ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ БЮДЖЕТУ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНИХ РЕФОРМ

Короткий зміст

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Методологічні та теоретичні основи організаційно-економічного механізму управління ресурсами бюджету Пенсійного фонду України» наведено теоретичні основи організаційно-економічного механізму управління ресурсами бюджету ПФУ; визначено зміст стратегії реформування системи пенсійного забезпечення в Україні; виявлено проблеми у сфері управління формуванням доходів та фінансуванням витрат на рівні бюджету ПФУ та визначено зміст стратегії їх подолання; розроблено концепцію формування ефективного організаційно-економічного механізму управління ресурсами бюджету ПФУ та визначено механізми, методи та інструменти її реалізації. 

Дослідження теоретичних основ управління ресурсами бюджету ПФУ дозволяє зробити висновок про те, що чинний організаційно-економічний механізм управління ресурсами бюджету ПФУ є неефективним, а його складові досить слабко взаємодіють між собою, що зумовлює необхідність розробки якісно нового механізму з метою посилення його впливу на збалансованість бюджету ПФУ і підвищення рівня соціального захисту громадян пенсійного віку. Під організаційно-економічним механізмом управління ресурсами бюджету ПФУ пропонується розуміти сукупність організаційного, економічного, нормативно-правового й інформаційного забезпечення процесу управління ресурсами бюджету ПФУ, що спрямоване на взаємодію суб’єктів і об’єкта управління шляхом реалізації функцій управління на основі принципів управління, соціального захисту і пенсійного забезпечення.

Оцінка стратегії реформування системи пенсійного забезпечення в Україні дозволила зробити висновок про те, що пенсійна система в Україні перебуває у стадії реформування і на сьогодні вона є об’єктом критики з боку громадян держави, які незадоволені її проведенням. Це потребує подальшого дослідження проблеми вдосконалення фінансового забезпечення її реалізації, розробки стратегії розвитку і управління пенсійним забезпеченням в Україні з метою формування якісно нової пенсійної системи на основі страхових принципів та поєднання солідарної і накопичувальної пенсійних систем. Одним з напрямів подальшого реформування пенсійної системи повинно стати значне посилення ролі накопичувальних складових пенсійної системи як чинника диверсифікації джерел доходів, забезпечення належного рівня заміщення заробітної плати пенсією і мобілізації довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації вітчизняної економіки і, як наслідок, зростання обсягів ВВП, який є матеріальною основою формування усіх грошових фондів держави, у тому числі і державних фондів цільового призначення.

Проведений аналіз основних фінансово-економічних показників розвитку економіки України за 2007-2011 рр. (табл. 1) свідчить про складне фінансове становище солідарної пенсійної системи та наявність проблем у сфері пенсійного забезпечення, що потребують негайного розв'язання. Низка проблем, що характеризує процеси функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні, має негативний вплив на управління ресурсами бюджету ПФУ.