ОРГАНІЗУВАННЯ ПЕРВИННОГО ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ УКРАЇНИ

Короткий зміст

                                                                    Розділ 1.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми дисертаційної роботи, сформульовано мету та основні завдання, предмет та об’єкт дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Теоретико-методичні засади організування фінансового моніторингу в банківській системі” проаналізовано теоретико-методичні та правові засади організування фінансового моніторингу, визначено передумови організування фінансового моніторингу в банківській системі та досліджено принципи побудови внутрішньобанківської системи фінансового моніторингу.

На основі аналізу фахової зарубіжної та вітчизняної літератури виявлено відмінності та недоліки у визначеннях поняття «фінансовий моніторинг», які подають різні автори. Запропоновано використовувати поняття «антилегалізаційний фінансовий моніторинг», яке точніше відображає сутність зазначеної діяльності, що полягає у запобіганні та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Досліджено особливості організування національної системи фінансового моніторингу, яка є дворівневою та передбачає державний та первинний фінансовий моніторинг. Зважаючи на об’єкт дослідження, особливу увагу приділено саме банкам як суб’єктам первинного фінансового моніторингу, державне регулювання  і  нагляд  щодо яких у  сфері  запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснює НБУ. Підкреслено виняткове значення банківських установ у національній системі фінансового моніторингу.

Виконано ретроспективний огляд інституційних підвалин творення міжнародної та національної систем запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, та конкретизовано стандартизацію антилегалізаційного фінансового моніторингу в банківській системі. Відповідно до міжнародних стандартів найсуворіші вимоги ставляться до наглядового та регуляторного режиму у банківській системі. Основні вимоги викладено у Рекомендаціях FATF, документах Базельського комітету з банківського нагляду та Вольфсберзької групи. Упровадження цих стандартів у банківську систему України особливо важливе в процесі організування та вдосконалення первинного фінансового моніторингу.

Ключовими елементами організування фінансового моніторингу в банківських установах як суб’єктах первинного фінансового моніторингу є: призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу; встановлення правил проведення фінансового моніторингу та розроблення програм його здійснення; ідентифікація та вивчення фінансової діяльності клієнта; виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або можуть бути пов’язаними чи призначатись для фінансування тероризму; надання інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, до Держфінмоніторингу України; зберігання інформації щодо фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, або можуть бути пов’язані із фінансуванням тероризму та щодо ідентифікації осіб, які їх здійснюють, та забезпечення її конфіденційності.

Встановлено, що серед суб’єктів первинного фінансового моніторингу найкраще організовано систему фінансового моніторингу в банківських установах. Проте виявлено й певні недоліки як у нормативно-правовій базі, так і безпосередньо у функціонування цієї системи, які дають підстави зробити висновки про необхідність її реорганізації та удосконалення. Банківські установи намагаються досягти компромісу між законодавчими вимогами, захистом власної установи і працівників від використання як інструменту для відмивання грошей, а також своїми діловими інтересами. Отже, організування фінансового моніторингу в банківській системі повинно бути зорієнтованим не лише на результат, а й на ефективність.

Другий розділ дисертації “Особливості формування та функціонування первинного фінансового моніторингу в банківській системі” містить дослідження ризик-орієнтованого підходу в антилегалізаційному фінансовому моніторингу, інтерпретацію кількісної оцінки фінансового моніторингу в банківській системі України, а також ідентифікацію чинників стратегічного впливу на результативність та ефективність первинного фінансового моніторингу.

Ризик-орієнтований підхід є важливим елементом формування та функціонування фінансового моніторингу, особливо в банківській системі. Він дає змогу визначити пріоритети та правильно розподілити зусилля, спрямовані на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму із урахуванням рівнів ризику.

Провідні міжнародні організації з боротьби з фінансовими злочинами дотримуються думки, що компетентні державні органи регулювання та нагляду повинні надавати більшого значення результативності рішень фінансових установ стосовно управління ризиками та їх оцінці. Сучасні тенденції та вимоги сьогодення актуалізують впровадження ризик-орієнтованого підходу в банківську систему України.