими полютантами залежить від комплексу факторів: віку і стану дерев, типу лісорослинних умов, факторів середовища у період дії забруднювачів, а також від складу, концентрації та тривалості дії промислових токсикантів (Илькун, 1971, 1978; Тарабрин, 1974; Кулагин, 1974, 1980; Добровольский, 1982; Антипов, 1975; Николаевский, 1979, Гудериан, 1979). Промислове забруднення атмосфери зумовлює зміни усіх компонентів лісових ценозів і у взаємодії з іншими негативними природними та антропогенними факторами може створювати синергічний ефект впливу на лісостани. Зроблено висновок, що дія промислових фітотоксикантів на лісову рослинність в умовах викидів різного агрегатного складу у різних природних регіонах не однакова.

Об’єкти та методика досліджень.

Дослідження проводились у лісостанах рівнинної частини західного регіону України, які знаходяться під аеротехногенним впливом викидів цементного і азотного виробництв.

У розділі охарактеризовано географічне розташування і природні умови регіону досліджень. Встановлено, що кліматичні та ґрунтово-гідрологічні умови території сприятливі для росту та успішного природного поновлення дубових деревостанів.

Програмою досліджень передбачалось визначення ступеня дигресії дубових деревостанів, що ростуть у техногенній зоні цементного та азотного виробництв, аналіз впливу промислових викидів у атмосферу на продуктивність деревостанів, а також дослідження особливостей природного відновлення дубових насаджень в умовах техногенного впливу різної інтенсивності.

З цією метою було закладено 52 тимчасові пробні площі. На них вивчено лісівничі і таксаційні показники насаджень в залежності від їх складу, віку, повноти, бонітету, типу лісу, віддалі до джерела забруднення.

Закладання пробних площ проводили за загальноприйнятими в лісівництві та таксації методиками. Опис пробних площ проводено за формою, прийнятою в лісотипологічних дослідженнях (Воробьев Д.В., 1967).

Для характеристики загального стану і ступеня пошкодженості насаджень, що знаходяться під впливом промислових емісій, розраховано індекс санітарного стану насадження, котрий визначався як частка від ділення суми добутків величини категорій стану та кількості дерев у даній категорії стану на загальне число обстежених дерев (Алексеев В.А., 1982; Карпенко А.Д., 1981; Карпенко А.Д., Соловьев В.А., 1982).

Ступінь дефоліації насаджень розраховували як середньозважений показник на основі оцінки дефоліації кожного дерева, що визначалася за десятибальною шкалою. Кожному балу цієї шкали відповідає 10-відсоткова частка втрати асиміляційного апарату.

Лісівничо-типологічна оцінка проведена за методикою Б.Ф. Остапенка та З.Ю. Герушинського (1975).

Динаміка радіального приросту деревостанів вивчалась на основі аналізу кернів деревини стовбурів дерев дуба.

Індекс плодоношення насадження визначали як середньозважений показник на основі оцінки плодоношення кожного дерева. Оцінка плодоношення дерев здійснена за шкалою В.Г. Каппера (1998).

Дослідження впливу токсичних емісій на масу та біометричні показники жолудів проводили шляхом порівняння зразків із пошкоджених та контрольних насаджень.

На пробних площах вивчали зміни у трав’яному вкритті під впливом седиментації викидів. На кожній пробній площі закладали облікові площадки, на яких визначали рясність та проективне покриття кожного виду за Г.Н. Висоцьким (1967).

Отримані результати досліджень оброблялись методами математичної статистики (за Б.А. Доспеховим, 1979).

Вплив промислового забруднення атмосфери на стан лісових насаджень.

У Прикарпатті, внаслідок аеротехногенного забруднення довкілля викидами Миколаївського цементно-гірничого комбінату (тепер ВАТ „Миколаївцемент”) відбулись значні негативні зміни різних компонентів лісових екосистем, що призвело до погіршення стану та спаду продуктивності лісових насаджень.

Встановлено, що токсичні викиди в атмосферу є причиною різного ступеня дигресії насаджень залежно від відстані до джерела емісії (рис. 1). Найбільше пошкоджуються чисті дубові насадження у західному напрямку від ВАТ „Миколаївцемент”. Радіус зони сильно ослаблених насаджень у цьому напрямку сягає 8 км від підприємства. В східному та південно-східному напрямках зона сильно ослаблених деревостанів поширюється на 4,5 – 5,5 км, а ослаблених – від 5,5 до 7,5 – 11 км.