ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРЕДМЕТІВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ ДО ЗАСТОСУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи й базу дослідження, розкрито наукову новизну й практичну значущість дослідження, подано дані щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування програмних засобів у професійній діяльності» проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; уточнено та науково обґрунтовано сутність і структуру понять «навчальні програмні засоби», «готовність майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів», виявлено компоненти готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування програмних засобів у професійній діяльності, критерії оцінки та їх показники, схарактеризовано рівні (високий, достатній, середній, низький) сформованості готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування НПЗ у професійній діяльності.

Проблема широкого застосування комп'ютера у сфері освіти в останнє десятиліття викликає підвищений інтерес у вітчизняній педагогічній науці (М. Г. Мехтієв, Л. В. Павлюченко, З. В. Савченко, А. В. Татузова та ін.). Різні дидактичні проблеми комп'ютеризації навчання знайшли віддзеркалення у працях В. М. Вимятіна, Б. С. Гершунського, Р. С. Гуріна, В. П. Демкіна, А. П. Єршова, А. А. Кузнецова, Є. І. Машбиця, Т. А. Сергєєвої, В. А. Рижова, І. В. Роберт, В. В. Рубцова, Н. В. Софронової, Н. Ф. Тализіної, В. В. Тихомірова, Г. М. Трояна, Д. В. Чернилевського, М. П. Шишкіної та ін.). Ученими розглянуто шляхи підвищення ефективності навчання із застосуванням різних технічних засобів, деякі способи класифікації навчальних програмних засобів навчального призначення, проблеми комп'ютеризації природних дисциплін тощо.

Під навчальними програмними засобами (НПЗ) розуміємо продукти мультимедійного типу, які використовуються в інтерактивному режимі, та методичною метою яких є формування умінь і навичок навчальної та практичної діяльності, а також забезпечення необхідного рівня засвоєння навчальної інформації, що досягається зворотним зв'язком користувача з програмою, який реалізується цими засобами.

У різний час до проблеми підготовки майбутнього вчителя зверталися російські (О.О. Абдулліна, І.О. Зимняя, Т.О. Ільїна, Н.В. Кузьміна, В.О. Сластьонін, О.І. Щербаков та ін.) та українські вчені (П. Ю. Бєлкін, Л. А. Біляєва, І.М. Богданова, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, Л.В. Кандрашова, З.Н. Курлянд, А.Ф. Линенко, Р.І. Хмелюк та ін.), які по-різному визначали поняття «підготовка» та «готовність». Так, під «підготовкою» учені розуміють: формування та збагачення настанов, знань і вмінь, які необхідні індивіду для адекватного виконання специфічних завдань (Л. А. Біляєва), запас знань, досвід, здобутий у процесі навчання, практичної діяльності (П. Ю. Бєлкін).

Під підготовкою майбутніх учителів до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності будемо розуміти цілісний процес засвоєння та закріплення загальнопедагогічних і спеціальних знань, умінь та навичок, що необхідні для здійснення професійної діяльності з використання навчальних програмних засобів та прогнозування шляхів підвищення її ефективності. Результатом цього процесу вважається сформованість у студентів готовності до використання навчальних програмних засобів у професійній діяльності.

Зауважимо, що і серед науковців поняття “готовність” не має однозначного трактування. Готовність розглядається науковцями як наявність здібностей (Б. Г. Ананьєв, С. Л. Рубінштейн), складне особистісне утворення (Ю. З. Гільбух, Л. В. Кондрашова), якість особистості (К. К. Платонов), настанова (Д. М. Узнадзе), синтез властивостей особистості (В. А. Крутецький), цілісне стійке утворення, що мобілізує особистість на включення до діяльності; готовність не є вродженою, а виникає внаслідок певного досвіду людини, заснованого на формуванні її позитивного ставлення до означеної діяльності, усвідомленні мотивів і потреби в ній, об’єктивації її предмета та способів взаємодії з ним (А. Ф. Линенко).

Під готовністю майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності розуміємо особливий стан майбутніх учителів, що дозволяє успішно ставити перед собою цілі, обирати способи їх досягнення, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення ефективності своєї педагогічної діяльності з використання навчальних програмних засобів, та яким властиві особистісні якості як-от: зацікавленість і позитивне ставлення до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності, самостійність, прагнення до професійного самовдосконалення, володіння знаннями, вміннями та навичками, необхідними для здійснення професійної діяльності з використання навчальних програмних засобів.

У структурі готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності було виокремлено такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, операціональний та оцінний.

Критеріями готовності студентів до означеної сфери професійної діяльності виступили: мотиваційно-вольовий (із показниками: інтерес і позитивне ставлення до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності; цілеспрямованість і впевненість в успішному застосуванні навчальних програмних засобів у професійній діяльності; прагнення до професійного самовдосконалення у цій сфері педагогічної праці); гносеологічний (із показниками: обізнаність із сучасними навчальними програмними засобами та методами навчання в навчальному процесі; повнота здобутих професійних знань; наявність навичок реалізації отриманих професійних знань у галузі НПЗ); діяльнісний (із показниками: вміння застосовувати сучасні навчальні програмні засоби для вирішення завдань професійної діяльності; вміння самостійно розробляти навчальні програмні засоби; вміння прогнозувати шляхи підвищення ефективності своєї педагогічної діяльності з використання навчальних програмних засобів); оцінно-рефлексивний (із показниками: спроможність об’єктивно оцінювати результати як власної педагогічної діяльності, так і інших студентів щодо застосування навчальних програмних засобів (самооцінка, взаємооцінка); здатність до аналізу і рефлексії власної професійної діяльності; здатність до саморозвитку).

Було визначено чотири рівні готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності: високий, достатній, середній та низький.

Високий рівень: майбутні вчителі предметів гуманітарного циклу проявляють стійкий тривалий інтерес до навчальних програмних засобів, висувають нові гіпотези та ідеї; дають власну адекватну оцінку своїй професійній підготовці до застосування навчальних програмних засобів у навчально-виховному процесі та здійснюють самоконтроль процесу вирішення професійних завдань; можуть об’єктивно оцінити результати як власної педагогічної діяльності, так і своїх колег щодо застосування навчальних програмних засобів; прагнуть до самостійного пошуку вдосконалення інформаційної культури та комп’ютерної грамотності; вміють застосовувати навчальні програмні засоби у своїй професійній діяльності, виявляють при цьому глибокі знання навчальних програмних засобів; розв’язують нестандартні навчальні завдання; у цілому виявляють свідомий науковий підхід до застосування навчальних програмних засобів у навчальному процесі; вони виявляють високу комп’ютерну грамотність; охоче беруть участь у наукових семінарах, дискусіях і конференціях; мають креативний характер практичної діяльності щодо застосування навчальних програмних засобів у майбутній професійній діяльності.

Студенти цього рівня виявляють високу пізнавальну активність; вони усвідомлюють взаємодію «учитель – комп’ютер – учень». Від студентів інших рівнів відрізняються тим, що вони проявляють творчі підходи до розробки уроків із застосуванням навчальних програмних засобів та вміють самостійно розробляти власні педагогічні продукти (елементи електронних підручників із застосуванням технологій мультимедія та гіпертексту, Web-сторінок, електронних таблиць, засобів контролю знань за допомогою програм-тестів, текстових редакторів та ін.).

Достатній рівень: студенти мають достатню мотивацію та усвідомлюють необхідність застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності, натомість майбутні вчителі предметів гуманітарного циклу ще відчувають певні труднощі під час застосування набутих знань, умінь та навичок у ході застосування навчальних програмних засобів за умови виникнення нових, нешаблонних навчальних завдань та ситуацій у навчально-виховному процесі; виявляють епізодичний позитивний інтерес до застосування навчальних програмних засобів; їхня комп’ютерна грамотність достатньо розвинена; вони застосовують навчальні програмні засоби у своїй діяльності, виявляючи при цьому достатні знання сутності навчальних програмних засобів, але не проявляють творчих підходів до їх застосування; У студентів цього рівня виявляється впевненість у собі як майбутньому вчителі предметів гуманітарного циклу.

Діяльність майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу відбувається на тлі позитивної спрямованості на результат. Позитивне ставлення до вивчення та застосування навчальних програмних засобів пов’язане із процесом постійної самоосвіти майбутніх учителів. Характер практичної діяльності щодо застосування навчальних програмних засобів у майбутній професійній діяльності має реконструктивний характер. Під час групової чи індивідуальної роботи в майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу спостерігається впевненість у власних діях.

Середній рівень. Майбутні вчителі усвідомлюють мету діяльності, проте не відчувають суб’єктивної потреби в її досягненні і не виявляють ініціативи в навчанні; знання сутності та специфіки навчальних програмних засобів, змісту, форм, методів застосування є поверховими; навички застосування навчальних програмних засобів у навчальному процесі не відпрацьовані, спостерігається прагнення до шаблонних дій; пошук ефективності застосування навчальних програмних засобів має відтінок ситуативності й короткочасності; вони не вміють застосовувати знання про навчальні програмні засоби у практичній діяльності; професійна мотивація виражена у слабкій формі.

Характер практичної діяльності щодо застосування навчальних програмних засобів у майбутній професійній діяльності має репродуктивний характер. Під час групової чи індивідуальної роботи в майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу спостерігається надмірна тривожність, хвилювання та невпевненість у ході застосування навчальних програмних засобів. Висловлення своїх думок має слабко виражене емоційне забарвлення. Професійна мотивація у таких студентів є недостатньою.

Низький рівень. У майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу відсутній інтерес до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності; вони не вміють давати власну оцінку своїй професійній підготовці до застосування навчальних програмних засобів у навчально-виховному процесі та здійснювати самоконтроль процесу вирішення професійних завдань; не можуть об’єктивно оцінити результати власної педагогічної діяльності із застосуванням навчальних програмних засобів; у них відсутнє бажання та прагнення до самостійного пошуку щодо вдосконалення інформаційної культури та комп’ютерної грамотності; у студентів слабка інформаційна культура; отримані у ході цієї діяльності знання є епізодичними й не міцними.

Для визначення рівнів сформованості професійної готовності майбутніх учителів до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності було проведено анкетування і тестування за окремими компонентами зазначеної готовності. Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що готовність майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності знаходилась переважно на низькому (51 % студентів експериментальних та 49 % – контрольних груп) та середньому (33% студентів експериментальних та контрольних груп) рівнях. На достатньому рівні було діагностовано 16 % студентів експериментальних і 18 % – контрольних груп. Високий рівень був відсутній в обох групах.

У другому розділі “Реалізація моделі підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності” визначено напрями експериментальної роботи, педагогічні умови підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності, розроблено й експериментально апробовано модель підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у процесі навчання у вищому навчальному закладі, здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості готовності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у майбутній діяльності на констатувальному та прикінцевому етапах експерименту.

На основі теоретичного аналізу наукових джерел щодо сутності навчальних програмних засобів у професійній діяльності, специфіки підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу та вивчання практичного досвіду було визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності, а саме: усвідомлення майбутніми вчителями на рівні переконань позитивного впливу застосування навчальних програмних засобів на процес удосконалення навчання школярів із гуманітарних дисциплін; обізнаність студентів із системою знань, умінь і навичок щодо навчальних програмних засобів та їх застосування у майбутній професійній діяльності; стимулювання творчої активності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу у створенні сучасних навчальних програмних засобів у процесі практико-орієнтовної діяльності.

На підставі теоретичного дослідження й одержаних результатів констатувального етапу експерименту було розроблено й апробовано експериментальну модель підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності, яка обіймала такі етапи: інформаційно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний та креативно-результативний. Для кожного етапу було розроблено відповідні форми і методи роботи.

На першому – інформаційно-збагачувальному етапі підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності реалізовувалася така педагогічна умова, як усвідомлення майбутніми вчителями на рівні переконань позитивного впливу застосування навчальних програмних засобів на процес удосконалення навчання школярів із гуманітарних дисциплін. На цьому етапі формували в майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу активне ставлення до застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності. Було розроблено спецкурс «Навчальні програмні засоби на уроках предметів гуманітарного циклу», який складався з теоретичного, методичного та практичного блоку, включав необхідний обсяг навчального матеріалу для подальшого ефективного застосування навчальних програмних засобів у майбутній діяльності. Спецкурс складався з інформаційних та проблемних лекцій, лекції-бесіди («Дидактичні основи створення та застосування навчальних програмних засобів, реалізованих на базі інформаційних і комунікаційних технологій»), лекції з елементами розв’язання конкретних навчальних ситуацій («Застосування НПЗ у сфері педагогічного управління, навчально-методичної та науково-пошукової діяльності»), лекцій – дискусій («Аналіз можливостей застосування НПЗ та мережі Inte
et у навчальному процесі», «Організація професійної діяльності шляхом застосування НПЗ») та семінарських занять.

Розроблені лекції для студентів експериментальних груп поєднували усний виклад навчального матеріалу із застосуванням навчальних програмних засобів. Для цього виготовлялись і застосовувалися слайди в різних програмних ситуаціях. Для кращого сприяння активності студентів до сприйняття та осмислення навчального матеріалу було застосовано ілюстративно-демонстраційні методи та прийоми.

Для усвідомлення майбутніми вчителями предметів гуманітарного циклу на рівні переконань позитивного впливу застосування навчальних програмних засобів на процес удосконалення навчання школярів з гуманітарних дисциплін використовувались на заняттях записи наукових, публіцистичних, культурно-просвітницьких аудіо та відео програм таких, як-от: «Навчальні програмні засоби у школі», «Застосування комп’ютера на уроках з англійської мови», «Комп'ютерні технології в освіті», «Значення інформаційних технологій в науковій і освітній сферах», «Роль викладача в процесі навчання з використанням навчальних програмних засобів» та ін.

Другий – репродуктивно-діяльнісний етап підготовки майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу передбачав озброєння студентів із системою знань, умінь і навичок щодо навчальних програмних засобів та їх застосування у майбутній професійній діяльності, який було реалізовано у процесі спецпрактикуму «Застосування навчальних програмних засобів на уроках предметів гуманітарного циклу».

На практичних заняттях використовувались активні та інтерактивні методи навчання такі, як-от: тренінги («Управління навчальною діяльністю за допомогою навчальних програмних засобів», «Місце навчально-ігрових програмних засобів у навчальному процесі», «Шляхи застосування навчальних програмних засобів у професійній діяльності» та ін.), дидактичні і творчі ігри, зокрема ділові й рольові («Спікер», «Незавершені речення», «Мікрофон» та ін.), метод «аналіз проблеми», «мозаїка», «мозковий штурм», «акваріум», «велике коло», діалог, групова дискусія.

На репродуктивно-діяльнісному етапі майбутні вчителі предметів гуманітарного циклу навчалися застосовувати такі програми, як: Fine Reader, програми-перекладачі (ПЛАЙ, Pragma та Promt), програми-тренажери, програми для тестування (ABCSoftTest, комплект SchoolTest, TestRunner, Test Man), програми, які допомагають редагувати аудіо та відео файли (Virtual Dub, Windows Movie Maker, Pinnacle Studio, Nero Wave Editor), програми для роботи з графікою (Paint, Adobe Photoshop та Corel Draw).

Третій етап – креативно-результативний був зорієнтований на реалізацію такої педагогічної умови, як стимулювання творчої активності майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу у створенні сучасних навчальних програмних засобів у процесі практико-орієнтовної діяльності, яка реалізовувалася під час самостійної творчої роботи щодо застосування навчальних програмних засобів, творчих конкурсів студентських робіт, педагогічної практики в школі та в ході взаємовідвідування уроків.

Для стимулювання творчої активності майбутнім учителям предметів гуманітарного циклу пропонувалися практико-зорієнтовані завдання, спрямовані на формування у них умінь застосовувати вже наявні навчальні програмні засоби та створювати свої власні сучасні навчальні програмні засоби у процесі викладання навчального предмета за фахом. Майбутні вчителі предметів гуманітарного циклу розробляли і проводили серію уроків за фахом із застосуванням програмних засобів відповідно до навчальної програми загальноосвітньої школи.

Так, перед студентами експериментальних груп було поставлено завдання: за попередньо обраною темою розробити і провести урок із застосуванням навчальних програмних засобів у ході педагогічної практики. Студенти розробляли конспекти уроків із застосуванням навчальних програмних засобів з теми за вибором відповідно до спеціалізації; використовуючи міжпредметні зв’язки, спираючись на знання навчальних програмних засобів; оформлювали конспекти уроків за визначеними параметрами; складали плани-конспекти уроків в електронній та друкованій версіях; проводили самостійно заняття із застосуванням навчальних програмних засобів та захищали розроблений проект і проведений урок.

Для формування інтересу в навчанні залучали студентів до активної творчої діяльності шляхом добору різних інноваційних за формою та змістом завдань, що підштовхували їх до активних помислів.

Практична підготовка студентів до використання навчальних програмних засобів передбачала низку тренінгів із майбутніми вчителями предметів гуманітарного циклу із застосування навчальних програмних засобів. У ході лабораторних та семінарських занять у студентів формувались уміння: здійснювати творчий підхід до навчання школярів із застосуванням навчальних програмних засобів; вирішувати навчальні завдання щодо застосування навчальних програмних засобів у майбутній діяльності; самостійно працювати з навчальними програмними засобами; проводити заняття із застосуванням навчальних програмних засобів під час педагогічної практики.