ОЦІНЮВАННЯ ГНУЧКОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми роботи, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, а також його наукову новизну й практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства» розглянуто процес інноваційного розвитку з точки зору конкретного підприємства, який виконує господарську діяльність у взаємодії з постачальниками, конкурентами, посередниками та споживачами у конкретних політичних, правових, економічних та екологічних умовах.

Визначено проблеми інноваційного розвитку підприємства: низька інноваційна активність підприємства на рівнях держави, галузі, регіону, підприємства; дефіцит держбюджету, низька ефективність діяльності інноваційної інфраструктури та відсутність відповідної матеріально-технічної бази; відсутність відповідних економічних умов для впровадження нововведень; відсутність джерел фінансування інноваційної діяльності підприємств; низька здатність підприємств швидко і з мінімально необхідними капітальними вкладеннями реагувати на потреби ринку; неконкурентоспроможність вітчизняної продукції та підприємств.

Виявлено спад виробництва традиційних товарів та низьку здатність більшості підприємств швидко і з мінімально необхідними капітальними вкладеннями реагувати на потреби ринку. Нова продукція доповнить товарний асортимент підприємства і надасть йому можливість конкурувати з продукцією інших товаровиробників. Запропоновано застосування якісно нових інструментів, методів і підходів до управління інноваційним розвитком підприємства на підставі виявлених недоліків функціонування машинобудівного комплексу.

Дослідження методологічних основ інноваційного розвитку підприємства дозволили запропонувати концепцію управління інноваційним розвитком підприємства. Метою запропонованої концепції є удосконалення механізму управління інноваційним розвитком підприємства та специфічних для машинобудівних підприємств принципів. До них відносяться: орієнтація на інноваційний шлях розвитку: орієнтація на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації свого потенціалу в мінливих умовах зовнішнього середовища; баланс інтересів суб’єктів інноваційного процесу: виробництво і реалізація новацій мають приносити вигоди всім учасникам інноваційного процесу; альтернативність варіантів: майбутні події мають декілька можливих наслідків прийнятого рішення з різною ймовірністю їхнього розвитку; «розумної» орієнтації на задоволення потреб і запитів споживачів: орієнтування виробничо – збутової діяльності на задоволення інтересів цільових груп споживачів; виправданий ризик: підтримка компромісу між ступенем ризику й очікуваними результатами; гнучкого реагування: передбачає перебудову діяльності підприємства, вибираючи саме ті варіанти розвитку, що відповідають новій ситуації на ринку і наявному потенціалу; «розумної крайності» ринкових позицій: підприємство має орієнтуватися на ніші ринку або на роботу на більшості ринкових сегментів.

Виявлено, що сучасний розвиток підприємства базується на постійних змінах виробленої продукції, вдосконаленні її технології, способах організації виробництва і збуту відповідно до змін ринку, тому необхідно гнучке реагування на зміну зовнішніх і внутрішніх умов господарювання для виживання підприємства в ринковій економіці.

Дослідження концептуальних підходів щодо оцінювання гнучкості підприємства дозволило сформувати класифікацію елементів системи гнучкості підприємства, яка відрізняється від відомої тим, що характеризує підприємство як систему, що побудована відповідно функціональним критеріям та існуючим на виробництві процесам. У цьому випадку можна визначати: гнучкість виробничої системи як здатність реагувати на зміну параметрів вихідної сировини і матеріалів, зміну виду (конструкторсько-технологічних характеристик) продукції та обсягів виробництва, зміну окремих технологій або обладнання в рамках технологічного процесу; гнучкість системи управління, в складі якої окремо виділяється гнучкість структури управління, гнучкість стратегічного планування, швидкість прийняття рішень та їх виконання; гнучкість фінансів підприємства; гнучкість матеріального забезпечення та збутової політики; інноваційну гнучкість; гнучкість системи інформаційного забезпечення. Це забезпечує зручність управління та доступність оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства.

Для оцінювання гнучкості інноваційного розвитку машинобудівних підприємств автором визначено набір критеріїв і показників, які його формують. До критеріїв оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства відносяться: оцінювання поточного стану підприємства щодо гнучкості інноваційного розвитку; оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства відповідно ринку; оцінювання залежності гнучкості інноваційного розвитку підприємства від модернізації продукції, що випускається та випуску нової продукції; оцінювання готовності персоналу; оцінювання підтримки здатності підприємства до гнучкого інноваційного розвитку; оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства до системи планування.

Завдяки критеріям оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства може бути досягнення заданої мети в результаті здійснення комплексу заходів щодо інноваційного розвитку підприємства, включаючи вплив науково-технічного прогресу. Він фактично показує стан підприємства, ступінь його гнучкості та необхідність заходів для досягнення мети. Розробка показників щодо оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства необхідна для аналізу ефективності запропонованих критеріїв оцінювання та обґрунтування необхідності підвищення гнучкості інноваційного розвитку підприємства.

Оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства та механізм його управління значно відрізняється від управління іншими соціально-економічними процесами. Його сутність полягає: у складанні інноваційних планів; проведення єдиної інноваційної політики; контролі розробки, виробництва і впровадження нової  продукції. Для цього використовуються наступні цілі: безперервне оновлення асортименту та номенклатури продукції, що випускається, а також застосовуваної техніки, технології, методів організації виробництва; подальший розвиток наукового і науково-технічного потенціалу держави, створення наукового доробку.

На основі застосування методів адміністративного, планового, соціально-психологічного та організаційно-розпорядчого впливу для оцінювання гнучкості інноваційного розвитку підприємства запропоновані принципи обліку чинника часу; комплексності; невизначеності інноваційних робіт та творчого характеру для створення і впровадження нововведень; систематичної і планової ліквідації усього застарілого; необхідності гнучкого планування; урахування показника оцінювання гнучкості. Принципи здійснюються на основі застосування різних методів: адміністративних, планових, соціально-психологічних та організаційно-розпорядчого впливу.