Актуальність теми дослідження. Одним із підсумків земельних перетворень в Україні стало те, що в країні практично завершуєтьсястворенняновогоземельногоустроюі здійснено перехід дорізнихформвласності,користуванняземлею, введеноплатнеземлекористування,створюються умови для розвитку ринку земельної власності тапідприємництвав аграрній сфері економіки.
Однак пореформений період розвитку земельних відносин виявив значну кількість складних, багатогранних завдань, пов’язаних із функціонуванням різних організаційно-правових форм власності на землю, створених переважно на приватно-орендній основі. Тенденції сучасного розвитку земельних відносин характеризуються недосконалістю організаційно-економічного забезпечення землекористування та землеволодіння. Це призводить до деградації земельних ресурсів, ускладнення функціонування кожної з форм власності на землю в ракурсі неузгодженості еколого-економічних інтересів землевласників і землекористувачів, гальмування темпів адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкового земельного середовища.
У міру переходу земельних відносин до ринку оренди землі зростає значення орендної плати за землю, підвищуються вимоги до врахування ринкових факторів при визначенні її розміру та до якості виконання договірних орендних зобов’язань. Точність визначення орендної плати за землю є критичним елементом ефективної системи землекористування в сучасних умовах, тоді як об’єктивність орендної плати – однією з головних передумов обґрунтованості прийняття рішень у галузі землекористування в приватному секторі.
За роки реформування земельних відносин у напрямі до ринкових умов теоретичні та методологічні положення земельних відносин знайшли своє віддзеркалення в дослідженнях Ю.Д. Білика, В.І. Богачова, П.І. Гайдуцького, Б.Т. Кліяненко, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, С.В. Мочерного, Ю.Ф. Наумова, Л.Я. Новаковського, П.Т. Саблука, В.Г. Ткаченко, М.М. Федорова, В.В. Юрчишина, В.Й. Шияна та інших.Високо оцінюючи теоретичні розробки і вагомий внесок цих учених у розвиток системи відносин власності на землю, необхідно відмітити об’єктивну необхідність подальшого поглиблення теоретичних та практичних розробок щодо вдосконалення елементів існуючого організаційно-економічного забезпечення розвитку землекористування та землеволодіння на засадах екологічно безпечного, соціально орієнтованого і економічно обґрунтованого використання земельних ресурсів, збереження і підвищення їх продуктивної віддачі.
Певне розв’язання зазначених завдань знаходять своє вирішення у дисертації, що і визначає актуальність теми дослідження, його мету та структурну побудову дисертації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри економіки і підприємництва за темами „Ціновий механізм і підтримка доходів сільськогосподарських „товаровиробників” (проводилася протягом 2001-2005 рр.), а також „Інноваційна модель забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів в АПК” (проводиться з 2006 р., номер державної реєстрації№0108V002642), які є складовою науково-дослідницьких робіт Луганського національного аграрного університету, у рамках якої здобувачем як виконавцем розроблено напрями організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин на сільськогосподарських підприємствах.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і розробка положень та науково-практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин. Для досягнення зазначеної мети вирішено такі завдання:
- узагальнено теоретичні та практичні положення про економічну сутність і зміст земельних відносин;
- розглянуто економічний зміст категорії „власність на землю” у контексті форм використання землі, вивчено досвід розвитку земельних відносин зарубіжних країн;
-на підставі проведеного економічного аналізу сучасного стану земельних відносин виявлено слабкі та сильні сторони, зовнішні загрози та можливості функціонування кожної з форм власності на землю;
- виявлено об’єктивні передумови формування орендної плати за землю, які зумовлюють неузгодженість еколого-економічних інтересів землевласників та землекористувачів;
- визначено еколого-економічну ефективність використання земельних ресурсів з метою встановлення рівня недовикористання потенційної родючості ґрунтів;
- обґрунтовано методичні положення щодо визначення рівня адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкового земельного середовища;
- визначено оптимальні напрямки та елементи організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин;
- розроблено та науково обґрунтовано методичні підходи до розрахунку ринкової орендної плати за землю сільськогосподарського призначення.
Об’єктом дослідження є процес розвитку земельних відносин, закономірностей їх формування та функціонування.
Предметом дослідження є сукупність методів, прийомів, елементів, які забезпечують формування і реалізацію організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання і комплексний підхід до розробки напрямів організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин. Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі спеціальні методи: історичний (висвітлення теоретичних засад функціонування земельних відносин), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), монографічний (визначення рівня адаптації підприємств, технічної ефективностівикористання земель), статистичний, зокрема, прийоми статистичних групувань (залежність орендної плати від показників доходності підприємств), порівняння та графічного підходу (оцінка сучасного стану відносин власності на землю та оренди, еколого-економічної ефективності використання земельних ресурсів), кореляційно-регресійного аналізу (висвітлення тісноти зв’язку між орендною платою та розрахунковими коефіцієнтами, якісними параметрами земель), а також розрахунково-конструктивний, прийоми якого використано при визначення організаційно-економічного забезпечення розвитку земельних відносин.
Інформаційною базою дослідження послужили відповідні закони та нормативні акти України, Земельний кодекс України, офіційні дані державного комітету статистики України та обласного управління статистики Луганської області, дані обласного управління земельних ресурсів, річні звіти базових підприємств, матеріали особистих спостережень автора, спеціальна та періодична література з питань дослідження та інші джерела.
