ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. Для України початок ХХІ ст. можна назвати часом відродження духовних цінностей людей та можливостей більш повно відстоювати свої права і свободи. Відбувається процес формування оновленого світогляду, при якому будь-яка людська невлаштованість спонукає до пошуку кращої долі.

Одним із наслідків такої людської невлаштованості є міграційні процеси, за допомогою яких людство шукає кращого життя для задоволення різних рівнів потреб, починаючи з фізіологічних (необхідних для виживання) і закінчуючи потребами у самовизнанні (реалізації потенційних можливостей). Нині панує розуміння міграційних процесів не як природного стану, коли люди подорожують у пізнанні світу, вивчаючи нові країни, культуру, історію, традиції і повертаються у кінцевому результаті до рідних місць, а як вимушений хід людської долі.

Формування України як незалежної держави пов’язане зі значними економічними негараздами, що призвело до проблем у сфері зайнятості, зростання бідності і безробіття і, як наслідок, до трудової еміграції. В Україні загрозливими темпами зменшується чисельність населення, за 2003р. вона зменшилась на 381,0 тис. осіб, а на 1 січня 2004р. в Україні, за даними статистики, проживало 47622,4 тис. осіб. У загальному зменшенні населення частка природного скорочення склала за офіційними даними 93,6% (356,8 тис. осіб), а міграційного – відповідно 6,4% (24,2 тис. осіб).

Все частіше міграційні процеси сьогодні асоціюються з глобальними негативними явищами. Зростає відсоток осіб, які вимушені мігрувати для того, щоб вижити, захистити себе і своїх рідних від переслідувань. Україна відчула прогресивне зростання державних проблем, пов’язаних з поверненням депортованих осіб; негативний тиск незаконної міграції, що посягає на безпеку країни, на спокій її громадян, оскільки часто буває пов’язана з організованою злочинністю.

Така ситуація вимагає рішучих, зважених та спільних заходів науковців та практиків. Наукове супроводження регулювання міграційних процесів розглядається як важливий чинник реалізації такої діяльності. Аналіз чинного законодавства України в сфері міграційних процесів, практики реалізації нормативно-правових актів, теоретичне осмислення наукових праць у різних галузях юриспруденції дозволяє переконатися у тому, що не всі аспекти міграційних процесів, у тому числі управлінський, було досліджено повною мірою; недостатньо уваги приділялося розробці ефективних структур удосконалення взаємодії державних органів з громадськими організаціями, які були б спроможні оперативно та якісно вирішувати проблеми в реалізації права людини і громадянина на свободу пересування та вільне обрання місця проживання, а також злагоджено взаємодіяти з відповідними міжнародними організаціями для підтримання міграційного світового порядку. Таким чином, глибоке дослідження в організаційно-правовому аспекті проблем міграційних процесів в Україні набуває особливого змісту і актуальності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.2.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., а також п. 1.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр. Актуальність цього напрямку досліджень випливає із Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2004-2009 рр. Робота спрямована також на виконання указів Президента України “Про створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб” ,”Про заходи щодо реєстрації фізичних осіб”, “Питання організації виконання Закону України “Про імміграцію””; постанови Кабінету Міністрів України “Програма регулювання міграційних процесів на 2003-2005 рр”.