Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератів / ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ / Економіка і управління народним господарством
Назва: | |
Тип: | Автореферат |
Короткий зміст: |
Актуальність теми. В ринкових умовах господарювання економічна система країни потребує розробки та прийняття науково-обґрунтованих рішень, які були б направлені на забезпечення досягнення стабільних темпів економічного зростання. Протягом останнього десятиріччя завдяки сприятливій зовнішньоекономічній кон’юнктурі темпи економічного зростання в Україні були понад 7% (у середньорічному обчислюванні). Однак у першій половині 2009 р. почався різкий спад промислового виробництва, будівництва, прискорилась інфляція, різко знизився курс національної валюти. Аналогічні процеси продовжувались і надалі, що зумовило скорочення промислового виробництва на 21,9%, а ВВП – на 15%. Процес функціонування виробничо-господарських систем дедалі ускладнюється під впливом динамічних змін різних чинників навколишнього середовища. За таких умов важливим стає питання управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, суть якого зводиться до забезпечення їх стійкого функціонування. Досягнення стійкого функціонування виробничо-господарських систем обумовлює об’єктивну потребу у розробці організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, який направлено на формування стратегічного вектору стійкого їх функціонування. Вагомий науковий внесок у висвітлення теоретичних та прикладних аспектів розробки управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем зробили такі вітчизняні та зарубіжні вчені: О. Амоша, І. Бланк, Я. Берсуцький, І. Булєєв, В. Гєєць, П. Єгоров, М. Лепа, Ю. Лисенко, Л. Мельник, В. Пономаренко, М. Чумаченко, А. Чухно, Б. Мільнер, Ф. Русинов, Р. Фатхутдінов, І. Ансофф, Дж. Гібсон, Дж. Келлі, В. Кнорринг, М. Мескон, Д. П’ю, А. Томпсон, М. Еддоус та ін. Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць у цій галузі, багато питань залишаються дискусійними й недостатньо розробленими, що не дозволяє ефективно здійснювати управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем. Зокрема, відсутнє змістовне представлення процесу формування організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, яке виявилось забутою ділянкою системного аналізу процесів господарювання, не визначено особливості та вимоги до управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем в ринкових відносинах, не вирішено питання формування організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, недостатньо розроблено методичні підходи до кількісного аналізу цього процесу та визначення критеріїв формування планових рішень, а також вибору показників управління перспективним розвитком. Актуальність проблеми, недостатня наукова розробка і практична її значущість обумовили вибір теми дисертації, її мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького національного університету за темами: «Удосконалення фінансово-кредитних механізмів регулювання економіки України» (номер державної реєстрації 0104U004651), «Удосконалення фінансово-кредитних механізмів управління економічним розвитком України» (номер державної реєстрації 0109U007300), у яких автор брав участь як співвиконавець. Особистий внесок автора полягає у розробці концепції організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем разом з його методичним забезпеченням. Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепції організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем та його методичного забезпечення, що спрямоване на стійке їх функціонування в майбутньому. Для досягнення мети в роботі було поставлено та вирішено такі завдання: - визначено особливості управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; - виявлено, що пропорційність є чинником стійкого перспективного розвитку виробничо-господарських систем; - розроблено концепцію організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; - одержало подальший розвиток моделювання кількісного аналізу перспективного розвитку виробничо-господарських систем; - визначено критерії формування планових рішень перспективного розвитку виробничо-господарських систем; - запропоновано методичний підхід до вибору показників управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; - запропоновано напрями удосконалення стратегії управління перспективним розвитком промисловості України; - реалізовано механізм управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем у Донецькій області; - удосконалено організацію моніторингу управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем. Об’єкт дослідження – процеси управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем. Предмет дослідження – формування та удосконалення організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні теоретичні положення економічної науки в галузі управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, створені видатними вітчизняними і зарубіжними вченими-економістами, законодавчі нормативні акти України, урядові рішення і постанови, галузеві методичні рекомендації. Розробку концепції організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем здійснено на основі системного підходу. Під час проведення наукових досліджень, залежно від поставлених конкретних цілей і задач, використано фінансово-економічний аналіз, який дозволяє об'єктивно відобразити динаміку процесів розвитку виробничо-господарських систем в умовах ринкових відносин; за допомогою методів логічного узагальнення було створено послідовність проведення наукового дослідження; використання методів економіко-математичного моделювання та експертних оцінок забезпечило наукове обґрунтування окремих позицій з кількісного аналізу відносно міри переходу до рівноваги виробничо-господарських систем та рівня пропорційності їх перспективного розвитку, визначення критеріїв формування планових рішень, вибору показників та організації моніторингу управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; вжиття методи структурного та графічного аналізу, групування дозволили визначити і науково-обґрунтувати організаційно-економічний механізм управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем. Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації обґрунтовано об'єктивну необхідність і практичну значимість розробки важливого та актуального наукового завдання формування організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем та його структурних компонентів, що дозволяють реагувати на зміни умов їх діяльності, мають на меті адаптацію до вимог ринку та спрямовані на стійке функціонування виробничо-господарських систем у майбутньому. При цьому було отримано такі основні наукові результати: вперше: розроблено на основі системного підходу концепцію організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, що дозволяє сформувати стратегічний вектор їх стійкого функціонування у майбутньому, який спрямований на зниження трудомісткості управлінських робіт, підвищення обсягів продукції, що випускається, зниження витрат ресурсів в основному виробництві; удосконалено: критерії формування планових рішень перспективного розвитку виробничо-господарських систем на основі формалізованого представлення удосконалення даного процесу, елементами якого виступають структурні еталони його пропорційності, що є основою вирішення задачі узгодженого управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; організацію моніторингу управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем шляхом надання науково-практичних рекомендацій з регламентного забезпечення процесу моніторингу, що спрямовано на оцінку структурної динаміки техніко-технологічних, організаційно-комунікаційних та фінансово-економічних ресурсів виробничо-господарських систем для вирішення поставлених задач в управлінні їх перспективним розвитком; одержали подальший розвиток: умови перспективного розвитку виробничо-господарських систем на основі його важливої структурної характеристики - пропорційності, що забезпечує збалансованість техніко-технологічного, організаційного-комунікаційного та фінансово-економічного напрямів їх розвитку; моделювання кількісного аналізу перспективного розвитку виробничо-господарських систем на основі оцінки його якості, під якою слід розуміти міру переходу до рівноваги виробничо-господарської системи, рівень пропорційності перспективного розвитку виробничо-господарської системи та виявлення його диспропорцій, що дозволяє кількісно оцінити сукупність конкретних організаційно-економічних умов управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем; методичний підхід до вибору показників управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем за трьома його напрямами: техніко-технологічним, організаційно-комунікаційним та фінансово-економічним, що дозволяє отримати інформацію щодо стану процесу управління для об’єктивної та всебічної оцінки його ефективності, що в результаті дозволяє розробити управлінські рішення, спрямовані на досягнення бажаного стану виробничо-господарських систем у майбутньому. Практичне значущість одержаних результатів полягає в тому, що організаційно-економічний механізм управління перспективним розвитком виробничо-господарських систем, який включає модель кількісного аналізу перспективного розвитку виробничо-господарських систем, критерії формування його планових рішень та методичний підхід до вибору показників управління перспективним розвитком, має достатньо універсальне застосування для різних об'єктів управління. Застосування організаційно-економічного механізму дозволяє сформувати стратегічний вектор стійкого функціонування та розвитку виробничо-господарських систем в умовах ринкових відносин. Основні результати дослідження було використано під час формування організаційно-економічного механізму управління перспективним розвитком ВАТ «Машинобудівний завод «Буран». Економічний ефект від впровадження результатів дисертаційного дослідження, підтверджений актом, склав 112,2 тис. грн. (акт № 148 від 12.05.2010 р.). Наукові результати дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету під час підготовки студентів економічних спеціальностей з фундаментальних дисциплін: «Національне господарство», «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Регіональна економіка», що підтверджується довідкою № 650/01-27/6.100 від 14.05.2010 р. Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, висновки та рекомендації, що викладено в дисертаційній роботі, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише матеріали, що належать особисто автору. Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на: VIII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми» (м. Донецьк, 2006 р.), VII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійке економічне зростання» (м. Донецьк, 2006 р.), VIII Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стійке економічне зростання» (м. Донецьк, 2007 р.), IX Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми» (м. Донецьк, 2007 р.), X Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвіт і проблеми» (м. Донецьк, 2008 р.), XIII Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (м. Алушта, 2008 р.), I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми фінансового моніторингу» (м. Харків, 2008 р.), XI Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми» (м. Донецьк, 2009 р.), VIІ Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених «Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 2010 р.), наукових семінарах кафедр: «Фінанси і банківська справа», «Економічна кібернетика» Донецького національного університету. Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 17 робіт, загальним обсягом 8,3 д.а., з яких особисто автору належить 6,7 д.а., з них 8 робіт опубліковано в наукових спеціалізованих виданнях і 9 тез на наукових конференціях. Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, додатків і викладена на 249 сторінках, у тому числі на 213 сторінках основного тексту, що містять 12 таблиць і 20 рисунків (з них 3 рисунки займають окремі сторінки). Список використаних джерел містить 222 найменування на 22 сторінках, 5 додатків на 14 сторінках.
|