ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ВИРОБНИЧОЇ СФЕРИ РЕГІОНУ

Короткий зміст

6

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретико-методологічні засади економічного розвитку регіону на основі інтеграції науки і виробництва» розкрито зміст, передумови та наслідки розвитку інтеграційних процесів у науково-виробничій сфері регіону, встановлено їх роль в економічному розвитку регіону, розглянуто сучасні організаційно-правові форми науково-виробничої інтеграції, проаналізовано зарубіжний досвід сприяння інтеграції науки і виробництва та можливість його застосування в Україні.

Доведено, що науково-виробнича інтеграція – це об’єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв’язків та поділу праці між виробничими підприємствами всіх організаційно-правових форм і науково-дослідними установами, університетами, об’єктами інноваційної інфраструктури; це форма зближення, взаємодії, поглинання, яка може передбачати створення тимчасових або постійно діючих структур (науково-виробничих комплексів, кластерів, стратегічних альянсів, технополісів та ін.). Сутність і зміст науково-виробничої інтеграції розкрито на рис. 1.

Вивчено науково-виробничий процес, під яким розуміємо комплекс послідовних дій, унаслідок яких новація розвивається від ідеї до конкретного продукту і поширюється під час практичного використання, комерціалізується з метою отримання прибутку. Обґрунтовано, що його ефективність залежить від управлінського механізму, що об’єднує в єдиний потік генерування наукової ідеї, її розроблення, упровадження результату у виробництво, реалізацію, поширення і споживання продукту.

Узагальнено вплив науково-виробничої інтеграції на розвиток економіки регіону, який полягає, передусім, у такому: підвищується продуктивність праці, збільшується валовий регіональний продукт та зростає рівень його наукоємності; розширюється диференціація товарів, що випускаються, підвищується їх якість і знижується вартість, з’являється можливість виробляти унікальну продукцію; відбувається зростання технологічного рівня регіонального виробництва; створюються й реалізовуються нові конкурентні переваги регіону, що підвищує загальну конкурентоспроможність регіону; зростає обсяг експорту продукції з більш високою часткою доданої вартості; відкриваються імпортозаміщуючі виробництва; зміцнюється міжрегіональна взаємодія; підвищується інвестиційна привабливість регіону, що спричиняє зростання обсягів інвестицій; поліпшується екологічна ситуація в регіоні за рахунок упровадження ресурсозберігаючих, екологічно чистих технологій, використання альтернативних джерел енергії.

Установлено, що розвиток науково-технічного співробітництва між підприємствами та науковими установами і центрами, університетами на принципах інтеграції та кооперації спричиняє виникнення нових форм їх взаємодії.  Вивчено  функціонування  основних  організаційних  форм,  зокрема