ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ХАРАКТЕР УСКЛАДНЕНЬ КОРУ У ДОРОСЛИХ

Короткий зміст

Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводились в інфекційному відділенні Центральної міської клінічної лікарні, Міської клінічної лікарні №9 м. Києва, де в період 2002-2006 рр. обстежено 524 хворих віком від 15 до 59 років (середній вік хворих – 24,7±0,4 роки), серед яких було 50,6% чоловіків та 49,4% жінок. Для проведення дослідження ми розподілили хворих, відібраних методом суцільного відбору, за способом встановлення діагнозу на три групи – в групі А діагноз кору був встановлений на підставі епідеміологічних та (або) клінічних даних і був підтверджений виявленням Anti Morbilli IgM в реакції імуноферментного аналізу (ІФА); у хворих групи Б, крім клінічних ознак, були наявні відомості про контакт з іншими хворими на кір; у хворих групи В діагноз встановлювався на підставі лише клінічних даних. Групи виявилися неоднорідними за віковим і статевим складом, але подібний розподіл дав нам можливість виявити найбільш характерні прояви кору у дорослих та довести можливість встановлення діагнозу без серологічного підтвердження, що має дуже велике значення, враховуючи обмежені можливості в проведенні лабораторної діагностики.

Особливості клінічного перебігу кору, на які може впливати вік, супутня патологія, характер лікування на догоспітальному етапі ми вивчали у хворих групи А, розподіливши їх на підгрупи залежно від віку (А1 – 41 хворий від 16 до 19 років; А2 – 72 хворих від 20 до 29 років; А3 – 35 хворих від 30 до 39 років; А4 – 31 хворий у віці старші 40 років) та наявності або відсутності фактору впливу. Всіх хворих спостерігали та обстежували в динаміці протягом всього періоду хвороби. Суб’єктивні, об’єктивні, анамнестичні дані та результати лабораторних досліджень були зафіксовані в спеціально розробленій реєстраційній карті.

Хворим проводились такі дослідження:

1.    Загальні клінічні аналізи крові та сечі.

2.    Рівень діастази сечі.

3.    Біохімічні дослідження за наявності показань, що включали показники функціонального стану печінки (АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок та білкові фракції), проводились методом ферментного аналізу на біохімічному аналізаторі «Express-550» фірми Ciba-Co ing (Велика Британія) та колориметричним методом.

4.    Специфічну діагностику проводили за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) на імуноферментному аналізаторі HUMAREADER (HUMAN) за допомогою тест-системи «Vector-Best» визначенням Anti Morbilli IgM в лабораторії кафедри інфекційних хвороб НМУ імені О.О. Богомольця та в лабораторії вірусних інфекцій Міської санітарно-епідеміологічної станції м. Києва.

5.    Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини проводилось за допомогою апаратів ALOKA SSD30 та Voluson 730 Expert (GE) з використанням лінійного датчика частотою 3,5 МГц.

Оцінку вірогідності різниці одержаних результатів проводили з використанням критерію Стьюдента, обчислення проводились на персональному IBM-сумісному комп’ютері по програмам «Microsoft Excel» та «Statistica 6,0 for Windows».

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз епідеміологічної ситуації. Ми дослідили за матеріалами Міністерства охорони здоров’я України та Головного управління охорони здоров’я
м. Києва захворюваність в Україні і, зокрема в Києві, за останні 17 років. Вона характеризується хвилеподібністю, зі зміною періодів відносного благополуччя та епідемічних підйомів, найбільш яскравий з яких спостерігався в 2005-2006 році. Захворюваність на кір в Києві перебільшує середню по країні, що, ймовірно, пояснюються особливостями мегаполіса, які сприяють більш широкому розповсюдженню інфекції та кращим рівнем діагностики. За останні 10 років три чверті хворих на кір – особи, старші 15 років, але це не зменшує актуальність кору для дітей – під час останнього епідемічного підйому дитяча захворюваність достовірно перевищувала дорослу, а більша питома вага дорослих серед хворих пояснюється їх чисельною перевагою в популяції.