ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах формування України як правової держави, одним з найважливіших питань, що потребує невідкладного вирішення при проведенні судово-правової реформи, є забезпечення ефективності та вдосконалення провадження досудового розслідування в кримінальних справах, яке згідно з чинним законодавством здійснюється в двох формах: дізнання та досудового слідства. Однак, якщо досудове слідство традиційно перебуває в центрі уваги вчених, як процесуалістів, так і криміналістів, то цього, на жаль, не можна сказати про дізнання. Деякі проблемні аспекти процесуальної діяльності органів дізнання в різний час були об’єктом дослідження вітчизняних процесуалістів (О. В. Бауліна, В. В. Вапнярчука, Ю. М. Грошевого, О. О. Зархіна, В. С. Зеленецького, Т. В. Каткової, Г. К. Кожевникова, В. О. Коновалової, Л. М. Лобойка, М. М. Михеєнка, Д. П. Письменного, М. А. Погорецького, З. Д. Смітієнко, С. М. Стахівського, В. М. Сущенка, Л. В. Юрченко, Ю. П. Яновича та ін.), так і вчених країн співдружності незалежних держав (О.І.Бастрикіна, С.В.Болотіна, Ю.М.Бєлозєрова, О. М. Донцова,  І. М. Гуткіна, В. О. Іванова, А. П. Круглікова, Л. В. Павлухіна, А. П. Рижакова, В. М. Савицького, О. О. Чувільова, В. М. Шпільова та ін.). Але ряд питань залишилось поза спеціальним дослідженням, інші не одержали в теорії та на практиці переконливого вирішення і мають дискусійний характер.

Актуальність і необхідність дослідження процесуальних аспектів дізнання зумовлена тим, що робота органів дізнання характеризується значними порушеннями прав громадян при прийняті процесуальних рішень у стадії порушення кримінальної справи; при провадженні досудової підготовки матеріалів у протокольній формі, при взаємодії слідчого з органом дізнання, а також при провадженні дізнання, зокрема, широким і не завжди виправданим застосуванням заходів процесуального примусу. Порушення прав людини при провадженні кримінально-процесуальної діяльності органами дізнання як негативне соціальне явище зберігається внаслідок обмеженості можливостей, які є в держави і суспільства, для забезпечення цих прав у повному обсязі. Так, недостатньо чітко розроблений механізм правового регулювання правовідносин, які виникають під час цієї діяльності; нормативні акти, які приймаються в рамках правової реформи, не завжди враховують пріоритет прав людини в сфері кримінального судочинства.

Зазначені обставини, на думку дисертанта, свідчать про необхідність ґрунтовного, комплексного дослідження питань реформування кримінально-процесуального законодавства України, що й обумовлює актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складо­вою частиною цільової комплексної програми “Проблеми вдосконалення орга­нізації і діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави” (номер держреєстрації 0186.0.099031).