ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ХВОРИХ НА АТЕРОСКЛЕРОЗ: ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІКИ, ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ

Короткий зміст

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 144 особи у віці від 34 до 63 років, середній вік 47,4±2,3 роки. Кількість хворих чоловічої статі становила 99 осіб (73,9 %), жіночої – 35 осіб (26,1 %). До основної групи (1 група) були віднесені 84 хворих, які страждали на ПВ та АС (середній вік 49,2±2,2 роки). Другу групу було сформовано з 30 хворих, які страждали на ПВ без супутнього АС (середній вік 40,7±3,3 роки). В першій та другій групах хворих було розподілено на підгрупи залежно від локалізації виразки: ІА (хворі з ПВШ) та ІБ (хворі на ПВДПК) Третю групу склали 20 хворих на атеросклероз без супутньої пептичної виразки (середній вік 48,8±2,4 роки). В усіх хворих на атеросклероз було діагностовано ішемічну хворобу серця (за даними коронарографії –
у 37 хворих, добового моніторування ЕКГ, навантажувальних проб – у всіх 104 хворих). Для оцінки постпрандіальних змін гемодинаміки було також обстежено 10 практично здорових осіб того ж віку і статі, що й основна група.

В роботі використовували функціональні, інструментальні та біохімічні методи дослідження. Всім пацієнтам була проведена фіброгастродуоденоскопія за загальноприйнятою методикою. Визначення наявності H. рylori проводили у сертифікованій лабораторії за допомогою імуноферментного аналізу на аналізаторі Humareader фірми Human (Німеччина). Наявність інфекції H. рylori та контроль ерадикаціі проводили за допомогою дихального тесту з міченою
С¹³-сечовиною. Всім хворим до початку лікування проводили добове моніторування ЕКГ за методом Холтера на апараті “Delmar” (USA) з обробкою даних за допомогою програмного забезпечення Delmar. Аналізували кількість та тривалість (у хвилинах) епізодів ішемії міокарда впродовж доби, у денний, нічний та постпрандіальний періоди. Оцінювали порушення серцевого ритму. Дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки проводили на апараті Aloka 5000 конвексним датчиком 3,5 МГц за стандартною методикою. За допомогою лінійного датчика 7 МГц вимірювали товщину комплексу інтима-медіа (КІМ) загальної сонної артерії (ЗСА). Ознакою атеросклеротичного ураження ЗСА вважали наявність атеросклеротичної бляшки та/або потовщення КІМ понад 0,9 мм. Ознаки атеросклеротичного ураження ЗСА виявили у 103 хворих. Визначення ендотеліальної дисфункції проводили за методикою D. Celermajer (1996) на плечовій артерії. Перше обстеження проводили до призначення лікування. Пацієнтам 1-ї та 2-ї груп комплексне обстеження проводили вдруге – після завершення курсу противиразкової терапії, проведеної згідно сучасним рекомендаціям.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою пакету програм SPSS 10.0 для Windows шляхом розрахунку середньої арифметичної величини (М) та вибіркової похибки середньої (±m). З метою оцінки достовірності відмінностей незалежних та залежних вибіркових сукупностей застосовували t-критерій Ст’юдента. Різницю вважали достовірною при значеннях Р<0,05. Для визначення тісноти сполученості між ознаками, що варіюють, а також спрямованості існуючого між ними зв’язку розраховували коефіцієнт кореляції Пірсона (r).