ОБЛІКОВО-АУДИТОРСЬКЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ЛІСОКОРИСТУВАННЯ

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та завдання, визначено об’єкт та предмет, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади обліково-аудиторського забезпечення раціонального лісокористування» здійснено оцінку стану та розвитку лісового господарства, розкрито методичні підходи до економіко-екологічної оцінки лісових ресурсів з метою забезпечення їх обліку і аудиту, розкрито сутність обліково-аудиторського забезпечення раціонального лісокористування як складової системи регулювання лісового господарства.

Лісове господарство насьогодні вирішує важливі завдання в галузі охорони, захисту і відтворення лісів, раціонального використання лісових ресурсів, забезпечення економічної та екологічної безпеки країни. З метою досягнення стратегічних напрямів розвитку суспільства вагомого значення набувають теоретико-методологічні засади обліково-аудиторського забезпечення раціонального лісокористування, які базуються на системному підході та поглибленні теоретичних надбань вітчизняних і зарубіжних наукових шкіл.

Аналіз розвитку лісового господарства України засвідчує обмеженість лісових ресурсів, де лісистість території складає лише 14,3 %. Основні масиви лісів зосереджені в Карпатах, на Поліссі та в горах Криму. При цьому 90 % лісозаготівельної промисловості сформувалося в Карпатах та Поліссі. Середній показник відтворення лісів за останні 10 років складає 62,08 тис. га. Середній показник заготівлі деревини за останніх 10 років складає 16,4 млн м³, у тому числі від рубок головного користування  6,9 млн м³. Частка надходжень збору за спеціальне використання лісових ресурсів у доходах зведеного бюджету України за 2001−2011 рр. у середньому складає 0,07 % .

Доведена необхідність підвищення ефективності системи обліково-аудиторського забезпечення раціонального лісокористування, оскільки діяльність підприємств лісового господарства пов’язана з використанням природних ресурсів, які повільно відтворюються, а їх неефективне  використання може спричинити негативні екологічні та економічні наслідки. Це насамперед стосується якісного оцінювання лісових біологічних активів, повного і достовірного обліку витрат на продукцію лісівництва, розрахунку зносу та амортизації лісових біологічних активів, визначення їх  вікового складу і міжвидового розподілу.

Обґрунтовано, що обліково-аудиторське забезпечення раціонального лісокористування є динамічною системою, яка дає можливість спостерігати, фіксувати, обробляти, накопичувати, відображати, оцінювати та   використовувати  інформацію щодо сукупності різнорідних лісових біологічних активів, природного і суспільного середовища  в усій складності їх взаємозв’язків у межах однієї еколого-економічно-соціальної системи лісового господарства.

Визначено, що  економіко-екологічна оцінка лісових ресурсів має ґрунтуватися на базових принципах, до яких слід віднести: єдність лісової та економічної політики держави; системність оцінки; комплексної економіко-екологічної оцінки лісових ресурсів; наукової обґрунтованості; адекватності оцінок до об’єктивних закономірностей розвитку; безперервності та достовірності таких оцінок.

Розроблено систему обліково-аудиторського забезпечення раціонального лісокористування, до основних елементів якої включено об’єкт, предмет, методи та суб’єкти дослідження у контексті взаємозв’язку двох компонент – обліку (за видами) та економіко-екологічного аудиту (за видами) лісових ресурсів (рис. 1).

Поряд з обліком лісових ресурсів, передбачено одночасне використання основних інструментів аудиторського контролю лісових активів. Враховуючи виняткове значення лісових екосистем  середовищеутворюючих процесах, аудит лісу потрібно проводити, керуючись не традиційним економічним критерієм ефективності, а критерієм економіко-екологічної та соціальної ефективності лісогосподарської діяльності. Відмітною ознакою економіко-екологічного аудиту лісового сектору є встановлення екологічної обґрунтованості та правомірності здійснення лісозаготівельних і лісовідновних робіт.